У 1896 році для гірських мисливських собак, які були гордістю сво-їх власників у баварської-штірскіх високогірних районах, було затверджено єдине найменування - таксоподібні Бракко. Вони є перехідною формою між таксами і високоногими бракка і в їх формуванні взяли участь, насамперед, малі Бракко. На жаль, дещо менший рябий Вестфальський таксо-образний Борболь з висотою в холці 30-35 см в даний час вже майже зовсім зник, в той час як з Рудногорское-альпійським таксоподібні бракка, з чорно-підпалі, бурим і червоним забарвленням, ви- сотої в холці від 34 до 42 см, ми можемо зустрітися досить часто. Характеристика. Таксоподібні Борболь є собакою, пристосований-ної до важких умов гірських мисливських угідь, яка жене звіра спокійно і повільно, з голосом. Собака середнього зросту, не-вибаглива, витривала, з хорошим чуттям і вродженої злоби-ністю до звіра. В даний час її з успіхом застосовують для полювання на зайця і лисицю. Для роботи по кров'яному сліду її при-міняють на повідку. Крім того вона добре апортірует пернату дичину.
У наших умовах, де Бракко використовуються для мисливських цілей лише в одиничних випадках, таксоподібні Бракко зустрічаються порівняно рідко.
Голова. Голова довга з плоским лобом і плавним переходом до морди, спинка носа пряма або в кінці кілька опущена, слабо загострена. Мочка носа помірно широка, прикус клещеобразний з потужними іклами. Губи тонкі, щільно прилягають до зубів, трохи сві-сающіе. У кутку рота помітно виступає потовщена нижня губа. Вуха. Середньої довжини, висячі, широкі, з тупо закругленими кінцями, поставлені високо, гладко і щільно без вивертання звисають уздовж голови. У збудженому стані трохи підняті. Очі. Середньої величини, круглі, в залежності від забарвлення шерсті світло або темно-коричневі. Шия. М'язиста, помірно довга. Шкіра на шиї товста, але підвісу не утворює.
Спина. Загривок добре виражена, перехід до спини з легким уступом. Спина пряма, міцна, злегка подовжена. Поперек широка, випук-гавкоту. Круп широкий, мускулистий.
Груди. З опуклими ребрами, поступово переходить в підтягнутий жи-ось. Грудна кістка добре розвинена і різко видається вперед.
Передні кінцівки. Передпліччя укорочені, майже прямі, масив-ні. При огляді спереду у них помітний невеликий ухил в сторони від зап'ястних суглобів.
Задні кінцівки. Вони тонше передніх, з потужною мускулатурою бе-дер, з чітко вираженими кутами зчленувань, при огляді ззаду прямі і паралельні один одному.
Лапи. Передні лапи більше задніх, з добре стислими в грудку паль-цями, з щільними кігтями, зверненими донизу і великими, грубі-ми подушечками. Задні лапи менше, пальці коротше й прямо.
Хвіст. Середньої довжини, біля основи товщі і поступово до кінця витончений-ється, тримається в більшості випадків опущеним донизу або ледь помітною дугою догори.
Шерсть. Короткий, дуже густий, щільно прилягає, під-шерсток слабо розвинений. Шерсть на голові коротка, також як і на вухах і ногах, однак на шиї вона подовжується. На спині і на стегнах вона найдовша і найжорсткіша, до боків коротше, на животі знову довжин-неї. Хвіст покритий шерстю, з нижнього боку утворює щітку. Загальний шерсть з жорсткою і проволокообразной шерстю для таксоподібні бракка порочний.
а) Чорно-підпалий таксоподібні Борболь. Густий чорний окрас з ржа-по-червоними підпалинами.
б) Бурий таксоподібні Борболь з більш світлими підпалинами, мочка носа коричневого кольору.
в) Червоний таксоподібні Борболь: оленячий, іржаво-червоний, іржаво-жел-тий забарвлення з більш світлими підпалинами.
г) Рябий таксоподібні Борболь (Вестфальський). Всі допустимі у крас-них бракка забарвлення в комбінації з білим. Відмітини розміщені на лобі, на морді, на ногах і на грудях.
У червоних бракка дозволяється наявність білого кольору лише у вигляді тонкої проточіни на спинці носа, біла тонка смужка на горлі або на грудях у вигляді коміра, на животі, пальцях та нижньої частини ніг. У бурих і червоних бракка допускається трохи чорного кольору на морді, над очима, по краях вух, на щоках, уздовж хребта, а почасти й на хвості.
Пороки і недоліки. Слаборозвинена мускулатура, беднокостность; голо-ва по відношенню до тулуба непропорційно велика або, на-оборот, мала, занадто широка або занадто вузька; мало або черес-чур сильно виражений перехід від лоба до морди, занадто сильно на кінці опущена спинка носа, занадто довга, занадто загострений-ва або занадто тупа морда, погано розвинені зуби або неправіль-ний прикус; занадто сирі губи; короткі, згорнуті в трубку вуха, поставлені близько до кутів очей, неприлегла до вилиць вуха, світло-жовті очі і очі з відвисають нижніми століттями. Подивись на шиї, занадто вузька або бочкоподібна груди зі слабо розвиненою пе-редней частиною, криві передні ноги, слабкі задні ноги, зближені-ність скакальних суглобів або бочкоподібний постав задніх ніг. М'які або вузькі лапи, закручений хвіст, довга або хвиляста шерсть або занадто довга шерсть на голові. Занадто великі або занадто дрібні собаки.