Фебрильні судоми, сайт невролога василия Ноговіцина

Фебрильними називають судоми, що виникають у дітей при підвищеній температурі тіла. Це специфічне дитяче розлад, що спостерігається у віці приблизно від 6 місяців до 5 років. Частота народження фебрильних судом (далі - ФС) досягає 5%, тобто у кожної двадцятої дитини в перші 5 років життя висока температура може викликати судомний напад. Крім того, приблизно у третини дітей з ФС напади виникають більше ніж один раз. Часто можна простежити спадкову схильність до ФС - в дитинстві вони могли бути у кого-то з родичів пацієнта.

Як виглядають фебрильні судоми

ФС бувають 2-х видів: прості і складні (або, за іншою термінологією, типові та атипові).
Прості ФС - це судоми, що залучають все тіло (т.зв. генералізований) з втратою свідомості, що тривають зазвичай менше 5-ти хвилин і не повторюються протягом 24 годин.
Складні ФС можуть тривати довше (15 хвилин і більше), можуть бути фокальними, тобто переважати в якійсь частині тіла, або повторитися кілька разів протягом доби. Такі судоми вимагають особливо пильного спостереження, тому що їх легше сплутати з іншими, більш важкими станами.

Допомога при ФС в домашніх умовах включає в себе 2 моменти:
1) попередження попадання в дихальні шляхи їжі, слини, блювотних мас,
2) запобігання травм під час судомного нападу.
Для цього потрібно покласти дитину на рівну стійку поверхню далеко від травмонебезпечних (гострих, важких) предметів. Положення тіла - т.зв. рятувальна позиція ( «recovery position») - лежачи на боці з особою, зверненим вниз. Таким чином виключається можливість попадання рідин в дихальні шляхи. Більше нічого самостійно робити не потрібно.

До приїзду лікаря потрібно постаратися запам'ятати тривалість нападу і його зовнішні прояви, ці відомості можуть допомогти визначитися з подальшою допомогою. Звернути увагу потрібно на наявність свідомості (чи реагує дитина на щось), позу, відкриті або закриті очі, положення голови, очей, кінцівок. Лікар може попросити очевидців нападу показати на собі позу і рухи дитини.

Чого не можна робити при нападі

Ні, ФС - це не епілепсія. Лікувати дитину з ФС антиепілептичних препаратами не потрібно, так як ці ліки не впливають на ризик виникнення повторних судом, як фебрильних, так і афебрільних (тобто не поєднуються з підвищеною температурою). Колоти дитині протисудомні ліки після нападу теж немає сенсу.

Дуже важливо пам'ятати, що поєднання судом з високою температурою тіла може зустрічатися при вкрай небезпечні хвороби - т.зв. нейроінфекціях (менінгіти, енцефаліти). Чи не епілепсія, а нейроінфекції повинні бути запідозрені в першу чергу ще до надходження дитини в лікарню. На щастя, такі серйозні хвороби зустрічаються набагато рідше, ніж звичайні ФС, і діагностика в більшості випадків не викликає особливих труднощів. У разі сумнівів лікар в лікарні може виконати т.зв. люмбальна пункція і взяти невелику кількість спинномозкової рідини через прокол в поперековій області. Боятися цієї процедури не потрібно, це золотий стандарт діагностики інфекцій нервової системи, і при ФС може використовуватися в сумнівних випадках, особливо у дітей до 1 року.

Надалі при будь-яких захворюваннях з підвищеною температурою знижувати її потрібно точно так же, як у дітей без ФС, орієнтуючись на самопочуття дитини. Можливе застосування свічок з жарознижувальними препаратами і обтирання прохолодною водою). Проведено дослідження, які показали, що раннє застосування жарознижуючих не применшує ризик повторного виникнення ФС. Іншими словами, навіть перестраховка у вигляді прийому, наприклад, парацетамолу при найменшому підвищенні температури не відверне поява судом.
В абсолютній більшості випадків у дітей, які перенесли ФС, не буває в подальшому епілепсії.

Яке обстеження зробити?

При типовій клінічній картині ФС ніякі додаткові обстеження (томограми, ЕЕГ) зазвичай не потрібні, так як ніяких специфічних змін при фебрильних судомах не буває. У разі сумнівів для виключення інфекцій лікар призначить люмбальна пункція, при підозрі на епілепсію - ЕЕГ. Якщо сумнівів немає, то може не призначити нічого, це нормально і боятися такого підходу не потрібно.

При підготовці матеріалу використані керівництва Nelson Textbook of Pediatrics, Child Neurology (J.Menkes), UpToDate

Схожі статті