Коли багато нинішніх економічн-ня любителі джиг - спінінга тільки починали освоювати цей вид риболовлі, існувала думка, що джиг - це в основному «точкова» ловля. Може, і не зовсім вже «точеч-ва», але як мінімум прив'язана до будь-яких донним предме-там або структурам. Тепер підхід до вибору схеми обло-ва акваторії суще-ного змінився. Він уже допускає ловлю не по точкам, а по простору. Часто цей варіант і зовсім стає основним.
Невигадані-ні історії із затопленням
На джиг ловиться хижак-засадчік. А йому потрібно ме-сто для засідки: пеньок на дні водосховища, уступ дна, скинутий у воду з моста уламок бетонної плити. За-дача джіговіка - знайти такий об'єкт, правильно по відно-шенням до нього розташуватися і акуратно обловить. Це, що називається, робити «по клас-сике».
Полив - це не тільки на городі
Якщо запитати у незнайомої людини, з чим у нього асоціацію-цііруется слово «полив», то майже напевно він відповість щось про грядки з редискою і морквою і про садовий шланг. А рибалка, особливо той, який часто ловить на водосховищах, відповість ина-че. «Поливами» у нас прий-то називати великі навчаючи-стки з відносно рівним дном і середніми глибинами. Зазвичай, коли по повернуті-ванні з риболовлі спінінгіст ділиться враженнями з кол-легамі в інтернеті і пише, що сьогодні на брівках було якось сумно, зате на по-ліве - клювало, це воспри-приймаються звичайно ж не як сенсація, але все ж що не-очікування. Насправді хижак на поливі ловиться ре-гулярно, і не тільки на блес-ни та воблери, що представ-ляется більш логічним, а й на джиг. Може здатися, що воблери і «залізо» - це фаворити. Однак часто б-кість, що джиг на поливі цих «лідерів» помітно пере-відігравати.
Поливи бувають декількох ти-пов: мілководні і глибше, «лисі» і в тій чи іншій ме-ре закоряжені, зовсім плоскі і з якимось нехай і не вираженим, але рельєфом. На деяких акваторіях по-ліб займають відносно невелику частку площі, інші - майже цілком з-стоять з поливів. Є полі-ви зі стоячою водою, а є - з плином. Все це потрібно вчи-ють, підбираючи елементи снасті і приймаючи ту чи іншу схему лову.
Але, перш за все, слід усвідомити, що часто і не толь-ко, як прийнято вважати, в хо-лодной воді риба краще реа-гірует саме на джиговую траєкторію руху при-манки.
Сенежское варіант
Підмосковне озеро Сенеж - водойма штучний. Але про це все, мабуть, забу-ли, тому що споруджено це водосховище дуже давно, майже всі бровки згладилися, замулились і загубилися, а коряжник згнив. Водойма факти-но перетворився в природ-ве озеро рівнинного типу з досить невеликими глиби-нами і рівним дном. Начебто така акваторія, що складається практично повністю з по-лівів, повинна залучати мінімальна увага любите-лей джиговой лову, однак спінінгістів з поролоном і «гумою» трапляється зустрів тіть на Сенеже, особливо осі-нью, не набагато рідше, ніж тих, хто ловить на воблери і «ж-лезо». Це не тільки особисті переваги, але і відображення переваг хижака (в ос-новному щуки): досить ча-сто риба краще реагує саме на джиг, хоча, судячи з зовнішніх умов, повинна б швидше клювати на щось дру-гое.
Пам'ятаю, я якось порадив товаришеві-джіговіку з'їздити на Сенеж, оскільки сам за кілька днів до того поби-вал на озері і саме на джиг зловив штук вісім щук. Те-варіщ не став ставити уточ-няющих питань, а просто поїхав. Ось що він потім рас-сказав: «Перші годину-півтора я ходив гаслами на човні, пи-криючись знайти по ехолоту, за що б зачепитися. Так і не на-йшов. Де подрібніше - була тра-ва, де глибше - теж ме-стами виявлялася трав-ка, а так - просто голе, рів-ве дно. В результаті встав майже навмання, поставив поролонку з головкою 9 г і став кидати туди-сюди радіусами. Приблизно на шостому занедбаності - по-клювка. Це була щука на 1 кг. Потім спеціально кидав в тому напрямку ще кілька разів, намагаючись усвідомити, звідки вона взяла. Виявилося, просто з рівного місця ... Всього за риболовлю зловив шість «хво-стов».
