Основи кореспондентських відносин банків
Кореспондентські відносини (від лат, «correspondeo» - відповім у, довідуватися) - договірні відносини між банками з метою вз АІМ ного виконання операцій. Банки, що встановлюють такі відносини називаються банками-кореспондентами.
Класифікувати ці відносини можна по ряду критеріїв: по гео-графічної орієнтації, за видами операцій, за характером відносин, за ступенем їх добровільності, та ін.
За географічної орієнтації вони поділяються на внутрішні: розрахунки в межах країни, присутність на національних грошових і валютних ринках, ринках капіталу; міжнародні: міжнародні розрахунки, присутність на світових грошових і валютних ринках, ринках капіталу.
Операції можна розділити на два види: обслуговування клієнтів і власні міжбанківські операції. До перших відносяться операції по комерційних справах клієнтів і надання їм трастових послуг: платежі на основі різних способів і форм розрахунків (дебетових і кредитових переказів, акредитива, інкасо, клірингу), операції з цінними паперами, надання гарантій і т.д. Власні меж-банківські операції банків включають надання та отримання кре-дітов, депозитів, покупку і продаж валют, цінних паперів та ін.
Банки, особливо великі, багатодітній родині і інформаційні, кон-сультаціонние послуги, взаємодіють в процесі видачі консорции-альних кредитів.
За характером відносин можна виділити прямі відносини з від-покриттям рахунку і без відкриття рахунку.
Кореспондентські відносини зазвичай супроводжуються відкриттям третьому рахунків ( «відносини з рахунком) на взаємній основі (один у одного) або в односторонньому порядку (тільки у одного з партнерів, як правило у великого банку). Вибір на користь взаємних або односторонніх кор-респондентських відносин залежить від різних чинників: взаємних потоків платежів, ціни і попиту на ринку кредитних ресурсів, можливості участі в торгах на регіональних валютних біржах, а так-же можливості оперативного відкликання перебувають на коррахунках засобів.
Можливі також відносини між кореспондентами без з четов коли, взаємні розрахунки здійснюються за рахунками, відкритими ними в третьому кредитному установі. Окремий випадок такої структури договірних зв'язків - розрахунки через кореспондентські рахунки, відкриті в підрозділах Банку Росії. Однак вони можуть проводитися і через рахунки, відкриті в будь-якому комерційному банку, зазвичай що є великим центром міжбанківських розрахунків, через клірингові центри. в яких відкриваються клірингові рахунки. При цьому равновелі-кі фінансові вимоги і зобов'язання погашаються, а сальдо спи-Сива (дебетове) або зараховується (кредитове) на основний кореспондентський рахунок.
За ступенем добровільності встановлення відносин вони бувають обов'язковими і добровільними. Так, обов'язковим є, як вже зазначено, відкриття банками Росії кореспондентського рахунку в рас-парному підрозділі Банку Росії, а також відкриття рахунку в уполно-мочені банку для міжнародних розрахунків.
В ході встановлення кореспондентських відносин банки обмени-ються листами і надають одна одній документи для вивчення надійності і спроможності партнерів: нотаріально завірені ко-пии статутів і ліцензій на проведення різних операцій, звіти про діяльність, включаючи баланси, довідки про дотримання економічних нормативів та ін. за довідками про рівень платоспроможності потен-альних кореспондентів банки вдаються до послуг рейтингових, довідкових фірм або дружніх банків.
Далі укладається договір кореспондентського рахунку: терміновий (з правом продовження) або безстроковий. При цьому, як правило, вико-ються форми типових договорів. Великі банки готують свої форми.
Для відкриття і закриття кореспондентського рахунку представляють-ся заяву, нотаріально завірена картка із зразками підписів відповідальних осіб, право підпису яких погоджено з територій-альних установами Банку Росії, і відбитком печатки, список бан-ков-кореспондентів та філій із зазначенням їх повних реквізитів і інші документи. Сторони домовляються про переказний телеграф-ном ключі, застосування якого виключить зловживання рахунком.
Кореспондентський рахунок - це рахунок банку, що відкривається в подразде-лення розрахункової мережі Банку Росії, інших кредитних організаціях.
У договорах кореспондентського рахунку передбачаються форми розрахунків, режим рахунку і порядок обміну інформацією, документацією, права і обов'язки сторін: умови справляння комісійної винагороди за користування кореспондентським рахунком і відшкодування Поштових, телеграфних та інших витрат; відповідальність сторін і санкції за порушення умов договору; термін дії договору і по-рядок його дострокового розірвання та ін.
