З ростом саду росте і майстерність садівника. Чим воно вище, тим більше проблем ми можемо обійти, рідше попа даємо в халепу. Але навесні так багато доводиться експериментувати, що часом корисну пораду або навіть навик просто вилітає з голови. Щоб це траплялося якомога рідше, продовжимо розмову про потреби рослин. Зараз ми їх садимо-пересаджуємо, і важливо все зробити як треба. Адже не-які наші вихованці вкрай рідко змінюють свої смаки і звички.
Навіть невибагливі лілейники, які їх творець назвав квітами для ледарів, люблять, щоб їх нечасто турбували. Особливо пізньої вага-ний. Стало правилом пересаджувати чи-Лейник восени або якомога раніше навесні. Рідкісні сортів не-терплячі квітникарі купують з квіткою, садять влітку. Листя вкорочують, а посадки днів на 15 притеняют.
Деленки з периферійної частини вкорінюються швидко, добре йдуть в зростання. Деленки середній частині куща підчищають, прибирають підгнилі корінці, оновлюють зрізи і докору-ють довге коріння. Це стиму-лирует утворення нових коренів.
Зимостійкі баптізію (поблизу-кую родичку мімози), обра-зує щільні, притиснуті до грун-ту подушки, садять в сонячному і сухому місці саду. Найчастіше їй знаходять місце на гірках, серед каменів.
Зростаючі врозкид по саду ас- тільби, примули, бадани, лілей-ники навесні можна зібрати в єдину композицію. Більш світле місце все ж відвести під лілейники. Всі ці рослини переносять затінення і навіть важкий глинистий грунт.
Півонії деревовидні краще са-жати восени, але можна і ранньої вага-ний. На дно посадкової ями укладаючи-ють дренаж з піску, керамзиту, гра-вия, битої цегли невеликий фрак-ції шаром 10-15 см. Якщо грунт киць-лий, в грунтосуміш для присипки са-женці додають 150-250 г гашеного вапна або кісткового борошна. Можна ис-користувати крейда, золу.
На дно ями конусом насипають поч-ву, ставлять саджанець, акуратно розправ-ляя коріння. Важливо дотримати і дотримуюся-ний правило: коренева шийка саджанця повинна знаходитися на рівні землі. Рясно полите рослина мульчують-ють, потім поливають через 8-12 днів.
Для всього, що ми садимо, потрібно готувати просторі ямки, щоб кор-ні НЕ переплелися і не травмірова-лись.
Опори для в'юнких і витких рослин встановлюють міцні, що-б вони могли витримувати як вегето-тивную масу посаджених рослин, так і пориви вітру.
Світлолюбним гладіолуса при-Берегана саме сонячне місце. Але садити їх слід, лише коли на гли-біне 10-15 см грунт прогріється до 9 10 градусів. Посадка в холодну зем-лю затримує сходи. Дінця клуб-нелуковіц укладають на піщану по-душку висотою не менше 1 см і засипаючи-ють грунтом з піском в пропорції 1: 1. Густа посадка теж затримує коль-тение.
Рис імперата Червоний барон хо-рошо переносить як світлі, так і злегка затінені місця. Розмноження рослини проводять за принципом розмноження міскантусу, надавати пріоритет-ляя не надто сухі ділянки. Вузькі коричнево-червоне листя багатолітника прикрасять будь-який сад, тому йому отво-дять відкрите для огляду місце.
Діцентру, "розбите серце" з ка-Пающіє сльозою, ділять до цвітіння, але краще цю процедуру виконувати восени. Рослина задовольняється по-лутеністим або тінистим місцем. Грунт повинна бути постійно вологість-ної.
Нандін, яку на зиму надійно загортають спанбондом в кілька шарів, влітку дуже страждає від спеки та сухого повітря. Тому є основа-ня переглянути, чи правильно виб-рано місце для рослини.
Тепле, сухе і сонячне місце за краще катананхе. Для нього го-товят пухку і легку грунт, утримуючи щую вапно. Невибаглива в общем-то рослина, в інших умовах рости не буде. Зрізані суцвіття викорис-товують в літніх букетах, а в засушеному вигляді - для зимових композицій.
До червоного клематисів попробуйтеподсадіть блакитний (або навпаки). Та-кою дует дуже ефектний. Рухомий, найбільш живий, з відчуттям мощі перший і тихий, зосереджений, що не-порочне блакитний - і одноманітності наче й не було. Контраст в саду не ворог гармонії, а її кращий друг.
