До форм організації музичної діяльності дітей від-носяться заняття, музика в повсякденному житті дитячого садка і музичне виховання в сім'ї.
Заняття - основна форма організації, в якій здійснювала-вляется навчання дітей, розвиток їх здібностей, виховання якостей особистості, формування основ музичної і загальної культури.
Заняття передбачають активну взаємну діяльність педа-гога і дітей.
v Головне завдання, що стоїть перед педагогом на занятті, - ви-кликати у хлопців інтерес до музики і музичної діяльності, збагатити їх почуття. При її виконанні успішніше вирішуються й інші завдання - розвинути музичні здібності, сформиро-вать основи смаку, навчити дітей необхідних умінь і нави-кам, які вони зможуть потім застосувати в самостійної діяль-ності в дитячому садку і сім'ї.
Атмосфера емоційного підйому, зацікавленість де-тей підвищують результативність занять. Для цього необхідно, щоб педагог сам був захоплений своєю працею, володів професії-сиональной майстерністю, був небайдужий до того, про що він говорить, що і як виконує дітям.
Щоб домогтися розвиваючого ефекту навчання на заняттях, слід використовувати проблемні методи, що активізують де-тей. Методи прямого впливу (показ, пояснення) - най-більш легкий шлях оволодіння яким-небудь навиком, умінням. Але для музичного розвитку дітей застосовувати тільки ці методи недостатньо. Важливо поєднувати їх з проблемними ситуаціями, в яких дитина порівнює, зіставляє, вибирає.
Ступінь контрастності пропонованих для порівняння вироб-ведений може бути різною. Завдання ускладнюються в зави-ності від рівня розвитку дітей, їх віку. Широко примі-ються ігрові прийоми (вибрати з карток одну, відповідаю щую характеру твору; прореагувати зміною рухів на зміну характеру музики і т. Д.).
На музичному занятті неприпустимі формальне заучуючи-ня репертуару, багаторазові, одноманітні повторення, Натасія-кивання і муштра.
Корисно ставити перед дітьми завдання, що вимагають активності, самостійності: вибрати інструмент, за тембром відповідаю-щий характеру музики; зіграти на ньому разом з педагогом (ис конання п'єси на фортепіано); порівняти варіанти рухів під музику і вибрати найбільш близькі їй; знайти «свої», ориги-нальні руху.
Ефективності навчання сприяють всі види творчих завдань. Однак важливо дотримуватися їх дозування, стежити за зовн-ними емоційними проявами дітей: щоб вони не пере-стомлювалися, що не перепорушувалися.
На заняттях вирішується одна з найважливіших завдань музикальний-ного виховання - розвиток музичних здібностей. Це про-виходить в активній діяльності. Розвиток емоційної відгук-чивости дітей на музику повинно бути в центрі уваги педа-гога протягом усього заняття. Всі види музичної діяль-ності служать цієї мети за умови провідної ролі Сприйми-ку музики. У співі, грі на музичних інструментах у де-тей розвивається звуковисотний слух, в музично-ритмічних рухах, співі, грі на музичних інструментах - почуття ритму. Музично-дидактичні ігри, поспівки і пісеньки з «Музичного букваря» також допомагають розвитку музичних здібностей.
Необхідно підкреслити, що формування умінь і нави-ків не є метою музичного виховання, а лише средст-вом розвитку музичних здібностей.
Рівень розвитку музичних здібностей у дошкільнят неоднаковий. Всі діти проявляють себе індивідуально: одні більш активні, інші - менш. Є діти здатні, але сором'язливі.
Віра дитини в свої сили - необхідна умова успішного розвитку особистості. Тільки якщо дитина повірить, що у нього по-ллється то, що чекає від нього педагог, можна досягти поло-тивних результату. Тому так необхідний індивідуально-диференційований підхід до дітей на заняттях.
Важливо вміло використовувати колективні, групові та інді-виділеного завдання, враховуючи рівень кожного дошкільного-ка. Завдання повинні бути розмежовані за ступенем складності: більш розвинута дитина (група дітей) отримує завдання складніше, менш розвинений - доступне йому, але обов'язково розвиваюче його здатності. Кожному потрібно підібрати завдання по його силам, щоб воно по можливості завершувалося успіхом.
Схвалення і заохочення успіхів дитини дуже важливо для осо-знання їм власного «я», необхідного для просування впе-ред у розвитку, зокрема музичному.
Корисно спонукати дітей до взаимообучению на заняттях і в самостійній діяльності, взаємодопомоги при оволодінні певними навичками (руху, гра на музичних ін-струмент). Це виховує в них доброзичливі ставлення-ня в спілкуванні, увага один до одного.
Музичні заняття можуть бути варіативними в завісімос-ти від структури, змісту, участі всіх дітей, підгруп, вклю-чення всіх або окремих видів музичної діяльності і т. Д.
Вони проводяться індивідуально, по підгрупах і фронтально. Залежно від змісту заняття бувають різних видів: типові, домінантні, тематичні та комплексні.
Навчання дітей на заняттях має підкріплюватися разнооб-різними враженнями від музики, одержуваними в інших фор-мах організації діяльності ..
