Було таке плем'я, як вогули, що означало «гул». Це слово у вогулов позначало віяння лісу, звук, шелест. Однією з версій назви нашої річки є, то, що вона починалася з лісу. Тому вогули назвали її «лісової», а візантійці перевели цю назву по-своєму.
У деяких документах є ще одна версія Інгулу, яка звучить як Енгул. Ця назва була зафіксовано в XVI - XVII століттях.
Третя версія назви річки Інгул, прирівнюється до тюркського походження. Для істориків ця версія найбільш прийнятна. Так як на тюркському «yeni göl», позначає «Нове озеро».
Але є й інший переклад цього слова, яке інтерпретується як бар'єр або перешкода.
Про справжнє походження назві річки Інгул ніхто точно не знає. Так як в стародавні часи Україна була під владою різних народів, наприклад, монголо-татар або тюрків. Тому, поява нових назв було закономірним. Так ось і назва нашої річки, було придумано завойовниками.
Для істориків розгадати цю таємницю до сих пір є неможливим завданням.