Оскільки ви задаєте два питання в одному, відповім по порядку.
Якщо подивитися на історію Другої Світової трохи ширше, ніж пропонують радянські і російські шкільні підручники, звертають на себе увагу такі цікаві факти. Радянський і російський історик Віктор Анфілов в статті "Самі тяжкі роки" пише:
Тільки за шість місяців 1941 года 4 мільйона солдатів і офіцерів Червоної Армії здалося в полон. Ще 1 мільйон був розстріляний НКВД або відправлений в табори і 1.3 мільйона загинуло.
Сталін сам забезпечив Гітлера і зброєю, і робочою силою, і навіть солдатами. Історик Дробязко С.І. в статті "Радянські громадяни в рядах вермахту. До питання про чисельність" оцінює кількість росіян, що воювали за Гітлера півтора мільйона чоловік.
Не слід забувати, що "хто йде з мечем, від меча і загине. І Сталін і Гітлер планували воювати. Гітлер загинув трохи раніше, Сталін трохи пізніше. Але обоє горять в пеклі.
Пакт про ненапад 1939 року було лише однією з ланок в довгому ланцюжку подій. Він був спрямований на розкол, що намітився блоку між нацистською Німеччиною з одного боку, Англією та Францією з іншого. Велика була загроза, що дві останні приєднаються до Берліна і все разом приступлять до бойових дій незабаром. Тоді, звичайно, ситуація була б гірше. Вони просто не хотіли мати повноцінну систему міжнародного стримування, затягували переговори про дієву антинацистському коаліції.
Порушення пакту було неминучим. Нацистська економіка була вибудувана таким чином, що постійно був потрібний приплив все нових і нових ресурсів, а значить - все нові завоювання в міру зняття вершків з попередніх захоплених територій.