Розглядаються сутність комерційного кредиту та обіг векселів.
У процесі комерційної діяльності може скластися така ситуація, коли в результаті нестачі фінансових ресурсів покупець продукції не може відразу розрахуватися з постачальником. У цьому випадку виникає необхідність відстрочки платежу, тобто комерційного кредиту. Постачальник (продавець) надає відстрочку платежу за свій товар і отримує від покупця не гроші, а вексель як боргове свідоцтво і зобов'язання платежу. Таким чином, комерційний кредит полягає у відстроченні платежу за проданий товар і надається у вексельній формі. Комерційний кредит - це товарна форма кредиту.
Для підприємства-постачальника кредитна угода не тільки ус-Коря реалізацію (покупець купує товари), а й прин-сит додатковий дохід у формі відсотка, який включає-ся в ціну проданих товарів і суму векселя. У той же час, отримавши вексель в оплату за відвантажений товар, продавець має можливість або зберігати його до закінчення терміну, або рассчи-таться цим векселем за поставку товару зі своїми постачальника-ми, або продати вексель банку і отримати по ньому суму дос-Рочной за вирахуванням певного відсотка.
Покупцеві продукції з різних причин вигідніше скористатися товарною формою кредиту, ніж отримати грошово-ний кредит для негайної оплати матеріальних цінностей. Потреба позичальника в комерційному кредиті обумовлена бажанням прискорити залучення в оборот матеріальних ресурсів, в той час як платіж в рахунок погашення позики він може зробити пізніше. У момент покупки товарів у позичальника утворюється тимчасова економія грошових коштів для розрахунків з постачальниками, відпадає необхідність в авансування грошей в черговий кругообіг фондів.
Таким чином, використання комерційного кредиту полегшує реалізацію товару, сприяє прискоренню оборотності оборотних коштів, що призводить до зменшення потреби підприємства в кредитних ресурсах і в коштах.
Переваги комерційного кредиту полягають також в оперативності надання коштів у товарній формі, в рас-ширення можливостей маневрування у підприємства оборот-ними засобами, в наданні фінансової підтримки підпри-ємств один одному, в технічній простоті оформлення.
До недоліків комерційного кредиту можна віднести ризик для постачальника при зміні ціни товару, недотриманні одержувачем термінів оплати, банкрутство покупця. Крім того, в результаті відстрочки платежу сповільнюється швидкість обігу грошей, що може привести до збільшення інфляції.
Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити власнику векселя (векселедержателю) або за його вказівкою іншим особам певну суму у визначений термін.
У нормально функціонуючої ринкової економіки будь-який суб'єкт ринку, купуючи товари з відстрочкою платежу, має право ви-дати продавцю боргове зобов'язання - вексель.
Залежно від цілей і характеру угод, що лежать в осно-ве випуску векселів, а також їх забезпечення (товарами, грошово-ними сумами і ін.) Розрізняють комерційні, фінансові я фіктивні векселі.
Комерційні векселі використовуються для кредитування тор-гових операцій, коли покупець, не володіючи в момент угоди достатню суму грошей, пропонує продавцю замість них інше платіжний засіб - вексель, який може бути як його власним, так і чужим, але мають передавальний напис. Саме комерційні векселі служать основою вексельно-го обороту.
Фінансовий вексель - це вексель, платниками за которо-му виступають банки і Міністерство фінансів РФ. Фінансових послуг Україн-ми векселями оформляються позикові угоди в грошовій формі. Оформлення грошового зобов'язання фінансовим векселем яв-ляется способом забезпечення своєчасного виконання зобо-нізацією перед кредитором з метою захисту його прав.
Фіктивні векселі - це векселі, видача яких не пов'язана з реальним рухом ні товарних, ані грошових цінностей. До них відносяться дружні, бронзові (дуті), зустрічні векселі. Нічого спільного з фактичними угодами вони не мають. В їх ос-нове лежить прагнення отримати дешевий кредит у третьої особи шляхом виписки векселів один на одного (дружні векселі) або виписки векселів на вигаданих осіб (бронзові векселя). Це створює «фіктивний капітал» векселедержателя.
Основними учасниками вексельної угоди виступають Вексей-ледатель, векселедержатель та платник. Залежно від того, хто виступає в якості платника за векселем - сам Вексей-ледатель або третя особа, розрізняють два різновиди Вексей-лей: простий (соло-вексель) і перекладної (тратта).