Розповідь цей відображає реаль-ву картину джиговой риба-ки по «Сенежское» варіан-ту. Це може бути не Сенеж, а коритоподобное озеро в річковій заплаві або великий старий ставок з приблизно оди-наково глибинами. Подоб-ні водойми об'єднує весь-ма рівне дно, глибина від 2,5 до 4 м і відсутність коряжника. Тактична схема може по-здаватися гранично прими-ної: десяток проводок ра-Діус з одного довільним-ної точки, переміщення на іншу довільну точку, знову з десяток закидів. Але свої тонкощі тут є.
Глибина не по всій площі строго однакова, і на її конкретне значення слід звертати увагу. Наприклад, заякорилися ми на 3,3 м. Закидаємо джиг радіусами і всякий раз вважаємо секунди, наприклад, на занедбаності вправо приманка опускається до дна за 4 секунди, а вліво - за 5. Начебто різниця мі-мінімальними - вона відображає через трансформаційних змін глибини приблизно в пів метра, а це на відстані в кілька десятків метрів майже ніщо, але помічати та-кі моменти треба. Особливо якщо раптом трапиться клювання, то дуже корисно зрозуміти, з якої глибини: з трохи меншою або з трохи більшою? Тому що нерідко простежується система: в конкретний день (або навіть час дня) активна щука може проявляти себе в місцях з якоїсь однієї глу-Біной і ніяк себе не обна-ружівать там, де сантиметрів на 70 дрібніше або глибше. Друга тонкість - це фікса-ція неочевидних точок. На-приклад, спіймали ви пару щук з голого, нічим не Примітка-ного п'ятачка, поставте позначку в навігаторі. А в сле-дме раз цю точку на вся-кий випадок перевірте. Нема-ло було випадків, коли такі точки спрацьовували знову і знову. Можна потеоретизувати, припустивши, що там, можливо, джерело підводний б'є або «хімія» грунту якась особлива, але для нас важливіше факти, ніж досить сумнівні спроби їх об'єк-яснень.
Трохи про снасті
Ловля на джиг «по площах» висуває певні вимоги до матчастини. В від-відмінність від «точкового» джиг-Гінга, в даному випадку нема-ловажен закид: чим він даль-ше, тим краще. В основному мова йде про лов на невеликі-ших глибинах і там, де немає течії. Тому характерні маси головок-7-12 м Щоб настільки легку (до того ж пару-сящую) приманку скільки-небудь далеко закинути, ба-тельно мати вудилище з хоро-шими кидковими властивості-ми і шнур тонший. У «се-нежском» варіанті, де ко-ряжніка немає, снасть можна наблизити до ідеалу для таких умов: спінінг з верхнім тестом близько 20 г і «батогів-ка» # 1.0 за японською системою. У мене це частіше Major Craft Rizer (2,52 м, 5-21 г) і шнур Varivas Eging Milky, але суще-ствует маса варіантів для вибору.
Все істотно ускладнює-ся, коли ми переходимо на той-який же полив, але закоряженних. Тут маса і розмір приманок практично не ме-ються, а снасть потрібно го-раздо потужніша, щоб і зачепи частково «продирати», і виведення форсувати. А тому і «паличку» ми бе-рем з тестом до 30-40 г, і шнур - як мінімум # 1.0, а то і # 2.0. Дальність закидання, ко-нечно, при переході на більш товстий шнур трохи по-страждає, але тут вже вибирати не доводиться. Любителі кастингові снасті можуть ловити і з мультів, але при легкій і парусять приманки закид з «м'ясорубкою» виходить все ж подалі. Це важливо.
