Став визнаватися в якості компонента форми держави лише починаючи з 60-х рр. XX ст.
Державно-правовий режим - сукупність прийомів, способів і методів, за допомогою яких здійснюється державна влада. Деякі вчені розрізняють політичний і державний режими (В.Н. Хропанюк - політичний - більш шірокоепонятіе). Режим має велику самостійність у порівнянні з іншими елементами форми держави - формою правління і формою державного устрою. Йому притаманні також значна гнучкість, серйозний вплив на реальне життя населення, на можливості особистості здійснювати свої права і свободи. Через режим правлячі сили країни, не зачіпаючи формальних засад правління і державного устрою, здатні модифікувати форму держави, пристосувати її до політичної ситуації в країні або підпорядкувати власним політичним інтересам. ТОМУ ТЕНДЕНЦІЇ - у змішуванні.
Найпоширеніша класифікація - поділ режимів на демократичні та антидемократичні. Між ними - окремі різновиди і перехідні форми.
1. Для демократичного режиму характерні такі риси:
1) народовладдя, т. Е. Визнання народу єдиним джерелом державної влади;
2) свобода особистості в економічній сфері, т. Е. Свобода підприємництва і визнання приватної власності;
3) реальна гарантованість прав і свобод людини і громадянина;
4) здійснення державної влади на основі принципу поділу влади;
5) виборність і змінюваність органів державної влади;
6) децентралізація державної влади;
7) наявність політико-правових механізмів, що забезпечують реальну можливість участі громадян у формуванні, діяльності органів держави і в контролі за ними;
8) врахування інтересів і думки меншості, використання методу узгодження при прийнятті рішень;
9) політичний плюралізм, т. Е. Відсутність єдиної загальнообов'язкової офіційної ідеології; багатопартійність;
10) наявність легальної опозиції.
Серед демократичних режимів розрізняють
А) Ліберально-демократичний режим характеризується плюралізмом в усіх сферах суспільного життя. В економічній сфері це виражається в різних формах власності і свободи вибору будь-якої з них; в політичній - передбачає широкий спектр громадських об'єднань; багатопартійність; в духовній - різноманітність думок, переконань, світоглядну свободу, терпимість до різних поглядів, суджень.
Крім зазначених рис ліберально-демократичного режиму властиві такі ознаки:
1) економічним фундаментом служить ринкова економіка, що встановлює рівність різних форм власності;
2) державна влада здійснюється на основі принципу поділу влади;
3) у відносинах особистості і держави встановлюється баланс (рівновага) їх інтересів;
4) високу політичну, моральну і правову свідомість населення.
Б) Власне демократичний режим виходить з визнання рівності і свободи всіх людей. Держава справді демократичного спрямування не тільки закріплює на конституційному рівні широкі права і свободи людей, а й реально їх гарантує. До інших особливостей відносяться:
а) максимальне використання в політичному житті демократичних інститутів: плебісцитів, демонстрацій, ходів, зборів, мітингів, петицій;
б) прийняття державних рішень по волі більшості, але з урахуванням думки і інтересів меншості, наприклад національних меншин;
в) суворе розмежування повноважень між центральними і місцевими органами, заохочення місцевої ініціативи (місцеві органи вирішують всі питання, що стосуються життя місцевого населення);
г) утвердження верховенства закону, режиму законності, висока правова культура суспільства, посадових осіб та окремих людей.
2. Антидемократичні режими. Тоталітарний режим відносять до явищ XX ст. - всеосяжний контроль держави над населенням, усіма формами і сферами життя суспільства і спирається на систематичне застосування насильства або загрозу його застосування. Для тоталітарного режиму характерні такі риси:
1) ідеологізація всього суспільного життя :;
2) нетерпимість до всякого інакомислення;
3) монополія на інформацію, введення державної цензури;
4) придушення людської індивідуальності, масовий терор проти свого населення;
5) злиття державного і партійного апарату;
6) жорстка централізація влади, ієрархію якої очолює вождь (ідеї вождизму);
7) скасування місцевого самоврядування;
8) заперечення приватного життя та приватної власності, домінуюче становище державної власності.
Тоталітаризм має три різновиди. лівий тоталітаризм (комунізм), правий тоталітаризм (фашизм), релігійний тоталітаризм (ісламський фундаменталізм).
1) влада еліти не обмежена законом;
2) народ відсторонений від управління державою і не може контролювати діяльність правлячої еліти;
3) в політичному житті допускається існування багатопартійності, але опозиційні партії забороняються;
4) є сфери, вільні від політичного контролю, - економіка і приватне життя, контролю підлягає головним чином політична сфера життя суспільства;
5) встановлюється пріоритет інтересів держави перед особистими інтересами;
6) примус і насильство застосовуються щодо відкритих противників ладу.