Внутрішня політика Епохи «застою» 8
Зовнішня політика Епохи «застою» 11
Розвиток культури Епохи «застою» 13
Бібліографічний список 18
Особливості розвитку економіки в Епоху «застою»
Економічний розвиток ділиться на два періоди:
1964 - 1970 рр. Економічна реформа А. М. Косигіна
1970 - 1985 рр. «Застійні явища в економіці»
Економічна реформа А. М. Косигіна (1964 - 1970 рр.)
Реформа управління народним господарством і планування. Характеризувалася впровадженням економічних методів управління, розширенням господарської самостійності підприємств, об'єднань і організацій, широким використанням прийомів матеріального стимулювання.
Реформа вводилася в дію групою постанов ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, які поширювали її положення на окремі галузі та сектори народного господарства:
Реформа представляла собою комплекс з п'яти груп заходів:
Ліквідовувалися органи територіального господарського управління та планування - поради народного господарства, створені в 1957 р підприємства ставали основною господарською одиницею. Відновлювалася система галузевого управління промисловістю, загальносоюзні, союзно-республіканські і республіканські міністерства і відомства.
Скорочувалася кількість директивних планових показників (з 30 до 9-ти). Чинними залишалися показники по: загальним обсягом продукції в діючих оптових цінах; найважливішою продукції в натуральному вимірі; загальному фонду заробітної плати; загальної суми прибутку і рентабельності, вираженої як відношення прибутку до суми основних фондів і нормованих оборотних коштів; платежах до бюджету і асигнувань з бюджету; загальним обсягом капітальних вкладень; завдань по впровадженню нової техніки; обсягом поставок сировини, матеріалів і обладнання.
Розширювалася господарська самостійність підприємств. Підприємства зобов'язані були самостійно визначати детальну номенклатуру і асортимент продукції, за рахунок власних коштів здійснювати інвестиції у виробництво, встановлювати довготривалі договірні зв'язки з постачальниками і споживачами, визначати чисельність персоналу, розміри його матеріального заохочення. За невиконання договірних зобов'язань підприємства піддавалися фінансовими санкціями, посилювалося значення господарського арбітражу.
Цінова політика: оптова ціна реалізації повинна була забезпечувати підприємству задану рентабельність виробництва. Вводилися нормативи тривалої дії - що не підлягають перегляду протягом певного періоду норми планової собівартості продукції.
У сільському господарстві закупівельні ціни на продукцію підвищувалися в 1,5-2 рази, вводилася пільгова оплата надпланового врожаю, знижувалися ціни на запчастини і техніку, зменшилися ставки прибуткового податку на селян.
До 70-х років реформа Косигіна була повалена, так як загострилася демографічна проблема, проти реформи виступала консервативна частини Політбюро ЦК.
В ході реформи в СРСР була зроблена спроба переходу до інтенсивного якості економічного зростання, саме поняття економічної ефективності створило умови для подальшої децентралізації господарського життя і створення постіндустріальної економіки.
Застійні явища в економіці:
Зростання Військово-промислового комплексу (через Холодної війни)
Загострилася продовольча проблема
Приріст національного доходу (3,8%)
Виробництво промислової продукції (4,4%)
Продуктивність суспільної праці (3,3%)
Зміна фондовіддачі (- 2,7%)
Реалізувалися доходи на душу населення (3,4%)
Викачка нафти і продаж за кордон (нафтодолари)
Підсумки застійних явищ:
Пріоритетний розвиток важкої промисловості
Пріоритетний розвиток ВПК
Відставання легкої промисловості
Тривало житлове будівництво