Чи загрожує банкірам токсикоз, або як вивести фінансові токсини з суспільної свідомості

Уже не перший рік фахівці в сфері фінансів говорять про «токсичних» активах. Але для обивателя ці розмови не завжди зрозумілі, тому ми спробуємо наблизити експертну думку до народу. «Токсичні" активи під грифом «комерційної таємниці» за кордоном ...

Чи загрожує банкірам токсикоз, або як вивести фінансові токсини з суспільної свідомості
«Токсичний» актив - це прострочений (недіючий, неблагополучний) кредит, за яким не виконуються умови початкового кредитної угоди (визначення «Вікіпедії»). Як правило, це означає прострочення платежів по сплаті кредитору відсотків за користування позиковими грошима або затримки повернення тіла позики. Велика кількість прострочених кредитів може привести підприємство до банкрутства. При неможливості своєчасної оплати кредиту вдаються до рефінансування кредиту (збільшують термін погашення заборгованості, щоб зменшити щомісячні виплати).

Банк з великою кількістю токсичних активів називають «банк-зомбі».

Щоб звільнити банки від «поганих» позик, в США за підтримки Федеральної резервної системи (ФРС) був створений фонд для цінних паперів, забезпечених активами. Тільки Citigroup, JPMorgan, Bank of America, Goldman Sachs, Merrill Lynch, Lehman Brothers мали проблемних активів на $ 500 млрд. ФРС взяла на себе більшу частину збитків за проблемними активами Citigroup вартістю $ 306 млрд. І Bank of America вартістю $ 118 млрд.

Криза багато чому навчив, тому на сьогоднішній день кількість «токсичних» активів в світі значно зменшилася. Фінансовим системам США і Європи позбутися багатьох «токсичних» активів допомогли перевірені механізми, про які ми розповімо нижче.

Трохи прояснює ситуацію офіційна статистика.

Активи українських банків в млн. Грн. (Дані Національного банку України)

З наведеної таблиці видно, що в цьому році активи банків (в тому числі і кредити як і бізнесменам, так і фізособам) тільки росли. Причому, якщо кредити бізнесменам продовжують рости, то кредити фізособам тільки скорочуються.

У світі вже вироблений механізм з очищення банків від "токсичних" активів. Це робиться за рахунок створення спеціалізованої установи для роботи з «токсичними» активами (іноді і з пасивами) проблемних банків, який отримав назву bad bank ( «поганий», або госпітальний, банк) або bridge-банк ( «банк-місток», або перехідний банк), спеціально створене агентство (фінансова компанія) з управління проблемними активами.

В Україні теж йшлося про створення «поганого» банку, але це так і залишилося на рівні ідеї. В основному проблемні банки продаються іншим фінустановам (як наприклад, «Промінвестбанк» був проданий російському «Зовнішекономбанку»).

Інші банки успішно або ж зі змінним успіхом борються за своє виживання.

Як «токсичні» активи вилазять боком для обивателя

Здавалося б, яке відношення має ця фінансова статистика для кінцевого споживача? Ну, роздали банки кредитів до стану «більше не можу», ось хай і банкрутують. Адже в докризові роки банкіри зібрали з усіх сфер ринку «фінансові вершки», набивши свої кишені грошима, а ось тепер свої фінансові проблеми нехай вирішують самостійно.

Після розподілу провини за фінансову кризу за законом жанру повинні йти пропозиції в напрямку «що робити, щоб позбавити фінансовий сектор від токсичних активів?»

Про способи роботи колекторських компаній дуже багато говорилося в ЗМІ. У суспільстві накопичилося багато негативу по відношенню до колекторів.

Цього невдоволення не могли не помітити в органах влади. Як результат, у Верховній Раді почали з'являтися законопроекти про обмеження діяльності колекторів. Так народний депутат Юрій Полунєєв (фракції Партії регіонів) зареєстрував два законопроекти, які можуть істотно змінити ситуацію. Так проект №9379 ( «Про заборону надання колекторських послуг щодо фізичних осіб») передбачає тимчасову заборону на надання колекторських послуг стосовно фізосіб - боржникам. Мораторій пропонується задіяти до прийняття закону, який би регулював колекторську діяльність в Україні, на що Кабміну надається півроку. За порушення закону колекторам загрожує штраф в розмірі 8 тис. Мінімальних зарплат, а прибуток (дохід) від цієї діяльності пропонується перерахувати до держбюджету. При повторному порушенні колекторам загрожує судове рішення про закриття бізнесу.

