ДАЛЬНИЙ І БЛИЗЬКИЙ ПОРЯДОК, на-ли-ність кор-ре-ля-ції в по-ло-же-ні-ях або со-стоячи-ні-ях разл. ато-мов на про-з-воль-но біль-ших рас-стоячи-ні-ях (даль-ний по-ря-док) чи-бо в про-лас-ти, маю щей ко-неп-ний ра -ді-ус кор-ре-ля-ції (ближ-ний по-ря-док). Про-стей-ший при-заходів даль-ні-го по-ряд-ка - пе-ріо-ді-че-ське рас-по-ло-же-ня ато-мов в кри-став-ле. У цьому слу-чаї за-да-ня по-ло-же-продукти не можуть-біль-шо-го чис-ла ато-мов внут-ри еле-мен-тар-ної ячей-ки оп-ре-де-ля -ет по-ло-же-ня всіх ос-таль-них ато-мов, до то рої мо-же бути по-лу-че-но пу-тём транс-ля-ції еле-мен-тар-ної ячей-ки уздовж трьох ба-зіс-них на-прав-ле-ний. Даль-ний по-ря-док име-ет так-же ме-сто в упо-ря-до-чен-них маг-ні-ти-ках: так, в фер-ро-маг-ні-ти-ці маг -ніт-ні мо-мен-ти всіх ато-мов кричи-ен-ти-ро-ва-ни в од-ном на-прав-ле-ванні (див. Фер-ро-маг-ні-тизм), а в ан-ти-фер-ро-маг-ні-ти-ці ато-ми з про-ти-по-по-лож-но ори-ен-ти-ро-ван-ни-ми маг-ніт-ни ми мо-мен-та-ми че-ре-ду-ють-ся ре-гу-ляр-ним об-ра-зом (див. Ан-ти-фер-ро-маг-ні-тизм). У понад-про-вод-ні-ках і понад-ті-ку-чих жид-ко-стях даль-ний по-ря-док свя-зан з на-ли-чи-му кон-ден-сат-ної віл -но-вої функ-ції, ко-то-раю об-ла-да-ет про-країн-ст-вен-ної ко-ге-рент-но-стю, рас-про-стра-няю-щей-ся на про-з-воль-но біль-шие рас-стоячи-ня (див. Над-про-по-ді-ність. Над-ті-ку-честь).
При від-сут-ст-вії даль-ні-го по-ряд-ка рас-по-ло-же-ня або з-стоячи-ня разл. ато-мов звичайні-але не яв-ля-ет-ся впол-ні слу-чай-ним - со-збе-ня-ет-ся їх вза-ім-ва за-ві-сі-ність в пре-де- лах т. н. кор-ре-ля-ци-он-но-го ра-Діу-са, ко-то-рий зви-но со-ставши-ля-ет НЕ-як-ко між-атом-них роз-стоячи-ний. У цьому слу-чаї го-во-рят про ближ-нього по-ряд-ке.
За-ня-ку даль-ні-го і ближ-ні-го по-ряд-ка тес-но свя-за-ни з по-ня-ку-ми фа-зо-вих пе-ре-хо-дів 1 -го і 2-го ро-да, ко-то-які, як пра-ви-ло, і з-сто-ят в пе-ре-хо-де від даль-ні-го до ближ-ні-му по -ряд-ку або на-обо-рот. З-стоячи-ня ве ще ст-ва, ха-рак-те-ри-Зуї-моє на-ли-чи-му даль-ні-го по-ряд-ка, на-зи-ва-ет- ся упо-ря-до-чен-ної фа-зой, а з-стоячи-ня, в ко-то-ром даль-ний по-ря-док від-сут-ст-ву-ет - не-упо- ря-до-чен-ної фа-зой. Для ко-ли-че-ст-вен-но-го опи-са-ня фа-зо-вих пе-ре-хо-дів вво-дять па-ра-метр по-ряд-ка $ \ eta (\ boldsymbol x) $. в про-щем слу-чаї за-ві-ся-щий від ко-ор-ді-на-ти $ \ boldsymbol x $. пор. зна-че-ня ко-то-ро-го рав-но ну-лю в од-ної - Ні-упо-ря-до-чен-ної фа-зе і від-лич-но від ну-ля в дру- гой - упо-ря-до-ченной фа-зе. Кор-ре-ля-ци-он-ва функ-ція $ G (\ boldsymbol r) = \ langle \ eta (\ boldsymbol x) \ eta (\ boldsymbol x + \ boldsymbol r) \ rangle $ в не-упо-ря -до-чен-ної фа-зе екс-по-нен-ци-аль-но уби-ва-ет на біль-ших рас-стоячи-ні-ях, що яв-ля-ет-ся при-зна-ком ближ-ні-го по-ряд-ка і по-зво-ля-ет оп-ре-де-лити кор-ре-ля-ци-он-ний ра-ди-ус. У упо-ря-до-чен-ної фа-зе на біль-ших рас-стоячи-ні-ях кор-ре-ля-тор рас-па-да-ет-ся на про-з-ве-де-ня $ \ langle \ eta (\ boldsymbol x) \ rangle \ langle \ eta (\ boldsymbol x + \ boldsymbol r) \ rangle \ neq 0 $ і $ G (\ boldsymbol r) $ стре-міт-ся до ко-неч- но-му зна-че-ня, від-лич-но-му від ну-ля (при-знак даль-ні-го по-ряд-ка).
Кро-ме Д. і б. п. су ще ст-ву-ет про-ме-жу-точ-ний (т. е. даль-ний і не ближ-ний) по-ря-док. При-мер та-ко-го по-ряд-ка - т. Зв. фа-за Бе-ре-зін-ско-го, до то раю воз-ні-ка-ет в двох-ком-по-нент-них пла-нар-них маг-ні-ти-ках при низькій ких температурах. Ця фа-за ха-рак-те-ри-зу-ет-ся тим, що уби-ва-ня $ G (\ boldsymbol r) $ на біль-ших рас-стоячи-ні-ях про-ис-хо дит сте-пен-ним об-ра-зом. При по-ви-ше-ванні темп-ри про-ис-хо-дить пе-ре-хід в звичайні-ву па-ра-маг-ніт-ву фа-зу з ближ-ним по-ряд-ком і екс -по-нен-ци-аль-ним спа-дом $ G (\ boldsymbol r) $ (пе-ре-хід Бе-ре-зін-ско-го - Кос-тер-ли-ца - Тау-ле-са ).