Початкове мовна освіта як цінність виражається у ставленні до нього з боку держави, суспільства і особистості. Отже, з цієї точки зору можна говорити про мовній освіті молодших школярів як державної, громадської і особистої цінності. У чому полягає їх специфіка?
Як відомо, роль будь-якої мови визначається його статусом в державі і суспільстві. Мова може бути міжнародним засобом спілкування. Це мови глобального поширення і загальнолюдської культури, виконують максимальний обсяг суспільних функцій. До таких мов відносяться: англійська, українська, іспанська, арабська та китайська (основні мови ЮНЕСКО). Якщо на мові говорять в ряді країн того чи іншого регіону (наприклад, на німецькому - в німецькомовних країнах; російською - в країнах СНД), ця мова набуває статусу міждержавного. Мова може грати також роль державного або локального мови. Наприклад, українська мова вУкаіни виступає в якості державної мови, він є офіційним засобом міжнаціонального спілкування. У свою чергу, до числа локальних мов відноситься будь-яку мову, що використовується в конкретному регіоні, області або окрузі окремої країни (наприклад, татарський або Жовті Води та ін. У відповідних національно-державних утвореннях нашої країни).
Зауважимо, що повсякденна реальність останніх років свідчить про зростання статусі мов в українському суспільстві. Динаміка суспільного життя країни і пов'язані з нею перетворення, міждержавна інтеграція в сфері освіти, доступ до інформаційного багатства, до якісної освіти в країні і за кордоном викликають суспільну потребу у великій кількості громадян, практично володіють одним або кількома сучасними (нерідними) мовами.
Основні функції, які виконують сучасні (нерідні, в тому числі й іноземні) мови в суспільстві, складаються:
у встановленні взаєморозуміння між народами - носіями різних мов і культур;
забезпеченні доступу до різноманіття світової політики і культури (в широкому розумінні), в тому числі і за допомогою засобів нових інформаційних технологій.
Таким чином, мова і, отже, мовна освіта
Яскраво виражена потреба сучасного суспільства в якісному мовній освіті знаходить підтримку на державному рівні. Відповідно до нової освітньої політикою першою сходинкою нової 12-річної школи є чотирирічне початкову освіту, перед яким ставляться завдання, що відповідають світовим тенденціям розвитку освіти. Визнанням державою об'єктивно існуючого суспільного інтересу до вивчення іноземних мов є той факт, що в 12-річній школі іноземних мов як навчальний предмет пропонується вивчати з 2 класу. Новий базисний навчальний план передбачає обов'язкове вивчення іноземної мови з 2 по 4 клас в початковій школі при 2 годинах на тиждень. В основній школі (5 10 класи) на вивчення іноземних мов виділяється 3 години на тиждень; на старшої ступеню навчання в школі (10-11 класи) вивчення іноземних мов також є обов'язковим і передбачає два рівні: загальноосвітній (з навчальним навантаженням 2 години на тиждень) і профільний (з навчальним навантаженням 3 години на тиждень).
Таким чином, держава, слідом за суспільством, усвідомлює мовна освіта молодших школярів як цінність. При цьому важливими є, з точки зору держави, безперервність мовної освіти на всіх щаблях шкільного навчання і його спрямованість на реалізацію перспективних завдань розвитку особистості, а саме: зростання середнього рівня освіченості громадян країни, підвищення вимог до їх загальної культури, формування у них готовності до міжнаціональному і міжкультурному співробітництву.
Отже, результати більш ніж сорокарічних досліджень вітчизняних учених в області раннього навчання іноземних мов, які довели переваги систематичного навчання дітей іноземної мови в молодшому шкільному віці, отримали визнання на громадському і державному рівні. І держава, і суспільство визнали той факт, що вивчення іноземних мов в даному віці корисно всім дітям, незалежно від їх стартових здібностей, оскільки воно сприяє:
• розвитку психічних функцій дитини (мислення, уваги, пам'яті, сприйняття та ін.) І його мовних здібностей;
більш раннього входження дитини в загальнолюдську культуру через спілкування на новому для нього мовою;
якіснішого володінню першим ІМ, що створює базу для продовження її вивчення в основній школі і відкриває можливості для навчання другої, третьої іноземної мови, необ-ність володіння якими стає все більш очевидною.
