Тема урока. Словники. Види лінгвістичних словників.
Мета уроку. Формування лексикографічної компетентності учнів:
формування потреби звернень до словника для вирішення пізнавальних і комунікативних завдань;
формування вміння вибирати потрібний словник залежно від конкретних пізнавальних завдань;
формування вміння сприймати текст словника і отримувати з нього необхідну інформацію про слові.
Всі словники діляться на енциклопедичні та лінгвістичні.
Енциклопедичні повідомляють нам про світ речей і явищ: про знаменитих людей, про міста і країни, в них містяться наукові відомості. Лінгвістичні словники містять інформацію про слова: наприклад, їх значення, походження, правописі.
Сучасна лексикографія має різними типами лінгвістичних словників.
1.Толковие словники
Самородок, -дка, м.
1. Шматок, крупне зерно викопного металу в хімічно чистому вигляді. Золотий с.
2. перен. Людина з великими природними даруваннями, але без систематичної освіти. Письменник-с.
(С. І. Ожегов, Н. Ю. Шведова «Словник української мови»)
Особливе місце займає «Тлумачний словник живого велікоукраінского мови» В. І. Даля, вперше виданий в 1863-1866 роках. У ньому найбільш повно представлена лексика, що характеризує побут і культуру українського народу. У ньому - «живу народну мову», це скарбниця російської мови. Словник відображає лексичний склад української мови другої половини XIX століття, в ньому багато діалектних слів, забезпечених позначками «обл.», Багато прислів'їв і приказок
Приклад словникової статті зі словника Даля:
Ганьба - видовище, що представляється погляду. // Сором, ганьба, ганьба. Без ганьби пики не зноситься. // обл. видатний, приємний на погляд: Дівка ганебна.
Зміни в українській мові, що відбулися в XX столітті, знайшли своє відображення в «Тлумачному словнику української мови» під ред. Д.Н.Ушакова, складеному відповідно до вимог літературної норми. 4 томи цього словника вийшли в 1935- 1940 роках.
Більш сучасним і компактним за обсягом є однотомний «Словник української мови С.І. Ожегова. У ньому відображені норми літературної мови середини XX століття.
Суттєвою особливістю сучасних тлумачних словників є наявність системи послід: зазначено правильний наголос у слові, закінчення в родовому відмінку, рід, відзначена багатозначність слова: зазначено пряме і переносне значення слова, можуть бути і стилістичні послід.
Сучасні тлумачні словники Д.Н.Ушакова, С.И.Ожегова відображають норми української мови.
Сучасні тлумачні словники Д.Н.Ушакова, С.И.Ожегова відображають норми української мови. Цим вони відрізняються від словника В. І. Даля. в якому багато діалектних слів. забезпечених позначками «Рязанське» або «південне», багато прислів'їв і приказок. службовців для пояснення слів.
2. Словники синонімів
Призначені для того, щоб дати систематичне опісаніесіноніміческіх груп і рядів. характерних для словникового складу даної мови. У словникової статті наведено синонімічний ряд, сформульовано загальне значення всіх синонімів, смислове і стилістичне відмінність один від одного. Завдання словника - дати перелік слів-синонімів і їх значень.
Воїн, боєць, вояка (розм.). Учасник боїв, битв, військова людина.
Воїн употр. преимущ. в піднятою мови; слово боєць підкреслює безпосередню участь в боях; вояка - досвідчений, лихий воїн, слово употр. жартівливо-іронічно.
Існують словники-покажчики: в них даються лише переліки слів-синонімів, наприклад: замовкнути - замовкнути, замовкнути затихнути, стихнути, замовкнути, заткнутися (грубий. Прост.) ( «Словник синонімів української мови» З.Е. Александрової)
З давніх-давен багатство лексикону особистості пов'язують з багатством синонімічних ресурсів. Чим вільніше людина використовує синоніми, тим точніше його мова, тим виразніше письмові тексти, створювані їм.
Словник синонімів допомагає зробити нашу мову більш точною. багатою і виразною.
3. Словники паронімів.
Дуже частотна мовна помилка - неправильне вживання слів-паронімів. Пароніми - слова, близькі за звучанням, різні за значенням:
уявити - надати, абонент - абонемент, болотистий - болотний, вітрової - вітряної, дипломат - дипломант.
Завдання словника-дати перелік слів-паронімів і їх значень. допомогти тому, хто говорить і хто пише у виборі правильного слова. застерегти від такої мовної помилки, як змішання паронімів.
4. Орфоепічні словники.
Орфоепічні словники містять слова, які мають певні особливості в своемпроізношеніі і наголос.
Завдання словника - дати правильні способи вимови. вказати варіанти вимови (тво ріг = творити г) і заборонити найбільш поширені помилки. наприклад:
афера / неправий. афера
5. Етимологічний словник.
Так, наприклад, з етимологічного словника ми дізнаємося про те, що слово боярин родинно слову боєць, так як у них спільне походження:
ін-рос. боярин. звідки пан. укр. боярин. ст.слав. болѩрін'. болг. боярин, боляр. Цим словом називали стару родову знати на відміну від нового служивого дворянства (дворянин). Ймовірно, утворено при пом. суф. -ар від бої - битва, битва. Боярин початково - боєць, воїн, дружинник.
( «Етимологічний словник української мови» Макса Фасмера)