Слід завжди пам'ятати, що одними зусиллями музичного керівника на заняттях без підтримки вихователів і роди-телей важко домогтися бажаних результатів в музичному розвитку дітей.
Музика в повсякденному житті дитячого садка ще одна фор-ма організації музичної діяльності дітей. Вона включає в себе використання музики в побуті (слухання грамзаписів, самостійне музикування дітей, вправи, ігри, ранкова-ня гімнастика під музику і т. Д.), Різні види розваж-чень (тематичні музичні вечори, бесіди-концерти, театральні постановки і спектаклі, ігри, хороводи, атракції-ни і т. д.), святкові ранки.
Використання музики в побуті входить в обов'язки вихованням теля. Музичний керівник консультує його: рекомендує музичний репертуар, музично-дидактичні ігри; підбивочно-рает завдання і вправи для навчання дітей грі на музи-Кальний інструментах і т. д. Розваги і святкові ранковий-ники готує музичний керівник за допомогою вихованням телей.
Використовується в повсякденному житті дитячого садка і активне сприйняття музики: тематичні концерти, бесіди-концерти. При цьому діти отримують глибокі і різноманітні враження. Педагог може зосередити увагу хлопців на будь-якої важливої музичної теми, що розширює їхні уявлення про стилі, жанрах. Наприклад, розповісти про старовинної музики і дати послухати її у виконанні різних музичних инструмен-тов, для яких вона написана (клавесин, флейта, камерний ан самбль, оркестр, орган).
Розмову про музику корисно супроводити показом репродукцій картин, що дають уявлення про життя, звичаї людей тієї епо-хи, в яку був написаний твір, про мистецтво тих часів.
У тематичної бесіді-кінці роті можна порівняти музику раз-них історичних епох, наприклад танці (або взяти інші жан-ри).
Бесіда-концерт може бути присвячена творчості композитів-ра (І. С. Бах, В. А. Моцарт, Л. Бетховен, П. І. Чайковський та ін.), Розповіді про його життя. Наприклад, в бесіді-концерті про музику Л. Бетховена дітям розповідають, що вона дуже мужня, в ній чуються страждання, біль, тому що у самого композиту-ра була дуже нелегка доля: глухота, невизнання його музики за життя, особисті переживання з- за неможливості одружитися на коханій дівчині (Джульєтті Гвиччарди), принизливе поло-ження музиканта при дворі в ті часи і т. д. Розповідь, опору-тися фрагментами музичних творів Л. Бетховена-на, надовго запам'ятовується дітям.
Прекрасні теми для таких бесід-концертів - «Казка в му-зике» (за творами А. К. Лядова «Баба-Яга», «Мара», фрагментами з опер Н. А. Римського-Корсакова «Снігуронька», «Садко» , «Казка про царя Салтана», М. І. Глінки «Руслан і Люд-мила» і ін.) і «Музика про природу» (зі слуханням п'єс П. і Чай-ковського «Времена года», скрипкових концертів А. Вівальді «Времена года», п'єс Е. Гріга «Навесні», «Струмочок», пісень Ц. Кюї і П. І. Чайковського «Осінь» і багатьох інших творів зарубіжної, вітчизняної класики і народної музики).
Незвичайні нові музичні враження збагачують дітей, запам'ятовуються надовго, сприяють формуванню музично-естетичного свідомості (інтересів, почуттів, оцінок, смаку), цін-ностного відношення до музики.
Форма заняття не завжди дозволяє включати подібні раз-повернути бесіди про музику, її тривале слухання через нестачу часу і необхідності вирішувати різнобічні за-дачі музичного виховання дітей в інших видах діяльності (виконавстві і творчості).
Виконавська і творча діяльність на занятті теж відрізняється від використання її в повсякденному житті дитячого садка і в родині. Різні і методи керівництва нею.
На заняттях під керівництвом педагога дитина опановує всіма видами виконавства: набуває співочі, музикальний-но-ритмічні навички та вміння, вчиться грати на музикальний-них інструментах. За допомогою цих видів виконавства пе-педагога прагне зацікавити дітей музикою, навчити їх само-самостійності способам дій, умінь і навичок, які вони будуть застосовувати в житті.
У повсякденному житті дитячого садка (в родині) дитина використовує найбільш близькі йому види виконавської і творчес-кой діяльності. Музицируя самостійно, діти співають улюблені пісні, грають на музичних інструментах з власної іні-ціатіве. Участь педагога (або батьків) тут носить косвен-ний характер. Дорослий допомагає дітям радою, а якщо потрібно, і дією освоїти те, що їм не вдається самим, підтримує інтерес, не даючи йому згаснути через невдачі.
У самостійній діяльності якість виконання вироб-ведений, як правило, дещо гірше, ніж на занятті (дитина співає без супроводу), але цінність її велика, так як вона свідчить про сформований інтерес до музики, про со-стояти розвитку музичних здібностей.
Самостійні музичні прояви у дітей до деяких законів-рій ступеня можуть бути показником роботи музичного руко-водія на заняттях.