Якщо законопроект стане законом, то подібне може трапитися і в українському випадку. Але це негативним чином торкнеться таких учасників ринку, як банки і колекторські компанії. Якщо колекторам заборонять працювати з боргами фізичних осіб, а банкам - йти на тимчасову відстрочку оплати кредитних внесків, то знижувався до цього рівень «токсичних» кредитів може законсервуватися. А це в цілому не сприятиме оздоровленню фінансової системи. Але оскільки більшість прострочених кредитів в Україні набралися юрособи, то колекторам залишиться з ким працювати. Інша справа, що прибули значно скоротяться. Таким чином, фінансовий сектор постраждає від подібних законодавчих ініціатив.

Якщо ж законопроект не буде прийнятий, то збережеться status qoe. який є небезпечним у зв'язку з наростаючим невдоволенням українського суспільства падінням рівня життя і виборчої ліквідацією пільг.

Михайло Булгаков вустами професора Преображенського сказав, що розруха у нас в головах. Якщо перефразувати класика, то «токсичні» активи не стільки у банківській звітності, скільки в нашій свідомості. Тому виведення токсинів з суспільної свідомості можливо в тому випадку, якщо банкіри перестануть гнатися за своїми прибутками за всяку ціну, а споживачі перестануть жити вже на занадто широку кредитну ногу. Інакше грецького сценарію не уникнути.

Втім, щоб наш матеріал не був одностороннім, ми представимо і точку зору банкірів і колекторів.

Можливо для невеликих банків, для яких недоцільно створювати власні служби відпрацювання проблемної заборгованості, було б вигідно передача таких активів в спеціалізований банк. При проведенні роботи з позичальником, який так чи інакше не зміг виконувати свої зобов'язання, для банку головне - все-таки не втратити клієнта. Якщо це не шахрай, потрібно розібратися в проблемах клієнта і запропонувати йому вихід із ситуації. Якщо клієнт разом з банком зможе впоратися з проблемами, він буде і далі дуже лояльним клієнтом.

У нас найбільший портфель споживчих кредитів в Україні, але найбільш складними для клієнтів залишаються позики малому і середньому бізнесу. Сьогодні ситуація в цьому сегменті вирівнюється. «ПриватБанк» не займався активним вкладенням в іпотеку, а ми кредитували в основному «вторинку» в невеликих містах, де позичальники дуже відповідально ставляться до погашення кредитів.

У деяких розвинених країнах банки знижують процентні ставки по кредитах аж до 0%, таким чином, позбавляючись від «токсичності». Але тут виникає питання: а вкладники банку в цих країнах теж згодні отримати назад свої вклади з «0» прибутковістю? Якщо мова йде про цільові антикризових програмах, з підтримкою держави, це можливо за умови компенсації банкам різниці між 0 і ринкової% ставкою по кредитах. Але в наших умовах такі заходи навряд чи дадуть результати. Найбільш «погані» позичальники - це люди, які впевнені, що зможуть безкарно не віддавати борги. І їм все одно, скільки не віддавати.

У банку створені високопрофесійні підрозділи для роботи з проблемною заборгованістю, тому ми не залучали зовнішніх колекторів. Є законодавча та договірна база, яка в достатній мірі захищає і кредитора, і позичальника. Антиколектори, як правило, працюють поза цими рамками, і їх «послуги» тільки додають проблем позичальників.

Вадим Березовик, голова правління банку форум Commerzbank Group

У нас немає «токсичних активів». Питома ж вага проблемних активів в нашому портфелі приблизно відповідає середньоринкового. Основні боржники - це юрособи.

Я не погоджуся з твердженням, що 100% іпотечних кредитів в Україні є проблемними. Внаслідок кризи девелоперські компанії і проекти, пов'язані з нерухомістю, дійсно постраждали більше за інших. Але не можна говорити, що жоден з таких кредитів не обслуговується.

З позичальниками, які зіткнулися з тимчасовими фінансовими труднощами, ми завжди йдемо на діалог і пропонуємо різні сценарії реструктуризації для зниження їх боргового навантаження. Багато наших програми по реструктуризації є найбільш лояльними на сьогоднішній день. Реструктуризація боргів є найбільш ефективним і вигідним варіантом вирішення проблеми як для банку, так і для позичальника. На реструктуризацію припадає основна частина наших успіхів по роботі з «проблемкою».

Однак на ринку були і залишаються несумлінні компанії і особи, які не йдуть на контакт з банком і намагаються навмисно ухилятися від повернення кредиту. З такими ми вирішуємо питання через суд, а в деяких випадках залучаємо до роботи колекторські компанії. У деяких випадках це дозволяє прискорити роботу і обмінятися досвідом.

Ашот Арутюнян, директор з розвитку бізнесу і стандартам якості Credit Collection Group

Я не можу назвати конкретні банки, які користуються нашими послугами, тому що в договорах зазвичай передбачені умови про нерозголошення цієї інформації. Можу сказати, що це більше 40 банків, кредитних спілок фінансових, страхових, телекомунікаційних компаній, а також підприємства ЖКГ. У тому числі нами абсолютно більше 35 угод з купівлі портфелів проблемних боргів.

