Були ваші, стали наші
Розпочався захід з виступу Артема Кир'янова, члена Громадської Палати РФ, який запевнив присутніх бізнесменів, що ця організація стоїть на захисті їх інтересів, відстоює права, допомагає вирішувати конкретні питання з протидії рейдерству та корупції. «У нас є відповідні механізми», - сказав Артем Кір'янов.
Однак уже в наступній промові Євген корчаги, голова колегії адвокатів «Старинський, корчаги і партнери», розповів про поширену нині практиці, коли в ролі кривдника компаній, яким не пощастило опинитися клієнтами банків, які втратили ліцензію, виступає держава в особі Агентства зі страхування вкладів ( АСВ).
Суть така. «Всі платежі, які ви здійснювали зі свого рахунку за місяць до того, як у банку відкликали ліцензію, можуть бути визнані недійсними, - пояснив Євген корчаги. - Що це значить, я розповім на конкретному прикладі нашого клієнта, чиїм справою ми зараз займаємося. Будівельна організація зі свого рахунку здійснила платежі своїм контрагентам і частина коштів перевела на свій же рахунок в іншу організацію в якості оплати за стройматерали. Звичайна практика. Однак після того, як у банку, через який здійснювалися операції, відібрали ліцензію, АСВ надіслав учасникам угоди вимога - повернути всі гроші до складу ліквідаційної маси. А як обгрунтування в АСВ заявили, що гроші перестають бути вашими, як тільки опинилися на коррахунку банку. Ось так - без волевиявлення самого комерсанта. Але найстрашніше, що цю позицію по всій країні підтримують арбітражні суди ». До цієї втрати, за словами юриста, додаються ті гроші, які постраждале юрособа тримало на рахунках в ліквідованому банку. При цьому шанси на компенсацію, як каже Євген корчаги, у більшості підприємців мізерні.
Він також припустив, що така позиція АСВ пояснюється елементарним дефіцитом грошей в бюджеті цієї організації, який вона намагається хоча б трохи заповнити за рахунок юросіб. «У АСВ вже немає грошей, воно бере в борг у держави, щоб в першу виплачувати компенсації в розмірі 1,4 млн фізичним особам, незважаючи на те, що багато хто з них, роблячи вклади, взагалі на замислювалися про стійкість банку», - сказав глава адвокатської колегії.
Євген корчаги закликав учасників конференції ретельно переоцінити питання стабільності і надійності банків, в яких обслуговуються їх компанії. «Юридична практика поки складається не на користь підприємців», - констатував він, але додав, що у відстоюванні інтересів свого клієнта в подібній справі готовий йти до кінця.
«Чи є надія на те, що судова система не зовсім поховає бізнес?», - запитали судді (хоч і у відставці) із залу. «У нас не суд визначає політику ... Судова система не буде сама« ховати бізнес ». У нас в країні є інші методи, коли люди самі все принесуть і віддадуть - як свого часу плакали, але вели останню кінь в колгосп. Так і бізнес зараз все понесе туди ... », - відповів суддя.
Він також звернувся до присутніх із закликом активніше брати участь в професійно-громадському русі. «Скільки вас, об'єднані ви, чи є у вас св0я партія, яка захищає ваші інтереси, не знаю. Я як член науково-консультативної ради при ЦВК, скажу, що в рамках політичної діяльності ви не видно і не чути », - сказав Микита Дзвонів.
Ковалі свого щастя
Втім, Тетяна Мінєєва, віце-президент загальноросійської громадської організації «Ділова Росія» розповіла, що активних підприємців в Росії не так мало. Тільки в рядах «Ділової Росії» сьогодні перебуває близько 4 тис. Членів. В основному це представники середнього бізнесу з несировинних галузей. «Є так звана« велика четвірка »суспільно-ділових асоціацій, в яку крім нас входять ТПП РФ, РСПП і« Опора Росії », - зазначила Тетяна Мінєєва. За її словами, підприємцям, які входять в ці об'єднання набагато простіше вбудовувати діалог з владою і лобіювати свої інтереси, ніж окремим бізнесменам. «Сьогодні за законом жоден держорган не може приймати рішення без участі профільних громадських організацій. У той же час підприємець-одинак не має доступу до роботи в структурах законодавчої і виконавчої влади », - додала віце-президент« ДР ».
Тетяна Мінєєва також розповіла про найефективніший спосіб лобіювання інтересів бізнесу - це прямі зустрічі підприємців з першими особами держави, коли найбільш важливі для бізнесу питання можна вирішити за лічені хвилини в ручному режимі. «Президент РФ буквально ознайомившись з питанням, піднімає з крісла міністрів, дає доручення по озвученим бізнесом проблем. Так, зокрема, було зі збільшенням при держзакупівлях квоти на продукцію вітчизняних товаровиробників з 10% до 15%. І тепер уже ніхто не відкрутиться », - згадала про одну з таких зустрічей Тетяна Мінєєва.
Артем Кір'янов з Громадської Палати РФ також розповів. що у підприємців є досить багато способів впливати на ситуацію, яка в бізнес-середовищі формується при впливі держави - через процедуру громадських слухань, шляхом участі в круглих столах та інших заходів. «Є формат так званого нульового читання в Громадську Палату - через нього проходить більшість законопроектів, внесених на розгляд до Держдуми РФ. Хочу зауважити, що значна частка пропозиції і поправок, внесених на цьому етапі, в подальшому знайшла відображення в підсумкових редакціях законодавчих актів », - сказав Артем Кір'янов.
Причому позитивні для бізнесу зміни в багатьох випадках супроводжуються масою застережень, які зводять це позитив нанівець. Наприклад, взяти зміни в КОАП в частині зменшення відповідальності для малого і середнього бізнесу, які наказують контролюючим органам виносити суб'єктам МСБ за ті порушення, за які раніше покладався великий штраф. Але при цьому законодавець додав масу винятків, при яких це законодавче послаблення не діє.
«Бізнесу теж, буває, не потрібно зловживати правом, а таких випадків досить багато», - резонно зауважив Павло Потапов.
Please Share This