- проект Закону України "Про автономні установи";
Автономне установа - це не нова організаційно-правова форма некомерційної організації, а новий тип державного (муніципального) установи.
Створення автономного установи (шляхом заснування або прео-разования) спричинить уточнення правоздатності бюджетних уста 'ний, на жаль, в сторону подальшого звуження їх фінансово-господарської самостійності.
Розглянемо, в чому схожі і чим різняться бюджетні (БУ) і а тономние (АУ) установи.
До загальних рис можна віднести:
- наявність тільки одного засновника / власника (Россііс
Федерація, суб'єкт Україна або муніципальне утворення);
_ Право на здійснення підприємницької (до-
ної) діяльності;
__ фінансове забезпечення з відповідних бюджетів;
_ Розпорядження майном на праві оперативного управління;
_ Закріплення земельної ділянки в постійне (безстрокове)
- надання пільги з розрахунку податку на прибуток.
Основні відмінності БО і АУ представлені в таблиці.
Одноосібний керуючи-щий орган (як правило, директор), призначає та звільняє собст-венником
Наглядова рада (назнТ
1 чаєм і відстороняти заснувати телем), керівник (призначають-чаєм і відстороняти уч _ редітелем) і інші органи (на. Приклад, художня рада і ін.), Передбачені зако-ством іуставом АУ
Участь в дея-тельности дру-гих юридиче-ських осіб
Кошти, отримані від підприємницької й інший що приносить дохід діяльності, не можуть направлятися на ство-ня інших організацій
Чи вправі вносити грошові середовищ-ства та інше майно в статут-ний (складеного) капіталу (фонду) інших юридичних осіб або іншим чином передавати їх іншим юридичним особам в якості засновника (учасника) тільки за згодою власника свого майна
Адміністративний кон-троль витрат
Контроль результатів спожи-ками послуг
В цілому побоювання з приводу "зняття" автономного установи з бюджетного фінансування безпідставні. І бюджетні, і авто-автономних установи отримуватимуть фінансові кошти з відпо-чих бюджетів, тільки перші - за кошторисом, а другі - під уста-новлення планове завдання на надання державних (му-ніціпальних) послуг культури.
Безсумнівним достоїнством АУ в порівнянні з БО є велика свобода в розпорядженні майном, в т. Ч. Доходами від соб-ственной діяльності (аж до права виступати в якості засно-дителя юридичних осіб).
До ризиків, перш за все, слід віднести відсутність субсидіарної відповідальності власника за зобов'язаннями АУ, що може при-вести до банкрутства. Однак, справедливості заради, необхідно відзначити її еконо-тить, що вже в рамках чинного законодавства, без всяких пре-утворень, БО може бути ліквідовано власником.
Вкрай негативно, як утиск своїх прав, сприйняв директор-ський корпус необхідність створення наглядової ради. Розроб-робником законопроекту дотримуються іншої точки зору, вважаючи, що наявність колегіального органу управління дозволить більш повн забезпечити дотримання відповідності діяльності АУ цілям, указу ним в його статуті. Звернемо увагу, що відповідно до изменени ми, що вносяться до Основ, установи культури отримують право справ гірованного повноваження наглядової ради засновнику.
Як відомо, діячі культури активно намагалися вплинути на з-
ание розроблюваних законопроектів. Представники Союзу ті-оальних діячів, асоціації директорів концертних організацій, Г юза музеевУкаіни, української бібліотечної асоціації зустріч-юсь з цього приводу з Президентом України та міністром економічного Л Звіт і торгівлі РФ, вносили свої зауваження і пропозиції, кото-які частково були враховані.
Чого ж вдалося досягти в результаті переговорів і подальшої оаботи за погодженням текстів законопроектів?
По-перше, більш чітко були прописані обов'язки засновників щодо забезпечення фінансування основної діяльності АУ, спрямований-ний на виконання його завдань. В законопроект про АУ внесено додат-ня, що фінансування з відповідних бюджетів осуществля-ється у формі субсидій, субвенцій та інших джерел. Таким чином, влада приймає на себе відповідальність за фінансування АУ, ока-викликають послуги культури. На жаль, саме формулювання розплив-чату. Слова "гарантоване бюджетне фінансування" фактично містяться не в законопроекті, а лише в пояснювальній записці до нього.
По-друге, піклувальна рада змінив назву на спостерігаючи-вальний і став одним з органів управління АУ, а не вищим органом, як було передбачено раніше, уточнені його повноваження.
Однак деякі принципові моменти, за які ратували діячі культури, так і не знайшли відображення в підсумкових документах, а
- збережена запис про відсутність субсидіарної відповідальності
власника за зобов'язаннями АУ;
- бюджетні установи все-таки позбавлені права самостійно розпоряджатися доходами від своєї діяльності і придбаним на них майном;
- принцип добровільності перетворення БО в АУ носить поло-вінчатий характер: так, БО можуть виявити бажання перетворитися в АУ, але якщо таке рішення на їх рахунок прийме власник, то по про-ході двох років протистояти йому вони не в силах.
У руслі реалізації стратегії "вбудовування" в реформи одним з основних завдань галузі стає визначення способу надавати пріоритет-лення і порядку розрахунку обсягів фінансових коштів, необхідних ° ля надання послуг культури.