Важливе значення для нормальних кореспондентських відносин має спосіб передачі інформації про розрахунки: спецзв'язок, на магніт-них носіях, телеграфний або електронний. Звідси застосовуються заходи по оснащенню відповідними технічними засобами свя-зи, а також програмними продуктами, що дозволяють працювати в ре-жимі реального часу. Великі банки зазвичай сприяють своїм кореспондентам і в цій роботі. Якщо в договорі передбачено обмін документами в електронному вигляді, то в ньому або в окремому документі повинні бути встановлені правила проведення електронних платежів. Відкриваються після укладення договорів кореспондентські рахунки поділяються на кілька видів: рахунки «НОСТРО» - поточні рахунки на ім'я банку-розпорядника рахунку, званого банком-респонден-те, в банку-кореспонденті, що відображаються в активі балансу першого; сче та "ЛОРО» - поточні рахунки, що відкриваються банком-кореспондентом когось комерційними банку-респонденту, що відображаються у нього в пасиві балансу; рахунки «гостро» - рахунки іноземних банків в банку-резидента в місць-ної валюті або у валюті третьої країни. Таким чином, банк-корес-пондент - банк, який відкрив кореспондентський рахунок (пасивний рахунок «ЛОРО») іншому банку (банку-респонденту). Він виконує за цим рахунком операції відповідно до чинного законодавства та договору. Банк-респондент - банк, який відкрив кореспондентський рахунок (активний рахунок «НОСТРО») в іншому банку і є його рас-розпорядником.
Рахунки «НОСТРО» в одному банку є рахунками «ЛОРО» у його банків-кореспондентів і навпаки. Рахунки «гостро» - ті ж рахунки «ЛОРО», що відносяться до іноземних банків-кореспондентів.
Записи по рахунках «ЛОРО» є вирішальними для забезпечення своєчасності платежів, нарахування відсотків. Операції по рахун-там «НОСТРО» проводяться за методом дзеркальної бухгалтерії. У про-процесі записів по рахунках враховуються терміни валютування, які встановлюються на основі наказів по банку.
Дата валютування - дата, після настання якої деб етова або кредитова проводка стає реальної, а проведена сума надходить в розпорядження клієнта або самого банку. Зрушення дати валю-вання в порівнянні з датою внесення запису проводки за рахунком може бути обумовлений, наприклад, необхідністю стягнення напів-ченного на рахунок еквівалента з платників і обслуговуються їх бан-ков (для чого потрібен час, що викликає це зрушення) і іншими при- чинами.
Представляючи собою різновид депозитного рахунку до затребує-вання, він, по суті, виконує ті ж функції, що і розрахунковий рахунок підприємства, але з урахуванням специфіки діяльності банку. На рахунку, глав-ним чином в РКЦ, зберігаються тимчасово вільні власні та при-потяг кошти комерційних банків. Коло розкритих тут опе-рацій досить широкий. По-перше, по кредитно-розрахунковому, касового та іншого обслуговування клієнтури самого банку: перерахуванню і стягнення грошових коштів, обумовлених купівлею-продажем товарів послуг, розрахунків з бюджетом зі сплати податків, зборів і мит позабюджетними фондами, страховими компаніями по всіх видах стра- Хованов і ін. Частина операцій обумовлена прийомом і видачею клиен-там готівки для виплати заробітної плати та премій робота-ющим і для адміністративно-господарських витрат.
По-друге, операції за міжбанківськими позиками і депозитами, з цін-ними паперами, покупці-продажу валют, перерахуванню резервних тре-бований.
По-третє, власне господарські операції банку, наприклад платежі в бюджет і позабюджетні фонди, управлінські витрати та ін. Слід мати на увазі, що кожен банк має не один коррахунок, а декілька. Звідси викладені види операцій розподіляються між усіма рахунками банку. Характер і число рахунків залежать від того, в яких підсистемах міжбанківських розрахунків задіяний комерційний банк. Організація кореспондентських відносин в банках здійснюється відповідними відділами, управліннями або секторами у складі операційно-розрахункових центрів. Необхідно підкреслити величезну значимість управління банком своїми коррахунками, представляющі-ми, по суті, основу його господарської діяльності.