Ага.
Не дуже зручно.
Ну сидіти на ньому можна.
- Подобається Пол Саймон?
- Ага.
- А тобі.
- Я обожнюю Пола Саймона.
- Правда?
- Graceland дуже люблю.
- Він дуже хороший.
- Це мій улюблений альбом.
Прочитаєш мені що-небудь?
А що ти хочеш?
Що-небудь твоє.
Добре.
- Тільки не смійся.
- Не буду.
Я ще нікому не читала цього.
Ти будеш першим.
- Упевнений?
Мені здавалося, що я зрозуміла.
Що я змогла схопити це. Але була не права.
Не зовсім.
Тільки саму поверхню.
Через призму рожевих окулярів блиск напівдорогоцінного.
Чи не розуміла, що часом може бути більше цілого.
Що цілісність була розкішною ідеєю.
Бо ти всього лише половина від двох.
Не знала. Не знаю про інші частини.
Закривавлений шматок мене і закривавлений шматок тебе.
Мені сподобалося.
- Так по-дитячому.
- Ні.
Ні.
Бувай.
- Привіт, солшишко.
- О, дорога.
- Вітання!
Давай обіймемось.
"Іди! Стій!"
(Щось смішне)
А взагалі він пекар.
Ти привіз мені хліба?
- Привіз!
- Він привіз!
- Поклав його в чемодан.
- Він спік його вчора.
- Прямо з духовки.
Напевно він нагрів мої сорочки.
Ви. Ну це.
О, заради бога.
Бернадр, припини. Мені треба про це запитати. Вибачте.
- Ми дуже близькі в нашій родині.
- Вам не треба відповідати.
- Ми не настільки близькі.
- Ще й як!
Може ти і немає, а ось ми з Ганною - так.
Ми говоримо про все. Прийшов час поговорити і про це.
Так що не дивуйтеся.
Ви вже виросли?
Ви тепер зовсім дорослі?
- Ви не повинні відповідати.
- Так.
Дякую. Це все, що я хотіла дізнатися.
Джейкоб, хочеш віскі? Просто щоб змінити вектор бесіди.
- Хороша ідея.
- Я ще тільки вчуся. А Анна мій учитель.
Вона в цьому експерт. Адже вона вчилася у майстри.
Що тобі поки найбільше подобається?
- Я його обожнюю. Мій улюблений.
- Вона не бреше.
- Він неймовірний.
- Дуже витончений.
- Обережніше на дорозі. Бувай.
- Бувай.
Бувай.
- Закрий очі.
- Навіщо?
Так треба. Закрий.
- Закрий очі.
Закрий їх і вважай до 60.
58, 57, 56 Міссісіпі
54 Міссісіпі
38 Міссісіпі.
31, 32 Міссісіпі.
34 Міссісіпі
35 Міссісіпі Можна вже відривати?
Я чую, що ти щось приніс.
Дякуємо!
- Це мій стілець!
Посмоотрі внизу.
Твоя перша робота.
Я люблю тебе.
як божевільна.
Що ми будемо робити після навчання?
Ми. що небудь придумаємо.
Давай не будемо зараз про це.
Я повернуся, щоб отримати робочу візу.
Ненавиджу думати про це.
Я не кину тебе.
обіцяю
- Каченя моя, ти все спакувала?
- Так, майже.
Не віриться, що це станеться вже завтра. Як швидко час летить.
Ти як пити дати залишиш все на останній момент.
Просто, це так складно. Я не побачу Джейкоба
- ціле літо.
- Як він?
Добре. Він зараз в душі.
Він тепер порається зі своїм сайтом.
Принадність моя, я знаю, що ти будеш нудьгувати.
Хотіла б я залишитися з ним довше.
Анна, принадність, тато каже,