Ендокринна система, або система внутрішньої секреції, складається із залоз внутрішньої секреції, названих так пото-му, що вони виділяють специфічні продукти своєї діяльно-сті - гормони - безпосередньо у внутрішнє середовище організму, в кров. Цих залоз в організмі вісім: щитовидна, близько-або паращитовидная, зобної (вилочкова), гіпофіз, епіфіз (або шиш-ковідная заліза), наднирники (надниркові залози), поджел-дочно і статеві залози (рис. 67).
Загальна функція ендокринної системи зводиться до осуществле-нию хімічної регуляції в організмі, встановлення зв'язку між-ду його органами і системами та підтримання їх функцій на визна-ділення рівні.
Гормони ендокринних залоз - речовини з дуже високою біо-логічної активністю, т. Е. Діючі в дуже малих дозах. Разом з ферментами і вітамінами вони відносяться до так називає-мим біокаталізаторами. Крім того, гормони володіють специфи-ного дією - одні з них впливають на визначений-ні органи, інші керують певними процесами в тка-нях організму.
Залози внутрішньої секреції беруть участь в процесі росту і раз-витку організму, в регуляції обмінних процесів, забезпечую-щих його життєдіяльність, в мобілізації сил організму, а також у відновленні енергетичних ресур і оновленні його клітин і тка-ній. Таким чином, крім нервової регуляції життєдіяльності организ-ма (в тому числі при заняттях спортом) існує ендокринна регуляція і гуморальна регуляція, тісно взаємо-пов'язані і здійснюються за меха-низму «зворотного зв'язку».
Оскільки заняття фізичною культурою і особливо спортом требу-ют все більш досконалих регулирова-ня і кореляції діяльності раз-особистих систем і органів людини в складних умовах емоційного і фізичного напруження, дослідження функції ендокринної системи хоча і не увійшло ще в широку практику, але поступово починає займати все більше місце в комплексному дослід-вання спортсмена.
Правильна оцінка функціонально-го стану ендокринної системи поз-воляет виявити патологічні зраді-ня в ній в разі нераціонального застосування фізичних вправ. Під впливом раціональних система-тичних занять фізичною культурою і спортом ця система со-удосконалюють.
Адаптація ендокринної системи до фізичного навантаження харак-теризують не просто посиленням активності залоз внутрішньої сек-Реции, а головним чином зміною взаємин між окремими залозами. Розвиток стомлення при тривалій роботі також супроводжується відповідними змінами в активно-сті залоз внутрішньої секреції.
Ендокринна система людини, вдосконалюючись під впливом раціональної тренування, сприяє підвищенню адаптаційних можливостей організму, що обумовлює поліпшення спортивна-ної працездатності, зокрема при розвитку витривалий-вості.
Дослідження ендокринної системи складно і зазвичай прово-диться в умовах стаціонару. Але існує ряд простих методів дослідження, що дозволяють певною мірою оцінити функцио-нальное стан окремих залоз внутрішньої секреції, - Анам-нез, огляд, пальпація, функціональні проби.
Анамнез. Важливими є дані про період статевого со-зреванія. При расспросе жінок з'ясовують час початку, регу-лярность, тривалість, рясність менструації, розвиток вторинний-них статевих ознак; при расспросе чоловіків - час появи ломки голосу, рослинності на обличчі і т. д. У осіб старшого воз-раста - час появи клімактеричного періоду, т. е. час припинення менструацій у жінок, стан статевої функції у чоловіків.
Істотними є відомості про емоційний перебуваючи-ванні. Наприклад, швидка зміна настрою, підвищена возбуди-ність, занепокоєння, супроводжувані зазвичай пітливістю, тахі- кардией, втратою ваги, субфебрильною температурою, швидкої утом-ність, можуть свідчити про підвищення функції щіто-видною залози. При зниженні функції щитовидної залози від-Відзначається апатія, плюс до млявість, повільність, брадикардія і т. Д.
Симптоми підвищення функції щитовидної залози іноді поч-ти збігаються з симптомами, що з'являються при перетренованості спортсмена. Цією стороні анамнезу слід надавати осо-бою значення, оскільки у спортсменів спостерігаються випадки пови-шення функції щитовидної залози (гіпертиреоз).
З'ясовують наявність скарг, характерних для хворих на цукровий діабет, - на підвищені спрагу і апетит і ін.
Огляд. Звертають увагу на наступні ознаки: про-порційно розвитку окремих частин тіла у осіб високого зросту (чи немає непропорційного збільшення носа, підборіддя, кистей рук і стоп, яке може свідчити про гіперфунк-ції передньої долі гіпофіза - акромегалії), на наявність пучегла зія , вираженого блиску очей (спостерігається при гіпертиреозі), одутлості особи (відзначається при гіпотиреозі), а також на та-кі ознаки, як збільшення щитовидної залози, пітливість або сухість шкіри, наявність жиру (переважне відкладення жиру в нижньої частини живота, сідницях, стегнах і на грудях характерно для ожиріння, пов'язаного з порушенням функції гіпофіза і статевих залоз), різке схуднення (буває при тиреотоксикозі, заболева-пах гіпофіза - хвороба Симмондса і надниркових залоз - хвороба Адиссона).
