На жаль, в наш час ця культура ґрунтовно забута і навіть зневаги. Епоха постмодернізму, в яку ми маємо нещастя жити, узаконила право на власну думку, яка грунтується на неясних ощущени-ях і перевагах. При таких умовах куль-туру діалогу, як зовнішнього, так і внутрішнього втрачається - людина стає байдужим до істини, до правильності своєї думки.
Ми забули, що один з рівноцінних пе-РЕВОД грецького слова Orthodoxia (яке зазвичай перекладається як Православ'я) звучить як Правомисліе. Цнотливість у Біблії називаються ється розсудливістю, але що таке розсудливість, що не благе (правильне) мислення. Це-ломудріе, таким чином, є головна ознака, за якою ми впізнаємо Православ'я, - адже саме воно насаджує культуру думки, заснований-ву на вищі цінності людського буття. Правильні відчуття і почуття формуються тільки правильної думкою, бо неправильна думка спотворює і отруює в душі все, в тому числі і відчуття і почуття. «Я так відчуваю, у мене таке відчуття» - головні аргументи епохи постмодерну - є лише виправдання заб-лужденій, небажання морально змінюватися. Брехня ми інакше називаємо лукавством, чимось зігнутим, отвращающим від шляхів правди Божої; вона є оману - блуд духовний, недарма в слов'янській мові брехня перш име-Нова тим самим нецензурним нині словом, яким називають жінок легкої поведінки. У всіх цих слів навіть корінь один і той же - «блуд» Ми звикли поблажливо ставитися до брехні - вона стала невід'ємною частиною нашої свідомості і буття. Чомусь сьогодні брехня вва-тануть чимось безневинним. Однак Писання при-прирівнюються її до найстрашнішим людським гріхам, таким, як вбивство, що чинять, ча-родейство, ідолослужіння, бо доля всіх при-приватних до цих гріхів одна і та ж - в озері, го-рящем вогнем і сіркою (Об'явл . 21,8).
Блуд тілесний завжди пов'язаний з брехнею - він починається з неї і нею постійно супроводжує-ся. Аргумент атеїстів на захист блуду, що, мовляв, він відбувається за взаємною згодою, і моральність тут не страждає - неспроможний, бо брехня є тим, що перекручує всю моральність. При наявності цієї отрути в душі моральний вибір між добром і злом НЕ-можливий, бо брехнею перемішуються разли-чия між ними. І якщо так важливо для нашого спасіння бути причетними до правди, чому ж ми такі байдужі до наявності в нашому созна-ванні і спілкуванні брехні?
Відповідь на це питання можна знайти, перш за все, в напрямку нашої волі - ми не пи-таемся вигнати брехня зі свого життя і, перш за все, з життя внутрішньої. Брехня для нас - ис-цом комфорту, адже для того щоб бути на сторожі своєї думки, треба стояти на посту - і вдень і вночі в беззмінному варті. Крім того, сьогодні ми всі настільки просякнуті брехнею, що сприймаємо правду не як життєдайну силу, бо правда животворить (див. Пс. 118, 40), а як силу, що приносить дискомфорт, тому що себе ототожнюємо з тим, що вважаємо правдою, але що насправді є брехнею.