Традиційно стародавні греки розбавляли вино водою (за деякими даними - морський) не стільки через бажання зменшити п'янкі властивості напою, скільки через те, що грецькі вина були дуже солодкими, ароматизованими, густими - робилося вино тоді, в основному, з зародзиненого винограду. Пити вино нерозбавленим вважалося варварським, "скіфським", звичаєм. Посудина "для змішування води і вина називався кратер, наливали цю суміш спеціальним черпаком під назвою Кіаф. Безпосередньо для пиття використовувалися теж різні посудини: канфар - спеціальний кубок з двома ручками, ритон - ритуальний ріг, килик - плоска чаша з ручками і ще багато чого . Грецькі чоловіки пили вино, лежачи на просторих ложах, застелених шкурами тварин або тканинами. Жінки на бенкети не допускалися.
Саме з тих часів, як кажуть, пішла знаменита традиція розбавляти вино водою. У наш час існують скоріше не типи вина, які допускається розводити водою, а національні культури споживання. В Аргентині розбавляють вино водою тому, що місцеві вина раніше були дуже низької якості, і пити їх не кривлячись можна було тільки розбавивши. У таких країнах, як Франція, Іспанія, Португалія і Греція, де традиції виноградарства та виноробства нараховують сотні й тисячі років, вино п'ють тільки розведеним водою. Вважається, що вина завжди повинно бути менше, ніж води. Ідеальні пропорції - дві третини води і третину вина або три чверті води і чверть вина. При цьому спочатку в келих наливають вино, а потім вже воду. Якщо порушити послідовність, суміш буде несмачною. В Австрії розбавляють білі вина, отримуючи напій, який називається "шпрітцер".
Є така німецька прислів'я:
Wer trinkt Wein wird stumm, Wer trink Wasser wird dumm - um nicht dumm und stumm zu zein trinke ich Waser mit Wein
"Хто п'є воду, стає німим (безсловесним), хто п'є вино, стає дурним: щоб не бути ні німим ні дурним - я п'ю вино з водою."
У Хорватії теж популярно розбавляти вино мінералкою і називають цей напій гемішт.