Простий вексель виписується позичальником (векселедавцем) і містить зобов'язання платежу кредитору (векселедержателю). У простому векселі необхідна участь двох осіб - векселедате-ля і векселедержателя; векселедавець зобов'язується провести пла-теж особисто.
Сама назва «перекладної вексель» говорить про те, що зо-зательства векселедавця переводяться на платника. В цьому випадку трасант виступає кредитором по відношенню до должни-ку і боржником стосовно ремітента. Коли ж трасант виставляє перекладної вексель на трасата з пропозицією сплата платником тить грошову суму самому трассанту, то кредитор стає одночасно і ремитентом. Зобов'язання платежу за векселем носить умовний характер, тобто трасант зобов'язується сплатити в разі, якщо платник не сплатить.
Вексель складається за строго встановленою формою. Його форма і вид визначаються національним законодавством.
Вексель передбачає можливість власника, переуступити право отримання грошей іншій особі за допомогою здійснення особливого передавального напису - індосаменту. Особа, яка поступається своїми правами, називається індосантом, а особа, яка придбаває права - индоссатом. Індосамент повинен бути здійснений тільки на звороті векселя або на додатковому аркуші - алонжі - і підписаний індосантом.
Відповідальність за векселем для що беруть участь в ньому осіб є-ється солідарної, за винятком осіб, які вчинили безоборотную напис «без обороту на мене». Тому в міру збільшення числа індосаментів зростає і коло осіб, пов'язаних солідарною від-повідно за векселем.
Перекладної вексель може бути пред'явлений векселедержате-лем або особою, у якого він знаходиться, для акцепту платнику. Акцепт векселя - це згода платника на його оплату. Відповідно акцептант - особа, що підтверджує свою злагоди-це на оплату векселя.
Акцепт йдеться на лицьовій стороні векселя. Він висловлює-ся словами «акцептовано», «прийнято», «зобов'язуюся оплатити» або просто підписом платника. Акцептуя вексель, платник (трасат) визнає його законним і приймає на себе обязатель-ство оплатити перекладної вексель в термін. Отже, акцеп-танто стає головним вексельним боржником, що відповідає за оплату векселя у встановлений термін. У разі неплатежу власник векселя має право на позов проти акцептанта.
Платіж за переказним векселем може бути забезпечений пів-ністю або в певній частині вексельної суми через аваль. Аваль означає вексельну поруку. Аваліст, вдосконалення-шівшій аваль векселя, приймає на себе виконання зобо-нізацією кого-небудь із зобов'язаних за векселем осіб. Аваль дається третьою особою або однією з осіб, які підписали вексель, і вчинили-ється за допомогою гарантійного напису аваліста на лицьовій сто-Рона векселі або на додатковому аркуші - алонжі.
Аваль виражається словами «аваль», «вважати за аваль» або рівнозначними словами і підписується авалістом. Як авалю можна розглядати одну лише підпис, поставлений на лицьовому боці векселя; якщо тільки вона не є підписом платника або векселедавця.
Аваль може забезпечити виконання вексельного обязатель-ства з боку будь-якої особи, що несе відповідальність за век-селю, - векселедавця, акцептанта, індосанта. Тому требу-ется; щоб аваліст вказав, за кого він виданий. При відсутності такої вказівки вважається, що аваль дано за векселедавця. Ава-лист відповідає за платіж так само, як і той, за кого він дав аваль. Аваль, що сплатив вексель, має право вимагати відшкодування платежу з тієї особи, за яке він дав аваль, а також з осіб, від-відповідальних перед останнім.
Аваль збільшує надійність векселя і тим самим спосіб-ствует вексельного обігу.
Нормальний процес вексельного обігу завершується оп-Латойа векселі вчасно. Якщо вексель пред'явлено до оплати в строк, то платіж за векселем повинен слідувати негайно за умови пред'явлення третьому. Закон не допускає відстрочення платежу за векселем, за винятком випадків, коли вона викликана форс-мажорними грунтовний-ствами (дією непереборної сили).
Якщо платіж не було здійснено при настанні терміну платі-жа, держатель повинен звернутися до нотаріуса, з проханням сподоби-вірити факт відмови офіційним актом. Нотаріально удостове-ренний відмову платника від оплати носить назву вексельного протесту.
Опротестований вексель не приймається банком до обліку і не може служити засобом платежу.
