Перед вами збірник спогадів солдатів СС і вермахту. Інтерв'ю взяті у них через багато років після Великої війни, коли минув час, пішли емоції, і кожен учасник тих подій мав можливість більш спокійно, неупереджено оцінити події минулих років.
Очевидці розповідають про те, як війна починалася, про тяготи і поневіряння військового часу, про успіхи і поразки своїх військових підрозділів (армій? Військ?), Про долі простих солдат і про те, коли і як для кожного з них ця війна закінчилася. Згадують про важкі бої, полон, про похід на Схід і про втечу на Захід, про російських солдатів і простих людей, яких вони зустрічали на окупованих територіях. Це спогади тих, хто колись був нашим ворогом, сильним, хитрим, нещадним ворогом, якого ми змогли перемогти.
Неможливо засвоїти уроки історії, сприймаючи ворога як абстрактну сутність, забувши про те, що на тому боці були такі ж люди - зі своїми почуттями і думками, ідеями та планами на життя. Якщо про це забути, то кошмар Великої Вітчизняної війни може повторитися, а все втрати і жертви виявляться марними.
Ця книга - нагадування і пересторога всім, хто забув про подвиг нашого народу. Ми зобов'язані пам'ятати нашу історію і вчитися на помилках. Без минулого у народу немає майбутнього. А ворога треба знати в обличчя.
Окремо хочу сказати спасибі Ганні Якупова, яка взяла на себе турботи по організації численних перельотів, переїздів, готелів. Без її допомоги робота була б сильно ускладнена.
Що стосується проведення самого інтерв'ю, то, зрозуміло, воно було ускладнено тим, що йшло через перекладача, який передавав лише загальний напрямок розмови (в іншому випадку воно зайняло б в два рази більше часу), і мені було непросто реагувати питаннями на розповідь і що -то уточнювати. Однак перекладачі чудово впоралися зі своєю роботою. Більша частина інтерв'ю була послідовно переведена Анастасією Пупинін, яка на основі проведених інтерв'ю буде писати магістерську дисертацію в університеті Констанца. Крім роботи перекладача, вона займалася організацією інтерв'ю з ветеранами і в рамках проекту продовжує підтримувати контакти з деякими з них і після зустрічі. Крім неї, мені пощастило працювати з Ольгою Ріхтер, чудово справилася із завданням, а також перекладачами аудіозаписів Валентином Селезньовим і Олегом Мироновим. В результаті цієї спільної роботи вийшли тексти, які і по стилістиці, і по інформативності, і по емоційному навантаженні сильно відрізняються від інтерв'ю з нашими ветеранами. Несподіваним виявився і той факт, що в Німеччині, на відміну від країн колишнього СРСР, практично немає того відмінності між письмової та усної промовою, яке виражається в рядку: «Одні слова для кухонь, інші - для вулиць». В інтерв'ю також практично були відсутні бойові епізоди. У Німеччині не прийнято цікавитися історією Вермахту і СС у відриві від скоєних ними злочинів, концтаборів або полону. Практично всі, що ми знаємо про німецької армії, ми знаємо завдяки популяризаторської діяльності англосаксів. Не випадково Гітлер вважав їх близьким «раси і традиції» народом. Читаючи ці розповіді, рекомендую утриматися від будь-яких оцінок слів респондентів. Війна, розв'язана злочинним керівництвом, відняла у цих людей кращий час життя - молодість. Більш того, за її підсумками з'ясувалося, що вони воювали не за тих, а їхні ідеали були помилковими. Частину, що залишилася, більшу частину життя доводилося виправдовуватися перед собою, переможцями і власною державою за свою участь в цій війні. Все це, зрозуміло, виразилося в створенні власної версії подій і своєї ролі в них, яку розумний читач візьме до уваги, але не судитиме. Суб'єктивність суджень властива всім людям. Зрозуміло, що суб'єктивність спогадів наших ветеранів нам близька і зрозуміла, а колишнього супротивника - викликає певні негативні емоції: занадто багато страждань принесла та війна і занадто багато в нашому сучасному суспільстві пов'язане з нею. Проте мені б хотілося, щоб, відкриваючи цю книгу, читач розглядав людей, які погодилися розповісти про своє життя, не як потенційних винуватців у загибелі його рідних і близьких, а як носіїв унікального історичного досвіду, без пізнання якого ми втратимо частинку знань про Переможців .
Швидка навігація назад: Ctrl + ←, вперед Ctrl + →
Текст книги представлений виключно в ознайомлювальних цілях.