Одна жінка - церква вона відвідувала, кожен день Євангеліє читала, молилася, вела прекрасне життя, але гордість у неї була. І ось вона сама собі каже: «Спаситель до мене прийде, обов'язково прийде». Напекла, наготувала. Цього не було, а приклад, притча. Все наготувала. Чекає Спасителя. Самовар скипіла, мармашелі наварила, пирогів напекла, яішніцу зробила по-простому - Спаситель прийде. Разом із тим і вона Євангеліє кожен день читала.
Йде хлопчисько-сусід і каже:
- Тітка Маня, заради Христа, підемо, допоможи, з мамою погано зробив. Стогне, а мені її не підняти.
- Не піду. До мене Гість прийде. А ти прийшов, нахрямдал тута в брудних чоботях.
Прогнала дитини. Ну чого. Мальчішонка додому прийшов, мати поправити. Слава Тобі, Господи!
А Марія чекає, вона вірила-вірила правдивим словом Христа. Обід пройшов. Ні. Всі очі прогледіла - нету Христа. Гаразд. Йде з іншого села чоловік:
- Марія, коровушка телиться, так негаразд. Підемо, допоможи заради Христа, ти по коровам-то розумієш.
- Іди, до мене Гість прийде, я Гостя чекаю.
Немає. Прогнала мужика. Мужик прийшов додому, корова-то отелилась. Гаразд.
А Марія чекає Христа, не дочекається. Пізній-пізній вечір. Входить чоловік і каже:
- Слухай-но, баба, я овдовів давно так пропити. А як, самі знаєте - «стопочки та чарочки доведуть до сумочки». Пропив, білизну на мені-то старенькі. Улатай, попери.
Під приніс брудного-то білизни! - Іди, провалився б ти. вигнала:
Нема Гостя. На варення мухи насіли, пиріг як дуб став, зачерствів, самовар - все вугілля перепалила. Нема Гостя, не прийшов до неї Христос. Заснула.
Бачить сон. Прийшов до неї Спаситель. Вона говорить:
- Господи, я вірю правдивим Твоєму слову, тому що кожне слово Твоє неправдиве. І ось сказали, що Христос прийде, я чекала Тебе.
- Так, Марія, Я за твою благочестиве життя, за твою любов до храму Божого до першої тебе прийшов. Я до тебе три рази приходив, а ти Мене три рази вигнала.
- Господи. Ні, цього не було.
- Дак от, каже, баба, слухай, ось тут написано: «Хворий був, а ви відвідали Мене». Це приходив щось не Васютке, а це Я до тебе приходив, а ти Мене вигнала.
- Не знала, Господи. Ну, а другий-то раз коли?
- А другий раз мужик-від прийшов, попросив тебе. Я послав мужика-то, Я навів на корів, щоб тебе випробувати, твою віру. "У біді були, а ви допомогли Мені». А ти Мене вигнала.
- Господи, не знала! А третій раз коли, Господи?
- А третій-то раз приходив знову Я до тебе. «Наг був, а ви одягнули Мене».
- Не знала, Господи!
Брешеш, зараза, знала! Тому що ось тут написано: «Хто створив єдиного з малих цих, Мені створили». А ти Євангеліє читаєш. Ось, рідні, ось з цього прикладу, цього повчання, собі зробіть приклад.