ГІДРИДИ, хі-мич. со-оди-ні-ня по-до-ро-да з ме-неї електрон-тро-від-ри-ца-тель-ни-ми еле-мен-та-ми. Най-бо-леї рас-про-стра-нён-ні бі-нар-ні Г. по ти-пу хі-мич. свя-зи раз-де-ля-ють на іон-ні, ко-ва-стрічок Цінні та ме-тал-ло-по-доб-ні.
Іон-ні Г. об-ра-зу-ють ще-лоч-ні та лугу-но-зе-мель-ні ме-тал-ли (напр. NaH, CaH2); пред-став-ля-ють-бій твёр-Диє ве ще ст-ва з кри-став-лич. ре-шёт-кою, з-дер-жа-щей ка-ти-він ме-тал-ла і гід-рид-ани-он Н -. Тер-мі-че-скі НЕ-ус-тій-чи-ви, об-ла-да-ють ви-со-кою хі-мич. ак-тив-но-стю, силь-ні вос-ста-но-ві-ті-ли; реа-ги-ру-ють з га-ло-ге-ні-да-ми або гід-ри-да-ми Al і В, об-ра-чаплі кому-плекс-ні Г. (див. Алю-мо гід-ри-ди ме-тал-лов. Бо-ро-гід-ри-ди ме-тал-лов). Іон-ні Г. по-лу-ча-ють взаи-мо-дей-ст-ві-му рас-плав-льон-них ме-тал-лов з по-до-ро-будинок. При-ме-ня-ють в ка-че-ст-ве вос-ста-но-ві-ті-лей (напр. Для по-лу-че-ня ме-тал-лов з їх ок-си-дів або га-ло-ге-ні-дов, уда-ле-ня ока-ли-ни з по-верх-но-сті через де-лий зі ста-ли або з ту-го-плав-ких ме-тал- лов), в ка-че-ст-ве ис точ-ні-ка по-до-ро-да, як ра-кет-ве то-п-ли-во.
Ко-ва-стрічок-ні мо-ле-ку-ляр-ні Г. об-ра-зу-ють НЕ-ме-тал-ли, а так-же Al, Be, Sn, Sb, As, Te, Ge ; мо-гут бути га-за-ми або ле-ту-чи-ми жид-ко-стя-ми; електро-тро-но-де-фі-цит-ні Г. (напр. AlH3. BeH 2) об-ра-зу-ють по-лі-мер-ні струк-ту-ри і яв-ля-ють-ся твёр-ди-ми ве ще ст-ва-ми. Ні-ко-то-які еле-мен-ти (напр. В, Si, Р) об-ра-зу-ють зна-чит. чис-ло со-оди-ні-ний з по-доро-будинок, з-дер-жа-ють зв'язок еле-мент - еле-мент (див. Бо-ро-по-доро-ди. Сі-ла ни. Фос-фі-ни). Ко-ва-стрічок-ні Г. тер-ми-че-скі НЕ-ус-тій-чи-ви, об-ла-да-ють ви-со-кою ре-ак-ци-он-ної спо-соб -но-стю, силь-ні вос-ста-но-ві-ті-ли, мн. ток-сич-ни. Їх по-лу-ча-ють про-мен-ни-ми ре-ак-ція-ми ме-ж-ду га-ло-ге-ні-да-ми з-від-вет-ст-ву-ють еле -мен-тов і іон-ни-ми (гл. обр. LiH) або кому-плекс-ни-ми Г. SiH4. GeH4. AsH3 ис-поль-зу-ють для по-лу-че-ня по-лу-про-вод-ні-ко-вих плё-ноч-них по-даху-тий, РН3. В 2 Н 6 - за-щит-них по-даху-тий на по-верх-но-сті ме-тал-лов.
До ме-тал-ло-по-доб-ним від-но-сят Г. пе-ре-хід-них ме-тал-лов і РЗЕ; пред-став-ля-ють-бій кри-став-лич. ве ще ст-ва з ме-тал-лич. бле-ському. ІМЕ-ють НЕ-сте-Хіо-мет-ри-че-ський со-ставши і мо-гут рас-гля-ри-вать-ся як твёр-Диє рас-тво-ри поза-дере-ня по-до- ро-да в ме-талл. Об-ла-да-ють ви-со-ки-ми ті-п-ло-і електро-тро-про-вод-но-стю. Їх по-лу-ча-ють взаи-мо-дей-ст-ві-му ме-тал-лов з по-до-ро-будинок (як пра-ви-ло, при зна-чит. По-ви-ше -нді давши-ле-ня). Ме-ха-нізм об-ра-зо-ва-ня ме-тал-ло-по-доб-них Г. вклю-ча-ет ад-сорб-цію мо-ле-ку-ляр-но-го по- до-ро-да на по-верх-но-сті ме-тал-ла, дис-со-Циа-цію Н2 на ато-ми і диф-фу-зию ато-мов Н в кри-став-лич. ре-шёт-ку ме-тал-ла. Ме-тал-ло-по-доб-ні Г. ши-ро-ко ис-поль-зу-ють в ка-че-ст-ни-та-лі-за-то-рів про-цес-сов гід -рі-ро-ва-ня - де-гід-ри-ро-ва-ня (гл. обр. Г. Ni, Pd, Pt). При взаи-мо-дей-ст-вії по-до-ро-да з ін-тер-ме-тал-лич. со-оди-ні-ня-ми (напр. TiFe, LaNi5) мож-но по-лу-чить Г. ін-тер-ме-тал-ли-дов (напр. TiFeH2. LaNi5 H6,7), ко- то-які з ви-со-кою ско-ро-стю об-ра-ті-мо по-гло-ща-ють по-до-рід при ат-мо-сфер-ном давши-ле-ванні. Г. ме-тал-лов і ін-тер-ме-тал-ли-дів при-ме-ня-ють як гід-рид-ні ак-ку-му-ля-то-ри по-до-ро-да .