Бібліотекар - учасник педагогічного процесу
Особистісний підхід реалізується в формі діалогу і вимагає від бібліотекаря як від педагога володіння методами міжособистісного спілкування, мовної культури, педагогічної компетенції.
Діалог є засобом реалізації предметно-інформаційної та ціннісно-орієнтованої складових освіти (можливість поділитися знаннями, бути почутим і зрозуміти реакцію на висловлене). Діалог сприяє комунікативної діяльності, так як формує навички обміну думками, узгодження точок зору. Діалогічний підхід в єдності з особистісним і діяльнісних становить сутність гуманістичної лінії в освітньому процесі.
Прикладом групової форми організації педагогічного процесу є урок - бібліотечний урок, який став необхідною умовою розвитку медійної компетенції учнів, виховання культури читання. Індивідуальна форма спілкування учня і бібліотекаря, рівноправне співробітництво - суть повсякденної роботи бібліотеки.
Бібліотекар, як і педагог, освоює різні технології і методи навчання. Володіння методами навчання необхідно при:
- поясненні нового матеріалу або його повторенні, закріпленні. Тут необхідно володіти вербальними методами - розповідь, пояснення, бесіда (діалог), консультування, робота з книгою;
- виробленню навчальних умінь і навичок. Для цього використовуються вправи, практичні роботи - показ техніки користування довідково-бібліографічним апаратом книги, бібліотеки, умінь і навичок користування енциклопедичними та довідковими виданнями і т.д .;
- організації спілкування читача і бібліотекаря, використовуються певні моделі педагогічного спілкування, застосування різних його стилів;
- формуванні відповідальності і обов'язковості у читачів-учнів, розвитку критичного мислення важливий і власний приклад, і організація обговорення дій літературних персонажів, і вивчення життя і творчості письменників.
Через підготовку кваліфікованого читача виконується основна мета педагогічної діяльності шкільної бібліотеки - формування духовно багатої особистості.
У своїй практиці бібліотекар використовує і розробляє не тільки методи, але і технології, які трактуються як сукупність і послідовність методів і процесів, що дозволяють отримати продукт з заданими властивостями.
Методи і процеси стають технологіями, якщо чітко сформульована мета і методи контролю її досягнення; визначено кінцевий результат; є зворотний зв'язок.
Роль шкільної бібліотеки у створенні умов реалізації національно-регіонального компонента ГОСТу полягає не тільки в профільному комплектуванні фонду, розвитку в учнів надпредметних, загальнонавчальних умінь і навичок, а й в постійному спілкуванні з педагогами школи, співпраці з методичними об'єднаннями вчителів. Виявляючи і забезпечуючи інформаційні потреби вчителя, бібліотекар стає його консультантом при складанні Робочої програми педагога по реалізації ГОСТу НРК в частині програмного та навчально-методичного забезпечення реалізації ГОСТу.
Необхідно відзначити, що погляд на шкільного бібліотекаря як на пасивного постачальника інформації пішов в минуле. З'явилася необхідність в оновленні форм співпраці педагогів і бібліотекарів школи на основі визначення загального проблемного поля і створення спільних програм, спрямованих на ефективне використання освітніх ресурсів і можливостей бібліотеки.
Становлення бібліотекаря як учасника освітнього процесу, професійного партнера педагогів підтверджується і спільністю сучасних профессиограмм вчителя і шкільного бібліотекаря.
І бібліотекар, і вчитель повинні володіти такими якостями, як здатність до інноваційної діяльності, любов до дітей, громадянська відповідальність, інтелігентність, духовна культура, фізичне здоров'я, самовіддача, потреба в постійній самоосвіті.
Все частіше розглядають шкільного бібліотекаря як педагога і фахівці органів управління освітою. Свідчення цього - участь бібліотекарів у педагогічних читаннях, в проведенні комплексної системи атестації за єдиними правилами і вимогам, як для педагогів, так і для шкільних бібліотекарів.
З давніх-давен в діяльності бібліотек ставилися цілі виховання дбайливого ставлення до книги, формування інформаційно-бібліотечної культури (а тепер, з появою медіаосвіти, і медіакультури). Плідно велося на базі бібліотек естетичне, екологічне, правове виховання.
Шкільні бібліотекарі можуть внести свій вклад в реалізацію не тільки цих завдань виховного процесу. Бажано направляти свої сили на реалізацію і інших цілей, що стоять перед усіма підрозділами школи, і домагатися їх досягнення, використовуючи бібліотечні форми і методи / Серед традиційних цілей можна назвати: 1) формування колективу учнів; виховання гуманістичних якостей особистості (доброзичливості, взаємоповаги, терпіння і ін.); 2) розвиток пізнавальної активності; 3) формування свідомого ставлення до навчання; 4) виховання дисциплінованості; 5) розвиток самостійності і відповідальності у школярів; 6) розвиток духовності особистості, прилучення до національних і загальнолюдських цінностей; 7) виховання прагнення до здорового способу життя; 8) формування творчого ставлення до справи; 9) виховання суверенності особистості, здатності до об'єктивної самооцінки; 10) виховання працьовитості і ін. [3, 21].
Для визначення шляхів досягнення цих цілей варто використовувати великий практичний досвід вчителів. Так, кожен бібліотекар може застосувати методику самоінтервью, тобто запитати себе: «Якщо мета виховання - формування колективу учнів, що в моїй роботі буде цьому сприяти?» (і так по кожній цілі). У разі, коли знаходяться конкретні дії, заходи, що сприяють досягненню цієї мети, вони включаються в план роботи бібліотеки, а також в загальношкільних план. Якщо дана мета бібліотечними формами і методами не може бути досягнута або вимагає додаткового осмислення і розробки, в поточні плани вона не включається. Однак може бути передбачена перспективна розробка бібліотечного супроводу будь зацікавила бібліотекаря (або профільної для школи) виховної мети.
Як засоби досягнення використовується весь арсенал бібліотечних форм і методів: складання планів читання і тематичних картотек, виставки, бесіди, огляди, диспути, усні журнали, конференції, літературні вечори тощо Виховні цілі яскраво простежуються в змісті і тематиці заходів «Я і цінності моєму житті», «Я і сенс мого життя», «Моє ставлення до моральних цінностей суспільства», «Роздуми про життєвий досвід», «Моє ставлення до книги і бібліотеки» і ін.
Таким чином, все вищесказане дозволяє констатувати освітньо-розвиваючу функцію шкільної бібліотеки і розглядати її співробітників як професійних партнерів педагогів, а саму бібліотеку - як важливий компонент педагогічної системи освітнього закладу.