Спробуйте описати те чудове бордо, яке ви пили вчора за вечерею. Якщо ви не Роберт Паркер, ваша мова, швидше за все, буде короткою. Це тому, що запахи (які складають левову частку того, що ми зазвичай називаємо словом «смак») вкрай складно описати словами.
Останнім часом вченим вдалося дещо зрозуміти про природу цього феномена. В одному з останніх досліджень вказується на «розрив зв'язку» між нюховим центром мозку і системою мови. У той же час лінгвісти, що працюють з аборигенами Південно-Східної Азії, представили нові результати: вони засумнівалися в справедливості загальноприйнятої думки, згідно з яким всі люди описують запахи однаково погано.
Психологи відзначають, що звичайні люди без спеціальної підготовки здатні впізнавати відомі запахи, на зразок кави або соняшникової олії, приблизно в половині випадків. «Якби хтось показав такі ж скромні результати в тесті на візуальне визначення знайомих предметів, його б направили до невропатолога, - говорить Джей Готтфрід, невролог з Північно-Західного університету, Іллінойс. - У людей як ніби існує неврологічний дефект в області визначення запахів ».
У чому б не була проблема, вона, швидше за все, не в здібностях нашої нюхової системи. У людей є близько 400 різних типів рецепторів для сприйняття ароматичних молекул. Число досить невелике для ссавців, але його цілком достатньо - принаймні теоретично, - щоб розрізняти трильйон різних запахів.
Коли люди - принаймні англомовні - характеризують запах, вони в першу чергу називають його джерело: апельсин-овий, дим-ний і т. Д. Це цілком природно, але інші сенсорні враження ми описуємо принципово інакше. Слова типу «білий» і «круглий» називають візуальні властивості об'єкта, але не об'єкт як такої: такими властивостями може володіти як м'ячик для гольфу, так і місяць. Точно так же звук може бути «пронизливим», незалежно від того, видає його птах або киплячий чайник.
Найкраще описують свої нюхові враження ті, хто заробляють цим на життя: винні критики, творці парфумів і ін. Втім, експерти теж часто позначають аромати через подібні по запаху речі (можливо, це вчорашнє бордо віддавало графітом, чорною смородиною і камфорою). Їх описи не завжди зрозумілі простим смертним на кшталт нас, особливо коли починає вживатися абстрактна лексика.
У Північно-Західному університеті локтор Готтфрід вивчав людей «на іншому кінці спектру» - пацієнтів з так званої первинної прогресуючої афазією, яким гірше всіх вдається описувати запахи. На відміну від пацієнтів з хворобою Альцгеймера, їх проблема пов'язана більшою мірою з промовою, ніж з пам'яттю.
У дослідженні також був присутній компонент брейн-іміджінг: спираючись на дані сканування на апараті МРТ, дослідники з'ясували, що люди, які відчували найбільші проблеми з назвою запахів, мали ушкодження в передній частині лобової частки мозку.
Як зазначає Готтфрід, обидві ці зони отримують прямий сигнал від грушоподібної частки кори головного мозку - основний «ретрансляційні станції» для нюхових сигналів. Можливо, саме прямий зв'язок між нюхом і промовою - причина того, що ми зазнаємо труднощів при описі запахів. Інформацію, що надходить від нюхової системи в мовний центр мозку, можна порівняти з парою рядків, накорябанних на серветці: вона оброблена значно менше, ніж інформація, що пересилається центрами зору і слуху, яка більше схожа на відредагований чернетка, оскільки встигає пройти ряд додаткових етапів обробки в спеціалізованих сенсорних зонах мозку.
Цей неврологічний провал комунікації може не бути загальним, заявляє Азіфа Маджид, психолингвистов з Університету Неймегена в Нідерландах. Маджид працювала з двома популяціями в Південно-Східній Азії, мови яких описують запахи зовсім не так, як англійська.
- Втім, в сезон дощів борсук видає неприємний запах, що нагадує запах варана ». У мові маник, на відміну від англійського, дуже багаті можливості опису запаху через абстрактні властивості, а не через їх джерело, відзначають Маджид і Внук.
Те ж саме вірно і для мови Джахан, на якому говорять на Малайському півострові, пише Маджид в іншій статті для Cognition. Разом з Никласом Буренхультом вона провела тест, в якому взяли участь 10 носіїв Джахан і 10 носіїв американської англійської, щоб порівняти їх здатності до опису поширених запахів. Тих же учасників попросили назвати і серію квітів. Англомовні випробовувані були дуже послідовні в позначенні кольорів: різні люди використовували одні й ті ж слова, - але в описі запахів панував цілковитий безлад. Носії Джахан, навпаки, куди частіше погоджувалися один з одним в назві запахів. По суті, запахи вони називали так само злагоджено, як і кольори, хоча кольору описували менш злагоджено, ніж носії англійської.
На думку Готфріда, відкриття Маджид дають підстави припускати, що використання в деяких мовах абстрактних характеристик, які охоплюють багато запахів відразу, дозволяє людям обходити неврологічний «дефект» у визначенні запахів. Іншими словами, не виключено, що визначити абстрактний термін, який описує запах, простіше, ніж точно вказати прямий джерело аромату.