Спраглі повторити подвиг Рябих засипали нас дзвінками та листами. «КП» провела розслідування: чи реально відбити свої гроші у держави?
Чому пощастило Ганні Рябих?
На жаль, і Європейський суд російському вкладникові - не товариш. Незабаром після Анни Рябих в Страсбург зі схожою скаргою звернувся житель Казані Володимир Апполонов. Але страсбурзький судді навіть не прийняли справу до розгляду. Чому ж до Білгородці європейська Феміда була прихильна?
- Справа Анни Рябих там теж не розглядали по суті і рішення про суму компенсації не виносили, - прояснив ситуацію Юрій ЗУБАРЕВ. начальник Управління по зв'язках з громадськістю Міністерства фінансів, яке і проводить виплати за всіма виграним позовами до держорганізаціям. - До Європейського суду вона зверталася не тільки з проханням «присудити компенсацію», а й зі скаргою на те, що в Росії ущемлені її права на справедливе правосуддя.
Позови Анни Рябих до рідного Батьківщині двічі задовольняв районний суд. І двічі ці рішення суд обласної скасував. Причому вдруге обласна Феміда вирішила долю вкладниці без неї. Про те, що компенсації їй не бачити, Анна Іванівна дізналася. через 5 місяців, коли оскаржити це рішення було вже пізно. Але, як то кажуть, не було б щастя, та нещастя допомогло. Тільки через головотяпства російського суду, який позбавив жінку судового захисту, Страсбург вирішив, що «справа прийнятно до розгляду». Однак до безпосереднього розгляду так і не дійшла.
До речі, натхненна першим вдалим зверненням до Страсбурга, Анна Іванівна вирішила ще раз спробувати щастя.
Тим більше що зі Страсбурга прийшов лист: ви задоволені, як з вами розрахувалися? І жінка відповіла: ні, звичайно. Явно не обійшлося без адвокатів, відчули можливість зірвати хороший куш.
Цього разу белгородчанка просила, щоб Страсбурзький суд зобов'язав російський уряд ще й виплатити їй компенсацію за вкладом - ті гроші, які за ці роки «з'їла» інфляція.
Однак в Страсбурзі вирішили, що держава надала позивачу квартиру за вартістю вище, ніж та сума, яку Рябих вирішила з нього стягти, навіть з урахуванням інфляції. І взагалі, Європейська конвенція з прав людини не зобов'язує державу coхранять купівельну спроможність сум, розміщених приватними особами в фінансових інститутах. Як і компенсувати втрати, понесені в результаті інфляції.
Немає закону - немає грошей
- Зараз в Думі знаходиться два законопроекти, - каже ЩЕЛІЩ, - але до закінчення всіх виборчих кампаній вони явно не розглядатимуться.
А поки немає законів, нічого вимагати і компенсацію. До цього зводяться відповіді судів всім ходокам, бажаючим «відбити» у держави свої кревні.
- З вимогами повернути все знецінені заощадження вкладники доходили і до Верховного суду, але отримували відмову, оскільки в чинному законодавстві чітко обумовлено, що зараз виплачуються лише попередні компенсації, а хто має на них право в нинішньому році, визначається постановами уряду, - розповіла «Комсомолці» адвокат Ірина СЕРГІЄНКО.
Після падіння піраміда «МММ», народ потягнувся спочатку в міліцію, а потім до судів - з позовами до Мавроді і державі. Справа не виграв ні один. Зате адвокати зібрали непоганий урожай готівки за марну допомогу в тяжбі, тобто і на руїнах «МММ» побудували свою, адвокатську піраміду.
Мільйони дореформених вкладників - благодатний грунт і для депутатського піару. Як тільки наближаються вибори, народні обранці виймають з рукава заяложений козир. Коли ж вибори закінчуються, мукають щось типу «пора чесно зізнатися, що цих грошей не бачити ніколи».
Кому віддадуть гроші в цьому році
- інваліди I групи; - інваліди II групи до 1951 року народження; - батьки або опікуни дітей-інвалідів та інвалідів дитинства; - колишні в'язні фашизму; - батьки синів, які загинули під час військової служби за призовом в мирний час.
Виплачується компенсація і за цільовими вкладами на дітей.
Додаткова компенсація (ще до 1000 рублів) покладена громадянам до 1933 року народження, інвалідам I групи (або їх спадкоємцям), батькам або опікунам дітей-інвалідів та інвалідів дитинства.
ПИТАННЯ НА ЗАСИПКУНА ЩО СПОДІВАТИСЯ ВКЛАДНИКАМ?
Швидко вирішити цю проблему можна, тільки надрукувавши нічим не забезпечені гроші. Але тоді країну захлесне гіперінфляція.
У Мінфіні пропонують уряду збільшити щорічні компенсації, а терміни виплат подовжити до 30 років. Але і ці виплати не будуть повноцінними, дореформений вкладникам повернуть близько 1/10 від загальної суми боргу без урахування інфляції.
Так що, щоб компенсації дочекатися від держави, потрібно зовсім небагато - без грошей і житла дожити років до 70, щоб на отриману тоді тисячу купити пакет молока або флакончик валокардина. Дивлячись на що вистачить. Але, якщо пригадати, що, за офіційною статистикою, народ в Росії ледве дотягує до 60 років, то і жалюгідна тисяча світить не всім.