Під банкрутством розуміється пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі нездатність юридичної особи - задовольнити у встановлений термін пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом.
Банкрутство стає юридичним фактом з моменту про визнання боржника банкрутом. Найбільш явною мети реструктуризації досягаються в результаті санації підприємства боржника в процесі банкрутства.
Санація складається з трьох основних елементів:
Угодою між боржником і санатором про переведення боргу за згодою кредиторів;
Погоджень умов реструктуризації статутного капіталу;
Узгодження умов виплати боргів підприємства-боржника між санатором і кредиторами.
В результаті реструктуризації статутного капіталу відбувається зміна власника підприємства-боржника. Вибираючи найбільш оптимальну організаційно-правову форму для здійснення підприємством господарської діяльності, санатор може: реорганізувати підприємство, перетворити унітарне підприємство в господарське товариство, виділити структурні підрозділи в окремі підприємства. Ці дії проводяться для фінансового оздоровлення підприємства.
Велике значення в якості елемента реструктуризації віддається реструктуризації кредиторської та дебіторської заборгованості.
Санацію можна розглядати як інвестування підприємства - боржника, фактично відбувається вкладення коштів в розвиток підприємства-боржника відповідно до запропонованого санатором бізнес-планом.
Банкрутство як форма реструктуризації
Говорячи про реструктуризацію в зв'язку з процедурою банкрутства, зазвичай мають на увазі здійснення реструктуризації статутного капіталу підприємства-боржника в процесі санації, тобто повну або часткову заміну власника підприємства в результаті винесення арбітражним судом рішення про припинення провадження у справі про банкрутство і затвердження умов санації.
Однак, оскільки таке поняття як «реструктуризація» насправді набагато більш широке, то і банкрутство як форма реструктуризації виступає як один з можливих механізмів її здійснення, в тому числі і за допомогою затвердження арбітражним судом умов санації суб'єкта господарської діяльності.
Визначення реструктуризації підприємств відповідно до нормативних документів звучить наступним чином:
«Реструктуризація підприємств - це здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва».
Метою проведення реструктуризації є «створення суб'єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функціонувати в умовах становлення ринкової економіки і виробляти конкурентоспроможну продукцію, яка відповідала б вимогам товарних ринків», то і правові форми проведення процедури реструктуризації багато в чому залежать від конкретних показників і умов, в яких проводиться реструктуризація.
Взагалі ж процес реструктуризації підприємств чинним законодавством України регулюється лише в тій мірі, в якій він пов'язаний з реорганізацією підприємств і господарських товариств в інші організаційно-правові форми. Однак більшість заходів, в комплексі спрямованих на фінансово-економічне оздоровлення підприємства шляхом реструктуризації, мають правовий характер. Тобто, здійснення їх пов'язано зі зміною юридичного статусу суб'єкта підприємництва, їх організаційно-правової форми або форми власності.
До заходів правового характеру, доцільність здійснення яких визначається результатами проведеного фінансово-економічної характеру, можна віднести:
• часткову або повну приватизацію,
• здійснення санації державних підприємств,
• реорганізацію підприємств шляхом виділення структурних підрозділів в самостійні з юридичної точки зору суб'єкти підприємницької діяльності.
• створення дочірніх підприємств на базі майна підприємства,
• реорганізацію унітарних підприємств у господарські товариства,
• реструктуризацію дебіторської і кредиторської заборгованості підприємств,
• проведення процедури банкрутства.
Банкрутство. взагалі, можна розглядати як інструмент виведення суб'єктів підприємницької діяльності з кризової фінансово-господарської ситуації, оскільки в основі самої процедури банкрутства лежать конкретні юридичні та економічні дії.
«Під банкрутством розуміється пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі нездатність юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності - задовольнити у встановлений термін пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом».
Банкрутство стає юридичним фактом з моменту винесення арбітражним судом постанови про визнання боржника банкрутом.
Таким чином, якщо розглядати реструктуризацію в тому значенні цього слова, яке було згадано тобто як сукупність заходів, спрямованих на фінансово-економічне оздоровлення підприємства-боржника, то застосування правових механізмів банкрутства, що дозволяє досягти саме таких результатів, можна розглядати в якості реального інструменту реструктуризації .
Генерація сторінки за: 0.005 сек.