Сторінка 18 з 32
Х рістос посланий Отцем бути небесним Пастирем Його народу. Як пастир дбає про овець, так і Ісус, Спаситель світу, дбає про тих, які приймають Його всім серцем і слідують Його заповідями в своєму житті. Ось слова Господа Ісуса:
Істинно, істинно кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але пролазить іншим шляхом, той злодій і розбійник; А хто входить дверима, той вівцям пастух. Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці, і він кличе своїх овець по імені і виводить їх. І як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його. За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.
Істинно, істинно кажу вам: Я двері вівцям. Все, скільки їх переді Мною, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх. Я двері: хто ввійде Мною, той спасеться і пасовище знайде. Злодій тільки для того, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов для того, щоб ви мали життя, і подостатком.
Я Пастир Добрий! Пастир добрий віддає життя своє за овець. А найманець, хто не вівчар, кому вівці не свої, бачачи, що йде вовк, наближається, і біжить; і вовк розкрадає овець і розганяє їх. І наймит утікає тому що він найманець і не дбає про вівці.
Я пастир добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. Як Отець Мене знає, так і Я знаю Отця; і власне життя Я за вівці кладу. Також маю Я інших овець, які не цього двору, і тих я мушу привести, і вони почують голос Мій, і буде одне стадо і один пастир.
Тому любить Мене Отець, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його. Ніхто не бере її від мене, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю знову прийняти її. Цю заповідь взяв від Свого Отця. ІВАН 10: 1-5, 7-18
Хто з вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не залишить дев'яносто дев'ять у пустелі і не стане шукати зниклу, поки не знайде її? А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє і, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів і скаже їм: «Радійте зо мною, бо знайшов мою загублену». Істинно кажу вам, що так і на небесах більше радості за одного грішника, що кається, аніж про дев'яносто дев'яти праведників, що не потребують покаяння. ЛУКА 15: 3-7