У повсякденному житті можливі і інші види музіцірова-ня, більш активні. Силами хлопців ставляться оперні спектак-ли, як спеціально створені для дітей дитячі опери ( «ПЕТу-шок», «Муха-Цокотуха» М. І. Красева і ін.), Так і складений-ні самими дітьми, за мотивами російських народних казок ( «Реп-ка», «Колобок» і ін.). Постановки таких вистав дозволяють педагогу приділяти увагу розвитку кожної дитини, переді-ставлю йому можливість найбільш повно проявити свої спосіб-ності, схильності.
Крім оперних вистав для інсценування використовується і музика казок-балетів ( «Лускунчик» П. І. Чайковського, «Зо-Лушка» С. С. Прокоф 'єва та ін.).
При інсценуванні казки-балету П. І. Чайковського «щел-кунчік» (музичний керівник А. Н. Кукушкіна, Москва) діти самі включаються в дію: марширують навколо новоріччя-ній ялинки під час звучання маршу (на самому початку балету), потім Маша заколисує зламаного Лускунчика і наспівує йому колискову, раптово з'являються миші на чолі з мишачим Королем і т. д.
Дії дітей можуть бути частково підготовленими, але вводяться і творчі імпровізації. Наприклад, танець мишей (де-ти одягнені в характерні костюми і шапочки) будується на сво-Бодня імпровізаціях. Таким же вільним, що містить їм-провізаціі рухів може бути «Вальс сніжинок», що звучить під час подорожі Маші і Принца в казкове Царство ласощів. (Дівчатка танцюють, тримаючи в руках блискучі нитки «дощику».) А танець феї Драже діти супроводжують грою на музичних інструментах - ксилофоні, румби, паличках, «чарівному» трикутнику.
Інсценуючи казку-балет, хлопці слухають музику, рухаються, грають на музичних інструментах, підспівують, що робить їх сприйняття активним, посилює інтерес до музики.
Для святкових ранків і концертів відбираються добре вивчені пісні, танці, музичні ігри, п'єси (викон-няемое на музичних інструментах соло, в ансамблі, в ор-Кестрой).
Педагогічне керівництво на святі носить організуючий характер: педагог стежить за емоційним станом дітей, регулює зміну їх вражень.
Музичне виховання в сім'ї має свої можливості: слухання радіо і телепередач, грамплатівок і магнітофонних записів дитячих музичних казок, пісень з мультфільмів, фрагментів класичної музики; навчання дітей грі на музи-Кальний інструментах; самостійне музикування.
Слухання музики в родині має велику силу воздейст-вия на дітей. Саме відношення батьків до музики передається дитині. Якщо дорослі зацікавлено слухають твір разом з ним і висловлюють своє ставлення, пояснюють свої відчуття, це не проходить безслідно для малюка: він духовно збагачується, формуються його смак, прихильності. І, навпаки, байдужість батьків до музики або захоплення тільки «легкої» музикою перешкоджає різнобічному розвитку дитини, обід-Нят його кругозір.
Таким чином, всі форми організації музичної діяль-ності дітей (заняття, музика в повсякденному житті дет-ського саду і сім'ї) взаємодоповнюють один одного, збагачуючи про-процес музичного виховання. Щоб урізноманітнити враження дітей, розвивати їх музичні здібності, смак, потреби в музиці, необхідно використовувати можливості кожної форми організації музичної діяльності.
1. Охарактеризуйте різні форми організації музичної діяль-ності дітей.
2. Які особливості педагогічного керівництва в кожної организацион-ної формі?
3. Опишіть особливості різних видів музичної діяльності в за-лежно від організаційних форм.
4. Наведіть приклади тематичних бесід-концертів.
ВИДИ МУЗИЧНИХ ЗАНЯТТІ
Заняття діляться на індивідуальні, по підгрупах і фрон-фундаментальні залежно від числа що беруть участь в них дітей. Індивідуальні заняття та по підгрупах проводяться з дітьми
раннього і молодшого дошкільного віку, коли малюки ще не можуть виконувати завдання колективно. Цей вид занять при-змінюється і в інших групах, щоб приділити увагу розвитку кожної дитини.
Фронтальні заняття проводяться з усією групою дітей. У них представлені всі види музичної діяльності: Сприйми-буття, виконавство, творчість, музично-освітній вид.
За змістом заняття можуть бути типові, домінантні, тематичні (а фронтальні бувають ще і комплексними) в залежності від використання різних видів музичної та художньої діяльності, наявності теми.
Типове заняття включає в себе всі види музичної діяль-ності.
У домінантному який-небудь вид музичної діяльності переважає. Варіант домінантного заняття - вибудовування його змісту для розвитку відстає у дитини музичної здібності. У подібному випадку домінують над тими видами діяль-ності, які можуть її розвинути. Використовується цей вид занять на заняттях фронтальних, індивідуальних і по підгрупах.
На тематичному занятті вибирається одна тема, поєдную-щая всі види музичної діяльності. Тематичне заняття також може бути фронтальним, індивідуальним і по під-групам.
Комплексне заняття містить різні види мистецтва, види художньої діяльності. Воно буває фронтальним, проводиться з усією групою дітей.