В цілому те, що сьогодні мені довелося спостерігати було останнім, завершальним гала-концертом проекту «Арт майданчик» так, що шоу було якимось попурі з різних номерів виконувалися раніше на площах в різних районах нашого міста.
Я вже зазначив, що сидячі місця всі були зайняті, а їх в цілому було близько сотні. Плюс великий натовп людей стояла навколо і спостерігала за дійством на сцені. До речі треба відзначити, що «сценою» була звичайна майданчик на сходах. Частина шоу проходило і прямо в натовпі глядачів на Арбаті.
Крім виступів артистів в рамках Арт майданчика проводилися також і фотовиставки. Цього разу їх було відразу три на невеликому вузькому просторі. Одна з них була виставка фотографій нашого міста. На цих знімках дуже цікаво було помічено деталі і фактури, які ми найчастіше навіть не помічаємо в буденній суєті. Що цікаво, місто показаний глядачам не тільки очима професійних фотографів, а й звичайних городян - пенсіонерки, шестирічної дівчинки, молодого архітектора і одного фотографа.
Найбільш виразними мені здалися саме фотографії маленької дівчинки. Наше місто, як на фото вище, показаний очима дитини, а діти завжди тонше відчувають красу і органічність в простих речах.
Другу виставку складали неймовірно красиві пейзажі Костянтина Кіквідзе. Його фотографії нашої природи я вже бачив багато разів в інтернеті і все одно перед цією експозицією можна було стоять годинами споглядаючи світанки і заходи над полями, горбами і ущелинами; біжать в жовтіючої степу коней; рівну гладь озер.
Поруч з фотографіями можна було спостерігати за роботою сучасного художника вулиць. З кожним натисканням на балончик зображення ставало об'ємніше. Яскрава і помітна картина, як мені здалося була варіацією на тему нашого метро.
У форматі сушки проходила виставка «Уси.кз». Кумедний проект про роль вусів, як засоби вираження власної індивідуальності. Деякі портрети здалися мені досить цікавими.
Більшу частину виступу становило шоу артистів Алматинского цирку. Дивовижні трюки показували акробати. Це частина гала-концерту була мабуть самою динамічною.
Здавалося б сучасного глядача не раз бачив подібне по телевізору акробатикою важко здивувати, однак наживо це все виглядає по іншому.
Цікавим для глядачів також було шоу лимбо. Лімбо - це такий танець-гра, мета якої пройти під планкою встановленої на якомога меншій висоті від землі не зачепивши її. Спочатку планка стоїть досить високо і артистка просто намагається пройти під нею стоячи на руках.
Завдання різко ускладнюється у міру того, як планка опускається нижче. Коли вона знаходитися на відстані менше десятка сантиметрів від землі здається, що легше зламати хребет ніж пройти не зачепивши її. Однак артистка неймовірно гнучка і вона доводить це пройшовши через неї і зриваючи оплески глядачів.
З все цих виступів мене напевно найбільше вразив іспанський танець маленької дівчинки. Все було виконано настільки талановито, що просто не можна було відірвати очей. У якийсь момент навіть забуваєш, що перед тобою дитина явно дошкільного віку.
Мабуть ця юна танцівниця стала улюбленицею публіки. Взагалі то я не дуже люблю, коли в різних шоу експлуатуються діти і організатори намагаються «виїжджати» на розчулення перед ними, але тут повинен визнати все виглядало дуже органічно. Безумовно у цієї дівчинки є великий потенціал.
Циркову частина Арт майданчики вів відомий артист Мурат Мутурганов. Після виступу мені вдалося з ним трохи поспілкуватися і він висловив свою думку про Арт майданчику:
В цілому все, і артисти і глядачі Арт майданчики говорили мені приблизно теж. Цей проект для них - це унікальний шанс в одному місці побачити велику кількість наших артистів найрізноманітніших жанрів.
Окремо варто відзначити виступ відносно недавно створеного, але вже встиг стати відомим Театру акробатики і танцю Карини Шум. Незвичайне поєднання різних стилів сучасного танцю і акробатичного танцю на жердині (Acro-Pole) разом становили запальне і незвичайне шоу. Артисти виконали дві постановки основними елементами яких були хореографія і різні складні акробатичні трюки на жердині.
