ІМУННА СИСТЕМА. ІМУНІТЕТ. ОРГАНИ імунітету.
Стійкість організму до дії фізичних, хімічних і біологічних патогенних факторів, спо-собнимі викликати захворювання, називається - резистентністю організму. Розрізняють неспецифічну і специфічні-кую резистентність.
Специфічна резистентність організму зумовлена видовими та індивідуальними особ-ності організму при впливі на нього як актив-ної (введення вакцин або анатоксинів), так і пасивної (введення імунних сироваток) імунізації проти віз-будителів інфекційних захворювань.
Органи імунної системи підрозділяються на цент-ральних і периферичні. До центральних органів від-носяться вилочкова залоза (тимус), кістковий мозок, і Пейєрових бляшки, в ко-торих здійснюється дозрівання лімфоцитів. Лімфоцити надходять в кров і лімфу і заселяють периферичні органи. Селез-ку, лімфатичні вузли, мигдалини і скупчення лімфоїдної тканини в стінках порожнистих внутрішніх органів харчових-рительное, дихальної систем і сечостатевого апарату.
Розрізняють дві основні форми імунного захисту: гуморальний і клітинний імунітет.
Це захист від більшості бактеріальних інфекцій і нейтралізація їх токсинів. Він здійснюється В-лімфоцитами. які утворюються в кістковому мозку. Вони є попередниками плазмоцитов - кле-ток, які секретують або антитіла або імуноглобуліни. Антитіла або імуноглобуліни мають властивість специфічно зв'язувати антигени і знешкоджувати їх.
Антигени - це чужорідні речовини, впровадження ко-торих в організм викликає імунну відповідь. Антигену-ми можуть бути віруси, бактерії, пухлинні клітини, неспоріднені пересаджені тканини і органи, високомо-лекулярние сполуки (білки, полісахариди, нуклеотиди та ін.), Що потрапили в інший організм.
Це захист від більшості ви-РУСН інфекцій, отторж-ня чужорідних пересаджених органів і тканин. Кле-точний імунітет здійснюється
Т-лімфоцитами обра-зующей в вилочкової залозі (тимусі), макрофагами і іншими фагоцитами.
У відповідь на антигенний подразник Т-лімфоцити трансформуються у великі діляться клітини - імунобласти, які в кінцевій стадії диференціювання перетворюються в клітини-кілери (to kill - вбивати), що володіють цитотоксичною активністю до клітин-мішеней.
Т-кілери руйнують пухлинні клітини, клітини генетично чужорідних трансплантатів і мутованих власні клітини організму. Крім клітин-кілерів в популяції Т-лімфоцитів виділяють і інші клітини, що беруть участь в регуляції імунної від-вета.
Т-хелпери (to help - допомагати), взаємодіючи з В-лімфоцитами, стимулюють їх перетворення в плазмоцити, які синтезують антитіла.
Т-супресори (suppression-придушення) блокують Т-хелпери, гальмують утворення В-лімфоцитів, що дозволяє знизити силу імунної-ного відповіді.
Т-підсилювачі - сприяють їм-мунному відповіді клітинного типу.
Т-диференційні клітини - змінюють диференціювання стовбурових клітин гемопоезу в мієлоїдному або лимфоидном напрямках.
Т-клітини імунологічної пам'яті - стимульовані антигеном Т-лімфоцити, здатні зберігати і передавати іншим клітинам інформацію про даний антиген.
Лейкоцити, пройшовши через стінку капілярів, прони-кают в ті тканини організму, які схильні до воспа-лительного процесу, де вони захоплюють і пожирають мікроорганізми, відмерлі клітини організму і інород-ні частки. Відкрив це явище російський вчений І. І. Мечников назвав цей процес фагоцитозу (від грец. Phago - пожираю і kytos - клітина), а клітини, пожираючи ющіе бактерії і чужорідні частинки - фагоцитами. Клітини-фагоцити поширені по всьому організму.
ІМУНІТЕТ (від лат. Immunitas - звільнення) - це вроджена чи набута несприйнятливість організму до проникли в нього стороннім речовинам або інфекційних агентів.
Розрізняють вроджений і набутий (природний і штучний) імунітет.
Вроджений імунітет являє собою невос-пріімчівость людини до мік-роорганізмам, що викликають захворювання. Це видовий ознака, що передається у спадок. Видовий вроджений імунітет є найміцнішою формою невоспріімчвості (чума собак та інші хвороби тварин).
Набутий природно або штучно имму-нітет виробляється самим організмом протягом жит-ні та може бути активним чи пасивним:
1. Набутий природний активний імуно-тет розвивається після перенесеної інфекційної бо-лезни (постінфекційний). При цьому організм сам ак-тивно виробляє антитіла. Цей імунітет не дозволяйте-ється у спадок, але є дуже стійким і може зберігатися багато років (кір, вітрянка)
2. Набутий природний пасивний імуно-тет обумовлений передачею антитіл від матері дитині че-рез плаценту або з грудним моло-ком, тривалість цього імунітету не перевищує 6 місяців.
3. Отриманий штучної вен-ний активний імунітет. розвивається в організмі пос-ле вакцинації. Вакцини - препарати, що містять уби-ті, або ослаблені живі мікроорганізми, віруси, або знешкоджені продукти їх життєдіяльності - ана-токсини. В результаті дії на організм антигенів, в ньому утворюються антитіла. В процесі активної іммуніза-ції організм стає несприйнятливим до повторного введення відповідного антигену.
4. Отриманий штучний пасивний імунітет створюється при введенні в організм імунних сироваток, отриманих з крові людини, який переніс дане забо-Леваном, або з крові тварини, щепленого певної вакциною і містять антитіла, здатні знешкодити відповідних збудників хвороби. Така форма імунітету настає швидко, через кілька годин пос-ле введення імунної сироватки. Сироватку вводять людям, які перебували в контакті з хворим, але самі не були щеплені від даного захворювання (кір, краснуха, Параті і т.д.). Після укусу незнайомій собаки протягом 1-х максимум 3-х діб ставлять антирабічною сироватку проти сказу.