Коряжник: для початку рідкісний
Пам'ятаю, як багато років тому я потрапив на основний плесо Горь-ковського водосховища під Юрьевцем. Попросив єгеря, в ролі якого виступав, як це часто буває, місцевий браконьєр, відвести мене на закоряженних ділянку. При-ходимо на місце, починаю зон-складованої простір - і не можу нічого зрозуміти. «Де корчі-то?», - питаю. «Так ось тут вони - навколо. Ми і болісно відриваємо, і сітками іноді чіпляємося .... »
Закидання так з десятого нащу-пиваю першу коряжку - так-леко не "злий», просто не-великий фрагмент дерева. На п'ятнадцятому занедбаності «поро-лонка» знову за щось заде-ла. Я зрозумів, куди привіз мене єгер. Це був рівний плесо з глибиною 4-4,5 м з рідко ( «в шаховому порядку») Раскі-даними залишками пеньків, стовбурів та ін. За мірками місць-них рибалок місце «креп-кое»: «За риболовлю по дві- три блешні залишаємо ». За нашими ж мірилом цю ділянку в плані коряжника не більше ніж розминку. Якщо ловити на джіг- «незацепляйки», то ско-реї всього, залишишся при своїх, а якщо ставити з від-критими гачками, то віді-вешь дві-три приманки, що далеко не катастрофа.
Такого плану ділянок хвата-ет на старих водосховищах, яким вже близько півсотні років і більше: Горьківському, Ри-бінской і ін. Дрібні і середовищ-ня гілки, від яких виходить найбільша небезпека заце-пов, до такого терміну встигають згнити, залишається що -то габаритніше, за що гачок то-же може зачепитися, але го-раздо рідше. В принципі все виходить для нас комфортно: є велике поле, по ко-торому розкидані укриття для хижака-засадчіка, і ло-вить в таких місцях можна без особливих технічних ухіщре-ний як по частині оснащення приманок, так і по анімації.
Схема облова акваторії по-Хожа на ту, що була описана в «Сенежском» варіанті. Од-нако з тією різницею, що якщо на якийсь проводці відчуваючи-ється прохід приманки по Коряжка, то, навіть якщо не було клювання, варто закинути в тому напрямку ще разів зо два. Слід взяти за прави-ло щоразу максимально точно запам'ятовувати орієнтири, щоб повторні закидання ви-конувати не "приблизно туди ж», а, скажімо, «наторчащую трубу» або «трохи правіше крас-ної даху». Зрозуміло, що за-кинути так, щоб приманка пройшла зовсім точно по пер-воначально траєкторії, не вийде, так воно і не потрібно. Але якщо пройде вона на 1,5- 2 м в стороні, може по дру-гому краю тієї ж коряжкі, то шанси на клювання будуть за-метно вище, ніж при закиданні в довільному напрямку. «Шахове» (тобто приблизно рівномірний по поливу) розподіл ко-ряжніка це є якась идеа-ція. Зазвичай «підводний деревина» якось групуються-ється. Наприклад, при закиданні вправо від човна ви за Полдо-жіни проводок чиркнули по пеньку всього один раз, а вле-во - зачепили за щось на уда-лення від човна тричі. У цьому випадку варто трохи сме-стіт в ліву сторону. Хо-тя мова зараз йде про лов «по площах», ніщо не ме-щує обробити якийсь ін-тересний локальний ділянку цілеспрямовано.
«Ломової» коряжник: готові побільше приманок!
Раніше тільки за непрямими ознаками вдавалося Догада-тися про те, що діється під водою на сильно закоряженних поливі. Але в останні роки навігаційно-пошукова техніка зробила величезний крок вперед і, головне, вона стала більш доступною. Поетів-тому зараз зустріти на великій воді катер зі структур-сканером і карт-плоттером в порядку речей. Тепер можна бачити те, що знаходить-ся під водою, не так, як то відображали ехолоти колишніх поколінь, а максимально реалістично, образно кажучи, майже як у фільмах Ж.-И. Ку-сто. Коли я в перший раз про-шелся зі структур-сканером по одному такому добре мені знайомому поливу Чебоксар-ського водосховища, то жахнувся: виявляється, я кі-дав всі ці роки свої «поро-Лонки» в справжні хащі! Дерева лежать, дерева нахилені, пні, стовбури, сплетення гілок ... На екрані приладу це все видно пре-но чітко. І таке - всюди: праворуч, ліворуч, спереду, СЗА-ді ... Це був саме полив, тобто водойму з приблизно однаковою глибиною і пліт-ний деревовидної раститель-ністю у всіх напрямках на десятки метрів навколо або навіть більше. Треба думати, до затоплення це був рівнин-ний ділянку лісу з підліском. Риба, в тому числі і хижа, подібні місця дуже жала-ет. Особливо якщо на них чув-ствуется протягом, хоча б са-моє невелике.