Крім того, при огляді визначають волосяний покрив на тілі, оскільки зростання волосся залежить в великій мірі від гормональних впливів статевих залоз, щитовидної залози, наднирників та гіпо-фіза. Наявність у чоловіків волосяного покриву, характерного для жінок, може свідчити про недостатність функції по-лових залоз. Чоловічий тип волосяного покриву у жінок може бути проявом гермафродитизму - наявності у одного індиві-дуума ознак, характерних для обох статей (такі особи до за-нятіям спортом не допускаються).
Надмірний ріст волосся на тілі і кінцівках, а у жінок і на обличчі (вуса і борода) дозволяють запідозрити пухлину кори напис-чечніка, гіпертиреоз та ін.
Пальпація. З усіх ендокринних залоз безпосередній пальпації (як і огляду) можуть бути піддані щитовидна залоза і чоловічі статеві залози; при гінекологічному дослід-вання - жіночі статеві залози (яєчники).
Функціональні проби. При дослідженні функції ен-докрінних залоз застосовується багато таких проб. Найбільше зна-чення в спортивній медицині мають функціональні проби, ис-пользуемие при дослідженні щитовидної залози і надпочеч-ників.
Функціональні проби при дослідженні функції щитовидної залози засновані на дослідженні обмінних процесів, які регулюються цією залозою. Гормон щитоподібної-ної залози - тироксин стимулює окислювальні процеси, навчаючи-ству в регуляції різних видів обміну (вуглеводного, жирового-го, обміну йоду і ін.). Тому основним методом вивчення функ-ціонального стану щитовидної залози є визначення основного обміну (кількість енергії в ккал, витрачаючи-моє людиною в стані повного спокою), що знаходиться в пря-мій залежності від функції щитовидної залози і кількості ви-ділячи нею тироксину.
Величина основного обміну в кілокалорії зіставляється з належними величинами, розрахованими за таблицями Гарріса - Бе-недікта або за номограмами, і виражається у відсотках до долж-ної величиною. Якщо основний обмін у обстежуваного спортсмена пре-щує належний більш ніж на + 10%, це дозволяє припустити гіперфункцію щитовидної залози, якщо менше на 10% - її гіпо- функцію. Чим вище відсоток перевищення, тим виражено гіпер-функція щитовидної залози. При значному гіпертиреозі ве-личина основного обміну може бути більше + 100%. Зниження основного обміну більш ніж на 10% в порівнянні з належним може вказувати на гіпофункцію щитовидної залози.
Функцію щитовидної залози можна досліджувати також за допомогою на-гою радіоактивного йоду. При цьому визначається здатність щі-товидної залози до його поглинання. Якщо в щитовидній залозі через 24 години зберігається більше 25% введеного йоду, це свиде-ність про підвищення її функції.
Функціональні проби при дослідженні функції надниркових залоз дозволяють отримати цінні дан-ні. Наднирники надають різнобічний вплив на орга-нізм. Мозкова речовина надниркових залоз, виділяючи гормони - катехоламіни (адреналін і норадреналін), здійснює зв'язок між залозами внутрішньої секреції і нервовою системою, бере участь в регуляції вуглеводного обміну, підтримує тонус судин і м'язи серця. Корковаречовина надниркових виділяє альдостерон, кортикостероїди, андрогенні гормони, які відіграють важливіше-шую роль в життєдіяльності організму в цілому. Всі ці гормо-ни беруть участь у мінеральному, вуглеводному, білковому обміні і в ре-регуляції цілої низки процесів в організмі.
Напружена м'язова робота посилює функцію мозкового шару надниркових залоз. За ступенем цього посилення можна судити про вплив навантаження на організм спортсмена.
Для визначення функціонального стану наднирників досліджується хімічний і морфологічний склад крові (кількість калію і натрію в сироватці крові, кількість еозинофілів в крові) і сечі (визначення 17-кетостероїдів і ін.).
У тренованих спортсменів після навантаження, яка відповідає рівню їхньої підготовленості, відзначається помірне підвищення функції надниркової залози. Якщо ж навантаження перевищує функциональ-ні можливості спортсмена, відбувається пригнічення гормональної функції надниркових залоз. Це визначається спеціальним біохімічн-ським дослідженням крові і сечі. При недостатності функції надниркових залоз змінюється мінеральний і водний обмін: в Сивоя-Ротко крові знижується рівень натрію і зростає кількість калію.
Без досконалої, узгодженої функції всіх залоз внутрішньої секреції можна досягти високої спортивної працездатності. Мабуть, різні види спорту пов'язані з преимуществен-ним підвищенням функції різних залоз внутрішньої секреції, бо гормони кожної із залоз надають специфічну дію.
При розвитку якості витривалості основну роль грають гір-Мони, що регулюють всі основні види обміну, при розвитку ка-кість швидкості і сили важливе значення має підвищення рівня адреналіну в крові.
Актуальним завданням сучасної спортивної медицини є-ється вивчення функціонального стану ендокринної системи спортсмена для з'ясування її ролі в підвищенні його работоспособ-ності та попередження розвитку патологічних змін як в самій ендокринній системі, так і в інших системах і органах (оскільки порушення функції ендокринної системи впливає на організм в цілому).