Бібліографічний опис:
Зорове сприйняття і сприйняття в цілому - дуже складний процес, що відбувається в психіці людини, тим більше дитини. Тому вчені всього світу, такі як А.Р. Лурія, Л.С. Виготський, В.І. Голод та інші, проводили і проводять різні експерименти, дослідження, щоб максимально зрозуміти процес сприйняття і спробувати вирішити проблему його порушення.
Вивчення зорового сприйняття у нормальних дітей і дітей з відхиленнями у розвитку почалося вже давно, проте, особлива увага на розвиток зорового сприйняття стало приділятися відносно недавно. Але це, безумовно, важлива проблема, так як необхідно досліджувати, чи є сприйняття навколишнього світу дітьми з вадами мовлення відмінним від сприйняття дітей з нормальною мовою. Чи будуть діти з вадами мовлення сприймати навколишній світ спотворено, чи зможуть правильно оцінювати його. Якщо у дітей з вадами мовлення сприйняття світу змінено, то їм потрібні особливі вимоги до навчання і виховання, для повноцінної адаптації в суспільстві. Проблема адаптації та повноцінного життя дитини з вадами мовлення в суспільстві нерозривно пов'язана з проблемами сприйняття їм навколишнього світу, одну з перших ролей в сприйнятті навколишнього грає зорове сприйняття. Тому проблема зорового сприйняття у дітей з порушеннями мови стає все більш і більш актуальною.
Використовуючи різні методи і підходи, вчені, педагоги, лікарі вивчали і вивчають зорове сприйняття, а також його розвиток у дітей з вадами мовлення. Значення мови в розвитку зорового сприйняття виявив А.Р. Лурія. Встановлено, що розвиток дитини на ранніх етапах відбувається «навколо» зорового сприйняття і завдяки йому. Розроблено різні методики по розвитку зорового сприйняття у дітей.
Одним з найменш вивчених питань спеціальної психології є проблема особливостей пізнавального розвитку і розвитку зорового сприйняття у дітей з вадами мовлення. Уявлення про системний характер порушення при недорозвитку мовлення зумовили розширення сфери експериментальних досліджень цієї групи дітей на немовні процеси. Так, було виявлено, що діти з порушенням мовного розвитку зазнають труднощів сприйняття швидко висуваються немовних акустичних сигналів, характеризуються рядом специфічних особливостей, при вирішенні деяких предметно-практичних завдань, зазнають труднощів при переробці зорової інформації і т.п. Як правило, в подібних випадках виникає питання про взаємовідносини між мовним і немовних дефектом. Однак, відповідь на нього доцільніше шукати, розглядаючи порушення мовного розвитку як один із проявів дефекту пізнавального розвитку в більш широкому контексті.
Згідно з однією з поширених точок зору на механізм такого когнітивного порушення, його основу складає дефект, або недостатність, «всіх аспектів уявлення», як однієї з форм поведінки, що зачіпає «сприйняття, уяву, символічну гру, малюнок».
Незважаючи на усталене в загальній психології положення про взаємозв'язок і взаємозалежності процесів формування зорового сприйняття, переробки зорової інформації і процесів мовного розвитку, спеціальних досліджень особливостей цих видів діяльності при порушеннях мовного розвитку практично не проводилося.
Мета дослідження - виявити особливості зорового сприйняття дошкільнят з порушенням мови. При обстеженні особливостей зорового сприйняття у дошкільнят з порушенням промови були поставлені наступні завдання:Порівняти показники якості зорового сприйняття у дітей з нормальною мовою і з порушенням мови.
Експериментальне дослідження проводилося на базі ГОУ д / с комбінованого виду №787 міста Москви. В експериментальному дослідженні брали участь 40 дітей старшого дошкільного віку. (Від 5 до 7 років), з яких 20 дітей мали порушення мови. Порушення мови визначалися як загальне недорозвинення мови 3 рівня. Стан зору у дітей цієї групи відповідало нормі. У стані опорно-рухового апарату і психоневрологічної сфери не відзначалося особливостей. 20 дітей з нормальною мовою становили порівняльну групу, в якій відхилень у розвитку не відзначалося. З дітьми проводилися групові та індивідуальні заняття.
