Як потрібно виховувати дітей, щоб в майбутньому вони були впевненими в собі людьми
Впевненість в собі - одне з найважливіших якостей в житті сучасної людини. Воно багато в чому визначає успішність людини в роботі і соціумі, ставлення його до життя, що оточує його людям і самому собі.
Як і багато подібних якості характеру, закладка основи, при якій розвивається впевненість у собі. відбувається в ранньому дитинстві, і батьки грають найважливішу роль в цьому процесі.
Багато помилок сучасних батьків, при яких дитина так і не навчиться бути впевненим в собі. в майбутньому будуть коштувати йому дуже дорого. Він буде завжди сумніватися в правильності своїх дій, відступати за півкроку до успіху і досягнення бажаного, упускати успіх і всілякі бонуси долі, які в підсумку дістануться куди менш гідним, але більш впевненим у собі конкурентам.
Отже, яких помилок потрібно уникнути батькам, щоб виховати з дитини по-справжньому впевнену в собі особистість?
Не можна порівнювати свою дитину з іншими дітьми або людьми
Самі згубні для самооцінки дитини фрази:
- «Подивися, сусідський Антоша поводиться краще»,
- «Твоя оцінка за диктант нижче, ніж у Наташі»,
- «А твій друг Діма ніколи не забуває сказати« будь ласка ».
Часто логіка батьків така: покажу йому зразок, як треба чинити, на прикладі знайомих дитині людей. Однак логіка дітей. на жаль, зовсім інша: раз батьки більше цінують Антошу, Наташу і Діму, значить я поганий, я не заслуговую любові і поваги.
Ці травми глибоко ранять чутливий внутрішній світ дитини і змушують його замкнутися в собі. Такій дитині буде складно навчитися відчувати себе рівним іншим дітям, адже батьки завжди кажуть, що є хтось кращий за них.
Зайва опіка над дитиною не навчить його приймати рішення
Діти, за яких всі складнощі вирішували батьки, не вчаться самостійно приймати рішення і - що найголовніше - нести за них відповідальність. Такі діти, виростаючи, будуть звинувачувати у власних невдачах інших людей і - в першу чергу - самих батьків. Часто зайва опіка проявляється в таких, здавалося б, звичайних, але помилкові дії, як:
- Прийти в школу і на очах у дитини розмовляти з учителем щодо оцінок ( «Чому у нього за контрольну три, ми адже два тижні з ним особисто займалися?»).
- Якщо дитина пішов погуляти з друзями, не варто неодмінно дзвонити йому на мобільний кожні 15 хвилин і вимагати звіту, де і з ким він знаходиться.
- Ні в якому разі не можна здійснювати контроль за допомогою фраз: "Не доїси суп і друге - через столу не встанеш», «одягни шапку, інакше збільшує, будеш сидіти вдома два тижні», «не будеш вчитися на відмінно - не вступиш в університет, підеш мити підлогу або прибирати вулиці ».
Мало спілкуватися з дитиною - значить створити грунт, щоб він замкнувся в собі
Люди, впевнені в собі. не боятися бути природними на публіці. Вони відкрито висловлюють свої думки і можуть аргументовано доводити свою точку зору. Принципи цієї навички також закладаються в дитинстві, і найкращий спосіб цей навик освоїти - розмовляти з батьками.
- Батьки, в свою чергу, повинні допомогти дитині в осягненні цієї навички: вони повинні слухати дитини, навіть якщо той несе нісенітницю, і коригувати його, не пригнічуючи при цьому.
- Батьки, як люди більш досвідчені і знають, повинні пояснювати, чому це потрібно робити, а то - не можна. Вірш Маяковського «Що таке добре і що таке погано?» Якнайкраще пояснює, як потрібно розмовляти з дитиною.
- І, мабуть, найважливіше правило для батьків, які хочуть виховати дитину сильно особистістю, впевненою в собі: дитину потрібно вчитися розуміти, чути, вловлювати його схильності і таланти і розвивати їх.
- Важливо також бути надійною опорою на шляху становлення дитячого характеру і своєрідним «тилом», де завжди він зможе знайти допомогу, підтримку, схвалення.