Події в Сосі схвилювали весь Киргизстан - чи можна було не допустити конфлікт і які є шляхи вирішення проблеми?
Експерти відзначають, що події на киргизько-узбецькому кордоні показали слабкість державної влади та місцевих органів і їх недбале ставлення до подій.
Узбецька сторона причиною конфлікту називає установку на спірній території 5-6 стовпів лінії електропередачі. Однак висловлюються думки, що проблема набагато ширше і в перетворенні простого питання у велику проблему лежать інтереси Ташкента. Наприклад, своїми діями Узбекистан показав, що не дасть робити іншим те, що робить сам.
Як відомо, Ташкент незалежно від того, закінчено делімітація чи ні, риє рови і простягає колючий дріт на кордоні. Останнім часом і Киргизстан почав такі ж дії. Схоже, що події в Сосі показали, як Ташкент реагує на подібні дії.
Звичайно, присутні думки і про те, що тут можуть вестися геополітичні ігри, наприклад - дії супротивників зближення Киргизстану і Росії. Однак така точка зору нічим не підкріплена.
За оцінкою експертів, свою роль зіграла мала населеність киргизьких сіл навколо анклаву Сохнув і їх слабка інфраструктура. Відзначається, що необхідно відновити проект «Теке секірік», який передбачає збільшення кількості населених пунктів в місцевості Боз-Адир площею 50 тисяч гектарів шляхом забезпечення доступу до води. Також наголошується на необхідності посилення масиву Бургонду і будівництва доріг.
Екс-міністр закордонних справ Алікбек Жекшенкулов вважає, що причиною конфлікту стала безробіття і слабкість влади, і що вже настав час вирішувати проблему Соха:
- Я думаю, проблема досягла свого піку. З цього питання необхідно почати діалог з Ташкентом найближчим часом. Там теж є свої ігри. У Ташкента влада сильна, у нас слабка. Якщо не вжити заходів, то проблема може розростися.
Жекшенкулов розкритикував і центральну владу:
- Представники центральної влади не могли поїхати на місце, коли там на вулиці вийшла тисяча чоловік? Якби Ташкенту в той день вручили ноту, то вони б теж задумалися над прийняттям заходів зі свого боку. Такі конфлікти не потрібні ні Киргизстану, ні Узбекистану.
Депутат Жогорку Кенеша Ташполот Балтабаєв вважає, що рішення проблем анклавів повинен взяти в свої руки президент:
- Я думаю, президент повинен взяти ініціативу в свої руки, розробити конкретні пропозиції, оголосити їх народу, направити в парламент і в якості відкритого листа відправити президентам сусідніх країн. Це не повинно бути таємно. Це питання вже протягом 20 років закритий, і він згнив зсередини. Якщо сусідні країни, і особливо Узбекистан, не звернуть уваги на пропозиції нашого президента, то їх треба буде відправити в ООН, ШОС, ОБСЄ і ОДКБ.
Балтабаєв назвав чотири шляхи вирішення проблем анклавів зі світової практики і назвав найкращим методом у випадку з Киргизстаном - укладення угоди, що враховує інтереси обох сторін.
Колишній губернатор Баткенській області Мамата Айбалаев в свою чергу вважає, що треба вживати відповідних заходів, виходячи з дій сусідів. Він зазначив, що у глав місцевих властей вистачить на це повноважень.
Переклад з киргизького, оригінал статті тут.