Хто знає як по-українськи Чебурашка?
А дійсно багато хто знає? Ось і я до сих по не знав.
А сьогодні знайшов в інеті ось це:
саме час встати і повіситись нашому милому дядькові Успенському. Адже він дожив до нової ери української мови. Вчора моя племінниця Катька прийшла зі школи з новиною. Клавдія Митрофанівна розповіла дітям, що українською мовою говорити ЧЕБУРАШКА - неправильно. Що в українській мові це чудове і злегка капловухий чудо називається ... ДІБІЛЯТКО. Я не шуткую. Клавдія Митрофанівна сказала, що Чебурашка по українськи - Дібілятко! Коли я хоч трохи отямився, то запитав Катьку, може вчителька пожартувала? Катька сказала, що ніхто нічого не жартувала. Виходить, тепер історія Успенського - це казка про стару Шапокляк, крокодила Гену і Дібілятко. Може бути хтось не знає, закінчення -ятко в українській мові - це пестливо-зменшувальне закінчення. Тобто, поки маленький слоник - слоненятко, коли виросте - буде слон. Поки маленький Чебурашка - буде Дібілятко. Чи відчуваєте що буде, коли він виросте? Я навіть не можу уявити того дятла, який цю дурь придумав. Хрін би з ним, з гвінтокрилом, який тепер дуролётовий гелiкоптер, нехай, аби це чудо літало справно. Але чому милого Чебурашку, який говорив, що «ми будували, будували і нарешті збудували ....» Чому не можна залишити в спокої миле чудо, і не мучити його на догоду національним комплексам.
Якщо чесно, я все ще хочу вірити, що Клавдія Митрофанівна пожартувала. Але віра, як відомо, ґрунтується на недостатніх і недостовірних даних. Ймовірно, українських дітей будуть вчити саме так, по Дібілятку.
Оригінал статті тут
Після прочитання статті зателефонував до Києва родичці і вона, коли проржала, хрипким від сміху голосом розповіла що бачила на Петрівці на книжковому ринку дитячу книжку з точно такою назвою.
Я і не думав що все так запущено. А ще дуже про себе обурювався коли побачив як в якійсь статті А.С. Пушкіна назвали Сашком Гарматна. Ну так в порівнянні з Дібілятком Сашко Гарматній це просто пестливо-зменшувальна форма.