У зв'язку з введенням в господарський оборот векселів коммер-етичні банки можуть здійснювати з ними цілий ряд операцій. Вони виробляють облік векселів (або переоблік Центральним бан-ком), їх інкасування, акцепт векселів, аваль векселів, а так-же комісійні операції з ними та ін.
Облік векселів полягає в тому, що векселедержатель, або, точ-неї, векселепред'явітель, продає банку векселі по індоссамен-ту до настання терміну платежу і отримує певну сум-му за векселем за вирахуванням певного відсотка від цієї суми за дострокове отримання. Цей відсоток називається обліковим про-центом, або дисконтом.
Банк при цьому авансує клієнту гроші і, по настанні терміну платежу, сам пред'являє вексель до оплати. За допомогою індосаменту вексель переходить у власність банку, а день-ги - у власність клієнта. Пред'явник векселя стає боржником по врахованої векселем, а банк - кредитором і Вексей-ледержателем.
Купуючи чужий борг, банк прагне заробити на різниці між валютою (так називається номінал у даних цінних паперів) векселі і фактично сплачується векселепред'явітелю сум-мій. Яке стягується банком винагороду (облікові відсотки) рас-зчитується на підставі облікової ставки і зараховується банком в доход при покупці векселя.
Для підрахунку суми облікового відсотка (дисконту) использу-ється формула
де С - сума дисконту;
Ст - валюта векселя (номінал);
Пп - процентний період (час від дня обліку до дня погашення векселя);
Ус - облікова ставка;
Тк - тривалість календарного періоду.
Застава - надання комерційним банком позики під забезпечення векселями. Необхідно відзначити, що через операції з обліку і застави векселів відбувається трансформація комерційного кредиту в банківський. При обліку векселя клієнт банку фактично не отримує кредит, а продає вексель. В результаті операції купівлі-продажу векселя клієнт банку отримує гроші за проданий товар - вексель, тобто на основі комерційного кредиту виникає непрямий банківський кредит. При цьому за допомогою індосаменту вексель переходить у власність банку.
При заставі векселя право власності по ньому залишається за векселедержателем. Вексель передається банку тимчасово в якості забезпечення позики. Таким чином, векселя не переуступив-ються, а закладаються клієнтом банку.
Кредитування під заставу векселів здійснюється на підставі кредитного договору. Для видачі кредиту банк визначає можливий розмір позички, величину застави і співвідношення між забезпеченням позики і заборгованістю, величину відсотка і комісії на користь банку.
У разі, якщо клієнт не забезпечив погашення кредиту банку, комерційний банк пред'являє прийняті в заставу векселі до платежу в установленому порядку, використовуючи заставне право. Згідно з останнім при невиконанні позичальником своїх зобов'язань кредитор має право на отримання компенсації з вартості застави-женного векселі. Тому при кредитуванні під заставу позика видав-ється не на всю вартість векселя, а на певну частину, так як кредитор повинен мати можливість погасити з вартості застави-женного векселі суму боргу і всі витрати кредитора, пов'язані зі зберіганням і реалізацією застави, і сплатити відсотки . Різниця між вартістю забезпечення і сумою кредиту називається мар-лень. Чим більше маржа, тим вище забезпеченість кредиту.
Інкасування векселів проводиться банком за дорученням векселедержателя. Банки беруть на себе відповідальність за пред'яв-ня векселів вчасно платникові, отримання належних із них платежів і передачу отриманої суми власнику векселя. Роль банку в цьому випадку зводиться лише до ролі комісіонера, до точного виконання інструкцій клієнта. Інкасування Вексей-лей є досить прибутковою операцією, оскільки за Інкас-со стягується певна комісія. Ці операції вигідні і для клієнта: банки можуть виконувати доручення клієнта швидше і де-шевле. Крім того, клієнтові не потрібно стежити за термінами пред'яв-лення векселів, що вимагає певних витрат, які більше банківських комісійних.
1. Яка сутність комерційного кредиту?
2. Яка сутність векселя?
3. Що являє собою комерційний вексель?
4. Що являє собою фінансовий вексель?
5. Що є фіктивними векселя?
6. Хто виступає учасником вексельної угоди?
7. Яка сутність простого векселя?
8. Яка сутність переказного векселя?
9. Що таке індосамент?
10. Що таке акцепт векселя?
11. Що таке аваль векселя?
12. Що таке вексельний протест?
13. У чому полягає облік векселів?
14. У чому полягає заставу векселів?
15. У чому полягає інкасування векселів?