Калібрування (прив'язка, реєстрація) проводиться для того, щоб можна було дізнатися географічні (градусні або прямокутні) координати будь-якої точки карти. Користуючись наведеною тут технікою, ви зможете не тільки відкалібрувати на комп'ютері відскановану карту, але і в польових умовах розмітити "сліпу" кілометрову сітку, використовуючи GPS.
Існує багато програм для прив'язки, однак найзручніше робити це в програмі для роботи з GPS, наприклад, OziExplorer. У програмному забезпеченні повинна бути можливість встановити систему координат 1942 року і проекцію Гаусса-Крюгера (різновид Transverse Mercator).
Про те, як правильно налаштувати OziExplorer і встановити параметри калібрування, ви можете прочитати тут.
Спочатку порахуйте, в які зони потрапляють ваші карти, які у них центральні меридіани і де проходить межа зон. Для номенклатурних аркушів карт номер зони дорівнює номеру листа - 30, наприклад, лист N-39 лежить в 9-й зоні. Якщо на картах немає маркування, можна скористатися картами дрібного масштабу, атласом автодоріг, в якому є градусна сітка, або дрібномасштабними картами в Internet.
Тепер розглянемо можливі варіанти виконання карт.
1. Немає ні градусної, ні кілометрової сітки
Єдина можливість калібрування - отримати координати хороших точок з місцевості (точність положення на карті відрізняється у різних типів об'єктів), розташованих близько до країв карти. Мінімальна кількість точок - 4 (чим ближче до кутів і чим більше розкид - тим краще).
2. градусної сітки немає, є маркована кілометрова
Рідкісний випадок. Калібру в OziExplorer по User Grid, встановивши правильну проекцію і систему координат і не забуваючи відкидати номер зони у координат з карти (якщо координата X семизначна, то 1-я цифра - номер зони). Обов'язково по 4-м точкам! За 2-м результати будуть свідомо неправильними, якщо тільки лінії сітки у вас не точно горизонтальні і вертикальні.
3. градусної сітки немає, є немаркированная кілометрова
Дуже часто зустрічається. Так зазвичай виконані численні атласи, наприклад 439-й ВКФ ім. Дунаєва. Кілометрова сітка при цьому наноситься за звичайними правилами.
Потрібно отримати координати хоча б однієї точки (краще двох), яка відступає від ліній сітки не менше, ніж на 2 мм, щоб можлива невелика помилка положення не вплинуло на те, в якому квадраті знаходиться точка. Можна отримати координати точки з місцевості, а можна з маркованої паперовій або цифрової карти дрібнішого масштабу, так як велика точність тут не потрібна (в цьому випадку краще перевірити по декількох точках).
Для отримання координат сітки в OziExplorer
в File. Configuration. Maps.