Вся номера виконувалися ритмічно, з музикою. В цілому виступ цього театру - це щось середнє між сучасним балетом, акробатикою і костюмованим музичним шоу.
Як я вже зазначив на Арт майданчику були дуже різноманітні виступи. Відразу ж після акробатики кілька своїх творів виконав фольклорно-етнографічний ансамбль «Сазген сази». Граючи на традиційних казахських інструментах вони дали глядачам можливість стикнутися з національною культурою. Багато з їхніх інструментів досить рідкісні і шанс почути гру на них випадає не часто. Наприклад сирнай - казахський акордеон, незвичайний за звучанням інструмент - Жетиген, шанкобиз, жезкобиз, різні види домбри і інструмент схожий за звучанням на скрипку - сазген.
Музика звучала хоч і не звична, але досить мелодійна. Ансамбль виконав кілька класичних творів казахських композиторів і популярні пісні в незвичній фольклорної обробці.
Тим часом, поки на сцені виступав етнографічний ансамбль в натовп людей на Арбаті проникли незвичайні високі фігури в образі квітів. Це був інтерактивний номер «Квіти» за участю артистів самого провокаційного і екстравагантного тератра нашого міста - театру «Артишок» Як завжди їх виступ було засновано на творчій імпровізації, тільки цього разу самі глядачі і перехожі ставали учасниками дійства.
Актори просто увійшли в свої образи квітів, а вся дія складалося зі спілкування з публікою. Люди по різному реагували на такий незвичайний формат номера: хтось підігравав артистам і вступав в безсловесний діалог з ними, деякі в варті розбігалися, багато просто витріщалися на це незвичайне видовище.
На сцені фольклорна музика змінилася запальними ритмами самби. Школа латиноамериканських танців давала майстер клас для всіх глядачів. Дуже багато хто вийшов на майданчик і повторювали руху за професіоналами.
З заходом сонця в більш заспокійливу атмосферу глядачів занурив джаз-бенд. Вони виконували популярні пісні російською, англійською та російською мовами в джазовій обробці. Після танців всі із задоволенням слухали гру професійних музикантів.
Для багатьох це була сама ностальгічна частина вечора. Публіка підспівувала вокалістам, коли вони виконували улюблені багатьма старі хіти.
Естафету по створенню теплої творчої атмосфери вечора у групи «TalismanBand» прийняла актриса театру «Артишок» Галина Пьянова, під акомпанемент оркестру грає французькі мелодії декламували зі сцени історію життя співачки Едіт Піаф.
Артистизм, міміка, жести і гра актриси здавалося занурюють публіку в галасливий нічний Париж першої половини двадцятого століття. Життя і доля великої французької співачки проходили у тебе перед очима. До речі, сюжет цієї вистави повинен бути добре знайомий всім, хто бачив фільм «Життя в рожевому кольорі».
Завершальним штрихом цього виступу стало виконання найвідоміших хітів Едіт Піаф джазовою вокалісткою Ірен Аравін.
Дуже експресивним вийшов виступ театру сучасного танцю «Самрук» Приголомшлива хореографія і живі емоції передані в рухах. Таке шоу заворожувало і притягувало погляд.
Талант і пластика танцюристів робили цю постановку зрозумілою без слів. Особисто для мене це стало відмінним завершенням дня.
В цілому Арт майданчик здалася мені дуже цікавим заходом, де навіть самої вимогливої публіці можна було задовольнити свої інтереси. Музика, хореографія, акробатика, фотографія і акторська майстерність - здавалося вона увібрала в себе по чуть-чуть від кожного з цих видів мистецтва. Формат заходу під відкритим небом сприяв вільної і дружній атмосфері серед глядачів. Люди різного віку та інтересів могли знайти там щось для себе. Виступаючі постійно вступали в контакт з глядачами і робили шоу спільно з ними. Всі номери і виступи не проходили без їх участі і врешті-решт виник відкритий і не перериваний діалог артиста з публікою.
Подібні заходи, як мені здається багато в чому сприяють підвищенню культури городян. Все таки було б добре, якби Арт майданчик і проекти подібні до неї стали звичайною справою для нашого міста.
Теги: культура. Алмати. Арт-майданчик. концерт