А. Лухманова
Наталія Анатоліївна Сидорова
Оксана Магомедгаджіевна Багомедова
Оксана Бойкова
1.1. Сутність психодіагностики, її цілі і завдання
1.2. Особливі вимоги до психодіагностичних методик
Для впевненості в тому, що після проведення психодіагностичних досліджень будуть отримані відповідні об'єктивної дійсності результати, необхідно, щоб для всіх приємним при проведенні експерименту методів було наукове обгрунтування, т. Е. Щоб все методи відповідали всім пропонованим до них вимогам.
Такими вимогами є.
Валідність - validus (лат.) «Сильний» - повноцінність, придатність, відповідність. Про валідності стосовно безпосередньо до психологічного тестування буде також сказано трохи нижче.
Існує кілька різновидів валідності.
1. Валідність теоретична - визначається ступенем відповідності отриманих результатів певного властивості або якості, що піддається діагностиці, одержуваних за допомогою даної певної методики, показниками, що здобувається за допомогою застосування інших методик.
Іншими словами, теоретичну валідність перевіряють за кореляція показників одного і того ж властивості або якості особистості, що отримуються за допомогою різних методик, що спираються на одну й ту ж теорію або виходять з неї.
2. Валідність емпірична - перевіряється за відповідністю діагностичних показників спостерігаються дій і реакцій випробуваного, т. Е. Його реального поведінки. Відповідно, порівнюються показники застосовуваної психодиагностической методики з реальним життєвим поведінкою конкретних людей.
3. Валідність внутрішня - являє собою відповідність полягають в методиці завдань, субтестів, суджень і тому подібного спільної мети і задачі всієї методики в цілому. Методика буде вважатися внутрішньо невалидность, коли все або частину питань, завдань або субтестів вимірюють не те, що потрібно від даної методики в цілому.
4. Валідність зовнішня - це приблизно те ж саме, що і емпірична валідність, але тут мова повинна йти про зв'язок між показниками методики і найбільш значущими зовнішніми ознаками, що відносяться до поведінки випробуваного.
Тільки в процесі тривалого застосування методики може бути перевірена і уточнена її валідність.
Виділяють наступні критерії валідності:
1) поведінкові показники - це дії і вчинки, реакції випробуваного в різноманітних життєвих ситуаціях;
2) ті результати, які піддається випробуванню індивід досягає у всіляких видах діяльності: навчання, праця, творчість і т. Д;
3) дані про виконання всіляких контрольних випробувань, проб, завдань і доручень;
4) дані, отримані від інших методик, валідність яких або взаємовідношення з даної застосовуваної методикою вважаються достеменно встановленими.
Надійність - характеризує можливість і достатню ймовірність отримання при застосуванні даної методики стійких, стабільних показників.
Надійність будь-якої застосовуваної психодиагностической методики можна встановити двома доступними способами:
1) шляхом співвіднесення результатів, одержуваних після застосування цієї методики різними людьми;
2) шляхом зіставлення результатів, отриманих за однією і тією ж методикою, застосовуючи її в різних умовах.
Однозначність методики, як наступну вимогу будь психодіагностичної методики, характеризується тим, якою мірою придбані з її допомогою дані відображають зміни саме і тільки того властивості. для оцінки якого дана методика використовується.
Точність - відтворює здатність методики чуйно прореагувати на найменші трансформації оцінюється властивості, що відбуваються в ході психодіагностичного експерименту. Чим точніше психодіагностична методика, тим вище з її допомогою можна висловлювати думку про градації і виявляти відтінки вимірюваного якості здобувача.
2.1. Технологія проведення співбесіди
Тлумачний словник «Бізнес і право» www garant ru.