Державна і громадська цінність початкової мовної освіти повинна підкріплюватися його лічностнооріентірованной цінністю. Остання виражається в тому, наскільки учні усвідомлюють важливість будь-якого нерідної мови як засобу спілкування в сучасному мультилінгвальної і полі- культурному світі і чи є у них потребу у вивченні мов і їх практичному використанні.
Звичайно, було б наївно вважати, що молодший школяр буде в повній мірі усвідомлювати актуальність вивчення іноземних мов. Але він повинен розуміти той факт, що світ навколо нього багатомірний з точки зору культури і багатомовності. Дитина повинна вміти бачити багату лінгвокультурну палітру сучасної дійсності, в якій йому доводиться жити. Це тим більш важливо тому, що дитяча душа і дитяче сприйняття відкриті до всього нового і, следодательно, іншої мови та іншої культури. У цьому велику роль відіграє не тільки школа, а й батьки. Саме їх інтерес до іноземних мов і їх усвідомлення престижу мовної освіти роблять позитивний вплив на дітей, формуючи їх зацікавлене ставлення до вивчення нового для них мови.
Вимоги держави і суспільства до результатів лінгвокультурної підготовки учнів початкової школи виражаються в умінні останніх використовувати досліджувані мови в реальному межкул'турной комунікації.
Початкова школа є сприятливим етапом залучення дітей до іноземних мов, оскільки діти ще не відчувають психологічних бар'єрів у використанні іноземної мови як засобу спілкування, в тому числі з носіями цієї мови. Однак на цьому етапі особливо важливо формувати у дітей позитивну мотивацію і інтерес до іншомовного спілкування, а також готовність вивчати його в подальшому.
Росія є одним з найбільших поліетнічних держав, де проживає, за останніми даними, 176 народів, націй і національних груп. Мовне і культурне многооб-разіеУкаіни є одним з її історичних і культурних спадщин (див. Схему 1).
Мовне різноманіття і багатомовність вУкаіни
Таким чином, полікультурний та багатомовний «ландшафт» Укаїни створює плідну базу для розвитку багатомовності окремої особистості. Якщо мова йде про «вихід» в загальноєвропейську і світову сфери спілкування, то дуже важливо залучення учнів до іноземних мов. Загальноукраїнський рівень міжкультурної комунікації вимагає, в свою чергу, уважного ставлення до національних мов і культурамУкаіни, мов і культур меншин, прожи-вающих на території країни. Саме цей підхід є принципово важливим для розуміння цінності сучасного початкової мовної освіти як цінності. Звідси очевидно, що в поняття «початкова мовна освіта» вкладається широкий зміст - оволодіння молодшими школярами, поряд спорідненою і іноземними мовами, будь-якими нерідними язикаміУкаіни. При цьому учень розуміє, що всі мови рівноцінні. Він усвідомлює важливість вивчення мов і культур і відчуває почуття гордості в тому випадку, якщо він володіє більш ніж двома мовами. Важливо, щоб учень відчував також потреба практично користуватися цими мовами.
Суспільство і школа, включаючи початкову, повинні створювати умови для самовираження і самореалізації дітей - пред-ставників різних етнічних і мовних груп, але живуть і / або навчаються поруч один з одним. Це, в свою чергу, повинно сприяти вирішенню проблеми міжетнічної інтеграції народів, що населяють Україну. Необхідно також враховувати і нову геополітичну ситуацію, яка склалася на міжнародній арені в зв'язку з утворенням СНД і Балтії. Саме ця обставина диктує необхідність розглядати мовна освіта в контексті общелінгвокультурного простору країн - учасниць СНД, Балтії та Європи. Отже, початкове мовне або, правильніше сказати, лінгвокультурного освіта покликана сприяти інтеграції вітчизняної загальноосвітньої школи в загальноєвропейський і світовий освітній простір.