Дослідження зорового сприйняття проводилося з використанням методик Р. Тейлора, Бурдона, А.Р. Лурии, А.Ф. Ануфрієва і С.Н. Костромін.
Використовувалися наступні методики:«Що переплутав художник?».
«Тест Тейлора» (Р. Тейлор)
Мета - перевірка рівня предметності сприйняття, зорової уваги і пам'яті дошкільнят.
Інструкція. Подивися на фігуру. Намалюй точно таку ж на другому аркуші паперу.
Аналіз результатів: при оцінці враховується точність і час відтворення фігури. Після виконання завдання результати фіксувалися, і дитині проставлялись бали.
1 - завдання виконано точно. Всі деталі фігури точно скопійовані. Час не перевищує 3 хвилин;
0,5 - Всі деталі фігури скопійовані точно, але час перевищує 3 хвилини. Деталі скопійовані не всі, але час не перевищує 3 хвилин;
0 - Деталі скопійовані не всі, і час перевищує 3 хвилини.
У групі дітей з порушенням мовлення більшість дітей (11) отримали 0 балів, тобто деталі були скопійовані не всі, і час перевищувало 3 хвилини. 1/3 дітей (7) отримали 0,5 бала, так як або перевищили час, регламентований на роботу, або не всі деталі були скопійовані вірно. І тільки 2 дітей завдання виконали точно.
У порівняльній групі більшість дітей (12) виконали завдання точно, 1/3 дітей (7) отримали 0,5 бала, так як або перевищили час, регламентований на роботу, або не всі деталі були скопійовані вірно. І тільки одна дитина не впорався із завданням
Отже, за результатами вивчення у дошкільників з вадами мовлення виявлено низький рівень предметного сприйняття, знижені зорова пам'ять і увагу.
«Корректурная проба» (Бурдон)
Мета - щоб перевірити використання зорової уваги і переключення зорової уваги дошкільнят, константність зорового сприйняття.
Інструкція: проставити в кожній фігурці той знак, який вказаний в зразку.
Аналіз результатів: результати проби оцінюються за кількістю пропущених фігур, і за часом, витраченому на виконання завдання. Після виконання завдання результати фіксувалися, і дитині проставлялись бали.
1 - Завдання виконано добре. Жодної фігури не пропущено, час не перевищує 4 хвилин;
0,5 - Жодної фігури не пропущено, але час перевищує 4 хвилини. Пропущено кілька фігур, але час не перевищує 4 хвилин;
0 - Деяка кількість фігур пропущено, і час перевищує 4 хвилини.
У групі дітей з порушенням мовлення більшість дітей (14) отримали 0 балів, тобто були пропущені фігури, і час перевищувало 4 хвилини. 1/4 дітей (5) отримали 0,5 бала, так як або перевищили час, регламентований на роботу, або деякі фігури були пропущені. І тільки 2 дітей завдання виконали точно.
У порівняльній групі більшість дітей (10) виконали завдання точно, 1/3 дітей (8) отримали 0,5 бала, так як або перевищили час, регламентований на роботу, або не всі деталі були скопійовані вірно. І тільки 2 дітей не впорався із завданням
Отримані результати свідчать про те, що у дітей з вадами мовлення виявлено низький рівень зорової пам'яті, а також знижена переключення зорової уваги, зорове сприйняття недостатньо константно.
«Накладені зображення» (А. Р. Лурія)
Мета - визначити рівень предметності зорового сприйняття і перевірити функції апперцепції.
Інструкція: Уважно подивися на картинку. Назви, контури яких предметів ти бачиш.
Аналіз результатів: успішність виконання завдання оцінювалася за двома параметрами. Правильності в назві контурів предметів і час, витрачений на впізнавання всіх предметів. Після виконання завдання результати фіксувалися, і дитині проставлялись бали.
1 - Всі зображення названі вірно, і час не перевищує 10 секунд;
0,5 - Все зображення названі вірно, але час перевищує 10 секунд. Не всі зображення названі вірно, але час не перевищує 10 секунд;
0 - Не всі зображення названі вірно і час перевищує 10 секунд.
У групі дітей з порушенням мовлення половина дітей (10) отримали 1 бал, тобто деталі все зображення були названі вірно, і час превишало10 секунд. Половина дітей (10) отримали 0,5 бала, так як або перевищили час, регламентований на роботу, або не всі деталі були скопійовані вірно. У порівняльній групі всі діти впоралися із завданням.
