Джен - в центрі історії дію або сюжет, без упору на романтичну лінію
Як говориться в казках, добро перемагає зло, адже правда?
Публікація на інших ресурсах:
Додати роботу в збірник ×
Створити збірку і додати в нього роботу
Чому все так просто не буває?
Публічна бета включена
Вибрати колір тексту
Вибрати колір фону
Гарний малиновий захід, червоніюче сонце, яке потихеньку опускається за гори. Що може бути ще гарніше? Саме в цей час, коли сонце ще світило землю, не встигнувши зайти за обрій, Фелікс і запросив восьмого клону поговорити по душам. Чому саме його? Феля знає всіх клонів близьке по духу і лише Піковий король був для всіх закритим і четвертому здавалося що підібратися до того в душу найскладніше завдання, та й сам хлопець побоювався фіолетового. Але на його подив злий клон, цілком був не проти зустрітися і приділив час жовтому, прийшовши на зустріч вчасно.
- Бачиш? Який гарний захід. - простягнув Фелікс дивлячись на сонце заходить за дали поля зору, що висвітлює небо своїми яскравими променями, перетворюючи їх в різнокольорові кольору.
- Ми прийшли дивитися на захід? - в цій фразі вилетіла з вуст Піка не було ні крапельки злості, лише зацікавленість.
- А ти маєш щось проти заходів? Красиво адже. - посміхнувшись на весь рот пробелькотів веселий клон.
- І справді красиво, але ти ніби хотів зі мною поговорити, так?
- Знаєш, Пік, іноді можна зрозуміти один одного і без слів. Просто роби що я скажу, не язви. Прошу. - зробивши невинну усмішку хлопець подивився на восьмого добрим і повним щастя поглядом. Піковий король подивився на захід, він дивився на вабить сонце, розглядав дали і розмірковував про те, куди ж все таки втрачається сонце?
- Гарно. - сам того не помічаючи солодко промовив фіолетовий і пріулибнулся. Вперше Феля побачив усмішку Піка, такого зайнятого клону, який здавався йому злим і закритим. Все ж він був і не настільки злий.
- Пік, скажи, навіщо ти ховаєш свій настрій за маскою. - Фелікс вкотре задавався цим питання, гризучи свої мізки з кожним настанням ночі.
- Розумієш, четвертий, просто я часто зайнятий. Нам дали можливість побудувати свій світ. Свій світ, розумієш? Ми творці цього світу і якщо будемо відволікатися лише через дрібниці, на всякі витівки, то просто не матимемо можливості створити своє справжнє королівство, у нас не вистачить часу на те, щоб здійснити все, що ми бажаємо.
- Але має залишатися і час на добро, на усмішку, на щастя, розумієш? - четвертий трохи знітився: Пік, прислухайся до мене, зрозумій, що нам потрібен відпочинок. Навіть якщо ми не люди, ми теж втомлюємося і маємо право на відпочинок. Так, ми не ліниві, просто перепочити потрібно кожному, хоч пару хвилин. Ми повинні відволікатися, врешті-решт кожен з нас має на це право.
- Спасибі Фелікс. Знаєш, я давно себе не почував таким розкутість, може мені і справді, хоча б трохи відкритися зсередини, адже зіщулившись у своєму коконі, не вийде завести розмову з іншими. Але. Все не може бути просто так добре, десь є підступ! - восьмий доклав руку до підборіддя і задумався.
- Чому все так просто не буває? Кожен має право на щастя, Пік.