На розвиненому туристичному ринку найбільші шанси бути проданий має екскурсійний продукт, що володіє сукупністю споживчих своиств, що задовольняють потреби туристів. До таких споживчими властивостями відносять: високий рівень якості екскурсії, її престижність, рівень обслуговування клієнтів глибину враження, рівень обслуговування клієнтів. Важливе місце в організації екскурсійного обслуговування займає диференційований підхід, тобто підготовка і проведення екскурсії з урахуванням навчальних програм. Даний підхід допомагає вирішувати наступні завдання:
Сприяє максимальному задоволенню різнобічного запиту екскурсантів, створює можливість для розширення форм екскурсійного обслуговування
Підвищує ефективність всієї роботи.
Здійснюючи диференційований підхід слід виходити з того, що вплив екскурсовода розрахована в основному на групу учасників 15-20 чоловік
Велике місце в організації екскурсійного обслуговування місцевого населення ітурістов займає диференційований підхід, тобто підготовка і проведеніеекскурсій з урахуванням запитів, інтересів, рівня підготовки та другіхособенностей різних груп населення. Ефективність екскурсійної работизавісіт від правильного диференційованого підходу до організації, содержаніюі методикою підготовки і проведення екскурсій.Термін «диференціація» означає поділ чого-небудь цілого на різні часті.Чтоби отримати чітке уявлення про завдання в організаціідіфференцірованного обслуговування населення, необхідно з'ясувати з кемекскурсіонние установи мають справу? Хто в даний час користується іхуслугамі? Кого вони думають охопити своїми заходами? З'ясувавши ці питання, екскурсійні працівники приступають до диференційованого обслужіваніюместного населення і працівників, які прибули на відпочинок, і перш за все до іхгруппіровке.
Дореволюційний етап розвитку екскурсійної діяльності, його характеристика.
Дореволюційний: початок 18 століття - до 1917 року
Дореволюційний етап характеризується появою перших екс-курсіонних організацій, початком наукової розробки теорії екс-курсіонного справи.
Початок розвитку екскурсійної справи доводиться на II половину XVIII і тісно пов'язане з розвитком педагогіки. Передові на той час педагоги Н. І. Новіков, Ф. І. Янкович де Меріево, В. Ф. Зуєв висловлювали ідеї про доцільність організації для дітей «прогулянок в природу». Ці ідеї черпалися з перекладених російською мовою творів відомого чеського педагога Я. А. Коменського, який надавав великого значення наочності в системі навчання і виховання. Завдяки діяльності педагогів, рекомендації щодо проведення шкільних екскурсій знайшли відображення в «Статуті народних училищ" (1786 г.), а в «Шкільному статуті» (1804 г.) вказувалося, що слід проводити не тільки «прогулянки в природу», а й здійснювати екскурсії на мануфактури, в майстерні ремісників і на інші підприємства. Однак такі екскурсії в той час проводилися вкрай рідко.
Ідею застосування екскурсії як активного методу навчання підтримав видатний російський педагог і вчений К. Д. Ушинський. А згодом екскурсію як передовий елемент навчання стали використовувати педагоги окремих комерційних училищ і вищих навчальних закладів.
Таким чином, протягом початкового періоду свого розвитку екскурсійна справа базувалося на засадах шкільної педагогіки. Вчителі та методисти при підготовці і проведенні екскурсій виходили із завдань і вимог загальноосвітньої школи; класифікації, ознаки, функції екскурсій також визначалися в розрахунку на екскурсії для школярів. У цей період практикувалися в основному пізнавальні екскурсії по природної тематики.
Разом з навчальними з'явилися і перші позанавчальний екскурсії. Зростання їх числа доводиться на II половину XIX століття, яка відзначена розвитком буржуазних відносин в Росії. Позанавчальний екскурсії були нечисленними, випадковими і носили розважальний характер. У них брали участь тільки представники панівного класу, які здійснювали подорожі та екскурсії в основному в Крим і на Кавказ.
У 1872 р в Москві за ініціативою наукових про-вин була відкрита політехнічна виставка, на якій проводь-лись перші музейні позашкільні екскурсії - безкоштовні "вос-Кресна пояснення колекцій". Вони-то і стали тим непомітним "струмочком", який дав життя великий екскурсійної "річці".
На початку XX ст. в Росії з'явилися перші екскурсійні організації, стала розроблятися теорія екскурсійної де-ла. Можна виділити два періоди: до 1907 р і з 1907 по 1917 р перший період екскурсійне справа розвивалася як метод обу-чення і проведення навчально-програмних, музейних, а потім позамузейних і дальніх екскурсій. У другій період стали ство-даватися перші екскурсійні організації і почалася розроб-лення питань теорії екскурсійної справи.
У 1907 р при Російському суспільстві туристів (РОТ) була сформована комісія "Освітні екскурсії по Рос-ці", а при ній вперше відкрилися курси з підготовки руково-ників екскурсій.