Вейгели, снежноягодника, Керрі, барбарис підходять сол-кінцевих південні і південно-західні схили або відкриті місця з перепадами тим-температур і сильним випаровуванням вологи. Ряболисті види цих рослин більш чутливі до морозу.
Дзвіночок кодонопсіс гарний і зимує добре. Кілька його видів мешкають на Тянь-Шані. Але треба знати, що квітки цієї новинки мають непри-ятний запах, тому ліані місце, звичайно ж, не в зоні нашого годину-того перебування.
На передньому плані квітників зазвичай садять рослини темних тонів. Це дає відчуття ста-мобільності. Навпаки, розмістивши на першому плані світлі рослини, а далі темні, ми отримаємо ефект нестійкості.
Що стосується примул, то люди з гострим нюхом, алергічною реакцією на запахи повинні садити їх в деякому віддаленні від місць постійного відвідування. Терпкий і навіть різкий запах кілька ніс-тальгіческій. Він інтенсивний, але навряд чи приємний. При прікоснове-ванні до рослини він посилюється.
Підходить час звернути ува-гу на кадовбів, зи-Мова в прохолодному темному міс-ті. Вони скинули старе листя і вже готові до появи нових. Зимували в піску або сухому тор-фе бульби глоріози пора садити в горщики. Вони повинні бути неглубо-кими, але широкими. На дно насипають шар керамзиту, а субстрат готують з дернової, листової землі, перегною, піску і торфу в пропорції 2: 2: 1: 1: 1. Грунт повинен мати слабокислу або нейтральну реакцію.
Бульби у рослини ламкі, тому важливо не пошкодити їх. Під час росту передбачте захист від попелиці. Чим більше бульба, тим краще розвивається в майбутньому рослина. Усі-ний ріст глоріози почнеться в травні, тоді і потрібно збільшити підгодівлі фосфором і калієм.
Бругмансии не люблять яскравого солн-ца, але при недоліку світла можуть не зацвісти або ж скинути бутони. На недолік освітлення вказують ви-тягнені слабкі пагони з довгими міжвузлями, світлі і тендітні листя, довга відсутність розгалуження крони.
Бругмансии дуже потребують пі-тательних речовинах. Добриво долж-но бути збалансовано, з достатній-ним кількістю фосфору і калію, а також мікроелементів. Азотні зруч-ренію додають тільки на старті ве-гетаціі, так як вони можуть призвести до так званого ожиріння.
Горщики з рослинами закопують в саду в злегка затіненому місці, ба-тельно у води, але це робиться вже з настанням тепла.
Муррайю, яка живе понад 150 років, пересаджують в свіжу гумусному поч-ву з додаванням торфу і піску. Гірша-ки для неї підбирають неглибокі, плоскі. Коріння при пересадці Наполі-провину обрізають. Деякі квітникарі при поливах додають в воду добрива-ня для бонсай.
Куркуму садять в торф'яну і ве-ресковую (кислу) почву.Бальзаміни, еухаріса садять в затінених і вологих місцях. Це рас-тенія тропіків. Щоб не витягувалися кущики лантан камара, рослини подкарм-ливают мінеральним або органічна-ким добривом для бонсай. Хоча ріс-круглі кущі лантан теж дуже красиві. Рослина це зовсім не примхливе.
Що стосується Тунберг, то краще все ж продовжувати вирощувати літні сорти тунбергию гнучкою кучеряве-ся ліани з жовтими, помаранчевими і бе-лимі квітками. Пошуки тунбергию го-лубой я припинила, коли побачила рас-тение у Франції. Це потужна ліана, теплому кліматі багато років живе на одному місці. У наших умовах для неї потрібні теплі оранжереї, що навряд чи багатьом доступно.
Перед прикопуванням горщиків з пас-сіфлорамі в саду довгі пагони про-різати до 20-30 см від рівня грунту. Менш чутлива до нічних поні-жениям температури пасифлора го-лубая, з переселенням в сад інших пассифлор потрібно утриматися до ос-новательного потепління.
Весна вступила в свої права. Нехай вона приносить кожному з нас нову ра-дість від нових покупок, посадок. Нехай кожен новий кущик в саду стане його повноправним жителем, нехай впали-саднікі змінюють обличчя! А ми, колірні-ди, з кожною новою весною тільки мо-Лод.