Банк, структури якого орієнтовані на продаж кредитів, не може змагатися за ефективністю стягнення проблемної заборгованості зі спеціалізованою компанією. На досудовій стадії ефективність стягнення боргів з простроченням понад 1200 днів коливається в межах 2,5% -35% в місяць, а наприклад, для молодих прострочень - 34-60 днів, досягає 70-97%. Все залежить від якості скорингу проведеного банком при видачі кредитів.

Якщо говорити про судову стадії, то на сьогодні ми маємо 100% позитивних рішень по тим позовами, які подавали щодо боржників (в тиждень ми подаємо 250-350 позовів) та тут ефективність стягнення безпосередньо пов'язана з ефективністю виконавчої служби. Хоча ми завжди йдемо боржнику на зустріч і дозволяємо йому реструктуризувати або рефінансувати, якщо він виявлять таке бажання, так як судові витрати і виконавчий збір суттєво збільшують суму боргу.

Найбільш ефективним методом роботи є переговори (звичайно, якщо боржник готовий їх вести). У разі якщо боржник не йде на контакт навіть з нашої виїзної групою - доводиться звертатися до суду. Ефективні і різні супроводжують дії: накладення арешту на майно та рахунки боржника, клопотання про заборону виїзду за кордон, передача інформації про борг в кредитне бюро. Ключовим моментом роботи є системність.

Найбільша ефективність в плані суми зборів спостерігаються в тих регіонах або сегментах, де великі гроші. Адже у боржників є кошти для погашення.

Другі антиколектори беруть гроші за поради типу «викидайте листи в урну і не відповідайте на дзвінки». В такому випадку все закінчується судом і стягненням істотно збільшеної суми боргу. Наша оцінка їх дій негативна.

Треті антиколектори - це юристи, які дають кваліфіковану консультацію і допомагають боржнику в переговорах. Це полегшує роботу і нам і становище боржника, так як всі сторони розуміють, що борг є, він повинен бути погашений і шукають компроміс. Саме таку роботу антиколекторів ми вітаємо.

У будь-якому випадку, коли Ви платите колектору - сума Вашого боргу зменшується, а коли Ви платите антиколектори - Ви просто купуєте додаткову послугу. Ті ж консультації щодо схем реструктуризації, рефінансування, реалізації застави і інше можна безкоштовно отримати у наших фахівців.

Артем Кучин, Виконавчий директор Громадської організації «Асоціація учасників Колекторського Бізнесу України» (АКБУ)

Великою проблемою є відсутність в Україні ринку боргів. Звичайно, окремі продажу портфелів відбуваються, але говорити про розвинену, конкурентному ринку ще рано. Парадокс полягає в тому, що навряд чи найбільшими противниками створення такого ринку є банки. Але ж тільки офіційний рівень проблемки становить понад 10% від кредитного портфеля (близько 83 млрд. Грн), а скільки не враховано пролонгованих, реструктуризованих інших потенційно неповоротних кредитів? За оцінками експертів, реальний рівень проблемки в банках за оптимістичним прогнозом - 30-35%, за песимістичним - до 50%. За даними МФВ, в Україні найвищий рівень проблемної заборгованості, в порівнянні з нашими сусідами. Безумовно, це наслідки більшій частині валютних кредитів виданих до першої хвилі світової кризи (частка валютних кредитів фізичних осіб становила до 70%).

Боротися з «токсико» можна і потрібно декількома способами - перший (але як показав досвід, не найефективніший) - це перепрофілювання співробітників банків в «стягувачів», створення підрозділів по роботі з проблемкою, посилення колл-центрів. Це був би хороший варіант, якби не удар світової кризи, яка поставила всіх в умови цейтноту, коли «зволікання смерті подібно». Багато внутрішні «збирачі» просто потонули в масі боргів, не маючи технологій стягнення, спеціального програмного забезпечення, досвіду.

Другим способом стягнення проблемних боргів, стало залучення професійних стягувачів з боку - «колекторів», які володіючи спеціальними навичками, технічними засобами і найголовніше прямий матеріальною зацікавленістю щодня доводять свою ефективність.

Не дарма обсяг проблемки, переданої професійним колекторам з кожним роком подвоюється. Сьогодні понад 13 млрд. Гривень боргів знаходяться в роботі в колекторів.

І борги колекторам вже довіряють збирати не тільки банки, а й комунальники, телеком, страховики.

В ТЕМУ: Банки України списали безнадійні кредити на 25 млрд грн

Схожі статті