Нові форми фінансового забезпечення надання державних (муніципальних) послуг
в згаданих вище Принципах реструктуризації детально рас-писані недоліки чинного механізму фінансування бюджет-
5. Кожен державний чи муніципальний театр самостійно-тельно встановлює показники чисельності артистичного і худо-жественного персоналу, показники творчо-виробничої діяль-ності з урахуванням особливостей театру і економічних можливо-стей колективу.
7. Нормативи бюджетного фінансування державних і му-ніціпальних театрів переглядаються в поточному році у разі:
а) істотних змін умов діяльності театру (переїзд
в іншу будівлю, реконструкція і технічне переозброєння і т.п.);
б) реалізації заходів щодо перегляду ставок, посадових
окладів і т.п .;
в) разових істотних змін цін на основні матеріали і
тарифів на послуги, що використовуються театром.
Тема 1. КУЛЬТУРА ЯК СФЕРА ЕКОНОМІЧНИХ
1.1. Поняття економічних відносин і культури. 9
1.2. Характер економічних відносин в сфері культури. 9
1.4. Основні напрямки становлення науки про економіку куль-тури 12
1.5. Предмет і метод економіки культури. 13
1.6. Місце економіки культури в системі наукових дисциплін. 14
Тема 2. "КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО" ЯК ГАЛУЗЬ
НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА. 15
2.1. Поняття і склад сфери культури. Її місце в національному господарстві 15
2.2. Поняття, структура і межі галузі "культура і мистецтво" 17
2.3. Принципи і фактори розміщення організацій культури. 20
2.4. Основні тенденції розвитку галузі "культура і мистецтво" на сучасному етапі 23
Тема 3. РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КУЛЬТУРИ. 25
3.1. Загальне поняття ресурсів. 25
3.2. Види ресурсів. 25
3.3. Інформаційне забезпечення культурної діяльності. 28
Тема 4. СПЕЦИФІКА ХАРАКТЕРУ І РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАЦІ
4.1. Специфіка характеру праці. 30
4.2. Результати праці в культурі. 30
Тема 5. ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРИ ЯК господарства
СУБ'ЄКТИ. ЇХ ПРАВОВИЙ СТАТУС. 35
5.1. Організація культури як господарюючий суб'єкт. 35
5.2. Правовий статус організацій культури. 35
5.3. Організації культури як юридичні особи. 41
Тема 6. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ В КУЛЬТУРІ. 44
6.1. Власність - основа системи економічних
відносин. 44
6.2. Інтелектуальна власність. 44
б.З.Собственность на майно культурного призначення. 45
6.4.Спеціфіка майнових відносин в установах культу-
ри. 47
6.5. Специфіка процесів роздержавлення і приватизації в
культурі. 48
Тема 7. СИСТЕМА ГОСПОДАРЮВАННЯ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ,
ЇЇ ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ. 51
7.1. Загальне поняття системи господарювання в сфері культури. 51
7.2. Загальні і специфічні риси господарського механізму ор-ганізацій культури 51
7.3. Найважливіша ознака і складові компоненти економічної діяльності організацій культури 52
7.4. Методи управління економічною діяльністю організа-цій культури 53
7.5. Основні підсистеми господарського механізму організацій культури 54
7.6. Еволюція системи господарювання організацій культури. 54
Тема 8. ПЛАНУВАННЯ В КУЛЬТУРІ. 57
8.1. Загальні положення. 57
8.2. Планування в сфері культури. 60
8.3. Програми культурного розвитку, їх роль і сутність. 62
8.4. Планування в організаціях культури. 67
Тема 9. ФІНАНСУВАННЯ КУЛЬТУРИ. 69
9.1. Фінансування сфери культури. 69
9.2. Фінансування організацій культури. 73
9.3. Благодійність, меценатство і спонсорство
Тема 10. Ціноутворення В КУЛЬТУРІ. 81
10.1. Структура і динаміка витрат на послуги культури. 81
10.2. Ціни і ціноутворення в культурі. 82
10.3. Цінова політика. 84
Тема 11. Оплата праці В СФЕРІ КУЛЬТУРИ. 85
11.1. Економічна природа заробітної плати. 85
11.2. Основні принципи організації оплати праці. 86
11.3. Тарифна система оплати праці. 86
11.4. Форми і системи оплати праці. 88
11.5. Структура і динаміка заробітної плати. 90
11.6. Договірне регулювання трудових відносин. 92
11.7. Застосування спеціальних виплат. 93
I. Мета і сфера професійного використання даного навчально
го курсу. 95
II. Курси, які необхідно попередньо освоїти для изуче-
ня даної дисципліни. 95
III. Орієнтовна тематика письмових робіт. 95
IV. Питання для проведення підсумкового контролю. 96
I. Законодавчі та інші нормативні правові акти росій-
ської Федерації. 108
II. Збірники нормативних актів та довідкові видання. 115
III. Статистика. 116
IV. Література. 117
Література на іноземних мовах. 121
Ресурси Інтернет. 122
Додаток I. 125
Фінансування установ культури в сучасних
економічних умовах. 125
Позабюджетні джерела фінансування культури: поняття, з-
стояння, перспективи. 133
Бюджетна реформа. 144
Додаток П. НОРМАТИВНІ правові акти. 156
I. Цивільний кодекс Укаїни (вилучення). 156
І. Федеральний закон "Про некомерційні організації". 164
III. Федеральний закон "Про благодійну діяльність та бла-
готворітельних організаціях ". 198
IV. Закон України "Основи законодавства Укаїни про
культурі "(витяги). 210