Сама по собі техніка лову на джиг в «тяглової» коряж-ніку описана вже не раз, поетів-тому я постараюся акценти-ровать увагу на тактиці стосовно «площами», а не до коряжнику на брівках. Встати в таких місцях можна і навмання, оскільки корчі нас оточують з усіх боків. Але все ж краще це зробити там, де трохи глибше. У ра-Діус закидання може бути і 3,5 м, і 5 м, тобто нехай і згладжений, але рельєф зви-но присутній. А проводка з більш дрібного місця на глибоке і клювань дає по-більше, і менш загрожує за-ціпами. Останнє особливо важливо, тому що навіть при ак-куратной ловлі на «незацеп-ляйкі» за день з десяток їх точно втрачаєш.
Ще один момент теж пов'язаний з зачепами. Якщо присутність-ет помітне протягом, поста-Райт в основному забраси-вать вниз в секторі плюс-мінус приблизно 60-75 °. Закинь-си в такому місці під кутом вгору небезпечні тим, що протягом «задуває», що зносяться при-манку під корчі і веро-ятность зацепа зростає вдвічі. Краще вже потім встати вище і обловить навчаючи-стік менш ризикованими за-кинув.
Коряжник на водосховищах зазвичай буває оброслим дрейссеной. Це досить не-приємно, оскільки від Мушлі-ки сильно страждає кінцевий ділянку шнура: він куйовдиться і часом підводить, легко раз-риваясь на зачепі або, що образливіше, на рибі. Тому ось кілька порад. Перше: ставте повідці довжиною близько 30 см. Друге: віддай перевагу-тельно не дорогі 8-жильні шнури, а ті, що простіше і по-грубіше (наприклад, Bullit Braid, Silver Braid або Sunline Super РЕ), вони більш стійкі до раку- шечника. Третє: завжди після трьох-чотирьох закидів осмат-Ріва останні 1,5 м шну-ра, помітивши зарубку, відрізай-ті і перев'язуйте. Четверте: хоч я сам так і не роблю, мож-но до кінця шнура прив'язати довгий повідець з жорсткого флуорокарбона, він набагато менше пошкоджується раку-шечника.
Зайнявши позицію наточке, име-ет сенс перші кілька закидів зробити не на підлогу-ву дальність, а десь на дві третини, щоб зрозуміти, що перед-ють собою ближні околиці човна, і, мож-ли, «зняти» з ближніх коряжек рибу. А потім вже обло-вить далекі підступи. Буває, що ви відчуваєте яв-ву клювання, підсікаєте, але мимо ... Що робити далі? Якщо будь-що-будь на-до зловити рибу і ви не силь-но обмежені в принадах, то варто продовжити провід-ку в надії, що щука дого-ніт і схопить ваш джиг. Таке трапляється досить часто. Однак не забувайте, що при лові по площах іноді приманка, пройшовши одну картаючи-гу, натикається через кілька метрів на іншу. А по-клювка часто оголює гачок приманки, будь то «поролон-ка-незацепляйка» або силікон на офсет. Ясна річ, це загрожує зацепом при контак-ті з найближчої ж гілкою. Так що вирішуйте самі: може, варто після клювання відразу вимотати і поправити приманку, після чого надіслати її приблизно туди ж і таким об-разом доловити рибу. Нарешті, ще одна особ-ність, пов'язана з клювання-ми щук. Часто все вони з уда-ром, і їх ні з чим не спут-їж. А буває, що щука бере джиг настільки «поділи-катно», що майже нічого не відчуваєш; і так раз за ра-зом. Часом здається, що про-сто по гілочці злегка зачепив - тим більше що їх навколо мил-ліон, але виймаєш поро-Лонка, ще хвилину тому це-білу, а з неї жмут виламаний або гітарний поводок загнутий, а на голівці - подряпини. Тому варто уважніше при-вислуховував до своїх Відчуваючи-данням. Але від іншої крайності: розмашисто підсікати при кожному підозрілому кон-такті я б теж застеріг. Так можна «засаджувати» в ко-рягі вдвічі більше приманок, ніж зазвичай. Оптимальним ний варіант десь по-середині.
Автор: Костянтин Кузьмін