Отже, за результатами проведеного вивчення, можна сказати, що у дітей з порушенням мовлення середній рівень предметність зорового сприйняття і функції апперцепції.
«Недомальовані зображення» (А.Ф. Ануфрієв, С. Костроміна)
Мета - визначити сформованість антиципації зорового сприйняття дошкільнят, цілісність зорового сприйняття.
Інструкція: Подивися на картинки, як ти думаєш, що хотів намалювати художник. Допоможи художнику, домалюй залишилися деталі картинок.
Аналіз результатів: результати оцінюються за двома параметрами. Перший - чи правильно дитина розпізнав зображення. Другий - скільки часу він на це затратив. Після виконання завдання результати фіксувалися, і дитині проставлялись бали.
1 - Дитина правильно розпізнав зображення, і йому витратив на це не більше 7 хвилин.
0,5 - Дитина правильно розпізнав зображення, але витратив на це понад 7 хвилин. Дитина розпізнав не всі зображення правильно, але витратив не більше 7 хвилин.
0 - Дитина розпізнав не всі зображення правильно і витратив більше 7 хвилин.
У групі дітей з порушенням мовлення більшість дітей (14) отримали 0 балів, тобто дитина неправильно розпізнав зображення, і час перевищувало 7 хвилини. 1/4 дітей (5) отримали 0,5 бала, так як або перевищили час, регламентований на роботу, або не всі зображення були упізнані вірно. І тільки 4 дитини завдання виконали точно.
У порівняльній групі більшість дітей (15) виконали завдання точно, 1/4 дітей (5) отримали 0,5 бала, так як або перевищили час, регламентований на роботу, або не всі зображення були скопійовані вірно.
Отже, можна зробити висновок, що у дітей з порушенням мовлення антиципация зорового сприйняття і його цілісність знаходяться на низькому рівні.
Високий рівень зорового сприйняття - 4,5 - 6 балів.
Середній рівень зорового сприйняття - 2,5 - 4 бали.
Низький рівень зорового сприйняття - 0 - 2 бали.
Результати обстеження зорового сприйняття дошкільнят
За результатами дослідження зорових властивостей сприйняття дошкільнят з порушенням мови і порівняльної групи, було виявлено, що у дітей з вадами мовлення що в 60% випадків рівень зорового сприйняття є низьким, в 30% рівень зорового сприйняття є середнім, але в 10% рівень зорового сприйняття є високим.
Однак, результати дослідження порівняльної групи дошкільнят показали, що в 59% зорового сприйняття знаходиться на високому рівні, в 40% випадків спостерігається середній рівень зорового сприйняття, а у 1% на низькому рівні.
За результатами проведеного дослідження, виявлено, що у дітей з порушенням мовлення, а саме загальним недорозвиненням мови 3 рівня, спостерігається порушення таких властивостей зорового сприйняття як: переключення зорової уваги, константність зорового сприйняття, цілісність, антиципация, апперцепція, осмисленість, предметність і вибірковість. Що диктує необхідність експериментального навчання дітей.
Ватутіна Н.Д. «Дитина надходить в дитячий сад». Київ, 1983.
І.В. Гребенников, Ю.Ф. Зманскій «Наші діти» Київ, 1989.
Ф.Ф.Гудошніков «Методика обстеження дітей в приймально-відбіркової комісії». Свердловськ, 1974.
В.Демідов «Як ми бачимо те, що ми бачимо». Київ, 1987.
Під редакцією Г.Н.Годіной, Е.Г.Пілюгіной «Виховання і навчання дітей молодшого дошкільного віку». Київ, 1987.
Основні терміни (генеруються автоматично). зорового сприйняття, порушенням мови, порушеннями мови, рівень зорового сприйняття, вплив порушення мови, зорового сприйняття дошкільнят, константність зорового сприйняття, особливостей зорового сприйняття, зорової уваги, цілісність зорового сприйняття, предметність зорового сприйняття, більшість дітей, мови більшість дітей, порушенням мови більшість , проблема зорового сприйняття, розвиток зорового сприйняття, Вивчення зорового сприйняття, переключення зорової уваги, ра вітіі зорового сприйняття, розвитку зорового сприйняття.