Пральний порошок з'явився вперше за Хрущова, коли нарешті гроші з військово-промислового комплексу стали розподіляти також на народне господарство. Тоді ж стала розвиватися хімічна галузь і багатьом радянським громадянам став доступний пральний порошок замість господарського мила.
Відмінність порошку від мила в тому, що він містить крім Поверхнево-Активних Речовин також Синтетичні миючі Засоби. Вони миють так само, але мають більш нейтральну реакцію, а значить не псують білизну і руки на відміну від лужного мила. Сучасні ж порошки містять ще більш просунуті засоби. Особливо цікаві ензіми- вони розкладають в'їдаються органічні забруднення з тканини, а не просто розчиняти їх, як СМСи і пави.
Мінуси порошків в тому, що вони часто викликають алергію у схильних до цього людей, а також гірше розкладаються в природних умовах: мікроорганізми, які розкладають СМС є, але не так поширені, як ті, що харчуються милом.
Господарське мило - це продукт переробки рослинних і тваринних жирів, тобто апріорі натуральний засіб як на вході, так і на виході.
Пральний порошок - продукт синтетичний, що містить всі досягнення хімічної промисловості.
Геологи після геологорозвідувальних багатомісячних відряджень, повертаючись додому, натирали в ванну на тертці господарське мило. У ньому і "откісалі".
При появі прального порошку, щедро сипанув по старій пам'яті в ванну, батькові довелося вискакувати і рятуватися втечею, щоб уникнути хімічного опіку.
При мийки шкіри господарським милом - шкіра залишиться на Вас.
А при митті пральним порошком, є шанс, що вона залишиться у ванній.