Бєляєв Н.М. директор Науково-технічного підприємства «РЕП», доцент, канд. техн. наук;
Дьячков О.І. провідний інженер Науково-технічного підприємства «РЕП»
Реформування електроенергетики змінило економічну модель функціонування суб'єктів електроенергетики в процесі обороту електроенергії і суттєво ускладнило відносини між усіма учасниками цього процесу (генеруючими, електромережева, енергозбутовими компаніями, споживачами електроенергії). Особливо в складній ситуації опинилися електромережеві організації (ЕСО), фінансову стійкість яких в нових умовах забезпечують доходи, отримані від надання послуг з передачі електроенергії.
Для успішного ведення діяльності з надання послуг при передачі електроенергії в умовах ринку таким організаціям для формування тарифів, розрахунку технологічних втрат, здійснення фінансових розрахунків необхідно враховувати не тільки надходження електроенергії в мережі і її корисний відпуск споживачам, а й контролювати розподіл електроенергії за рівнями напруги, джерел харчування і елементам мережі з виділенням технологічних втрат. При цьому для фінансових розрахунків з суб'єктами ринку, пов'язаних з наданням послуг з передачі та купівлею електроенергії з метою компенсації втрат, економічної оцінки роботи мережі і прийняття управлінських рішень потрібно як диференційована, так і інтегрована інформація про стан процесу передачі електроенергії по мережі в цілому.
Якісне вирішення зазначених завдань вимагає особливого підходу до організації та ведення обліку електроенергії в ЕСС.
Суть цього підходу полягає в тому, щоб на базі наявних в електромережної організації даних комерційного і технічного обліку, в тому числі даних обліку електроенергії, відпущеної споживачам (підключеним до мережі ЕСО), а також інформації про схему (топології) електромережі, місцях розміщення приладів обліку і даних електрообладнання, отримати для всієї електромережі достовірну картину надходження, розподілу і корисного відпуску електроенергії. При цьому недолік вимірювальної інформації відшкодувати розрахунками, а додаткові прилади обліку встановлювати тільки в тих точках електромережі, де відсутність лічильників істотно впливає на якість вирішення даного завдання
Реалізація такого підходу полягає в створенні моделі системи обліку електроенергії мережевої організації. в якій описуються алгоритми визначення електроенергії в різних точках електромережі з використанням перерахованої вище інформації, а також встановлюються віртуальні зв'язки між точками обліку, групами точок обліку і об'єктами, що знаходяться в структурі ЕСО, або підключеними до її мереж. Всі зміни в топології електромережі і в схемі обліку відображаються в моделі. Така модель дозволяє охопити всю мережу та на базі наявного обліку (комерційного і технічного) визначати витрати електроенергії в необхідних точках мережі, в тому числі там, де прилади обліку відсутні; розраховувати розподіл електроенергії; визначати витрати в точках (перетині) постачання електричної енергії споживачам в повній відповідності з алгоритмами, що застосовуються гарантують постачальниками (енергозбутовими організаціями).
В результаті використання такої моделі забезпечується вирішення наступних завдань:
- визначення витрат електроенергії різними методами в необхідних точках мережі, в тому числі в тих точках, де прилади обліку відсутні або перебувають не на межі розподілу балансової належності з мережами інших суб'єктів;
- розрахунок розподілу потоків електроенергії за рівнями напруги, джерел (центрам) харчування та елементів мережі;
- визначення витрат в точках (перетині) постачання електричної енергії споживачам, тобто формування корисного відпуску електроенергії в повній відповідності з алгоритмами, що застосовуються енергозбутовими організаціями.
Крім цього, зазначена модель дозволяє визначати кількість і місця розміщення приладів обліку в електромережі для вирішення перерахованих вище завдань, тобто дозволяє грамотно будувати і розвивати систему обліку електроенергії, в тому числі вирішувати завдання по його автоматизації, проводити економічно обґрунтовані заходи щодо впровадження нових технічних засобів обліку.
В кінцевому рахунку, модель системи обліку електроенергії є концентрованим виразом облікової політики мережевої організації у вирішенні завдань, пов'язаних з наданням послуг з передачі електроенергії.
Інструментом для створення описаних вище моделей систем обліку і для вирішення вищевказаних облікових завдань є комп'ютерна обліково-розрахункова система «РЕП-ПРОМ» (УРС «РЕП-ПРОМ»), розроблена Науково-технічним підприємством «РЕП» (г. Пермь »). Основу системи складає клієнт-серверне програмне забезпечення, можливості якого дозволяють:
- отримувати, обробляти і об'єднувати різнорідну інформацію про топології мережі і конфігурації системи обліку (необхідної сукупності перетинів і точок, в яких потрібно визначати обсяги електроенергії), про дані технічного і комерційного обліку мережевої організації (підприємства) в єдину структуровану і логічно пов'язану систему;
- організовувати і вести облік електроенергії в мережах будь-якої складності, визначаючи кількість електроенергії в будь-яких точках мережі, в тому числі в точках, де прилади обліку відсутні, або знаходяться не на межі розподілу балансової належності з мережами інших суб'єктів;
- контролювати процес надходження, розподілу і корисного відпуску електроенергії;
- організовувати роботу служб мережевої організації в єдиному інформаційному просторі в розрахованому на багато користувачів режимі.
В результаті, електромережеві організації, що використовують у своїй діяльності УРС «РЕП-ПРОМ», на основі таких моделей розраховують електроспоживання і ведуть облік і контроль купується (що надходить в мережі) електроенергії, а також враховують і контролюють відпускається з мереж електроенергію (корисний відпуск) по точкам обліку, тарифним групам, споживачам, рівням напруги, джерел живлення і іншими параметрами. При цьому первинною інформацією для розрахунків є дані приладів комерційного і технічного обліку електроенергії, а також дані автоматизованих вимірювально-інформаційних систем обліку (АИИС), встановлених в електромережних організаціях і у споживачів.
Необхідно відзначити, що реалізація вищевказаного підходу до організації та управління обліком на практиці була здійснена нами (ТОВ Науково-технічним підприємством «РЕП») ще до реформування електроенергетики в енергосистемі ВАТ «Перменерго», що здійснювала виробництво, передачу, розподіл і збут електроенергії споживачам.
За допомогою УРС «РЕП-ПРОМ» були створені моделі систем обліку електроенергії в перетинах її поставки (відпустки) з мереж ВАТ «Перменерго» споживачам, в розрізі електромережних підприємств і енергосистеми в цілому за рівнями напруг і групам точок поставки з прив'язкою до джерел живлення. Крім цього, були створені моделі систем обліку і база даних таких моделей по кожному з обслуговуваних ВАТ «Перменерго» споживачів. На основі зазначених моделей з використанням системи «РЕП-ПРОМ» Енергозбут ВАТ «Перменерго» здійснював облік електроспоживання та фінансові розрахунки зі споживачами - юридичними особами на всій території Пермського краю при постійній зміні схем електропостачання і кількісного складу споживачів, зберігши при цьому централізований збут електроенергії. Додатково, за допомогою УРС «РЕП-ПРОМ» здійснювалося формування корисного відпуску електроенергії з мереж ВАТ «Перменерго», структурованого за рівнями напруг, джерел живлення, тарифним групам та ін. А також вироблялося визначення втрат електроенергії формування балансу по енергосистемі в цілому.
Аналогічні завдання за допомогою системи «РЕП-ПРОМ» вирішували на обслуговуваних територіях енергозбуту комунальних електромережних організацій міст Пермського краю і Росії (м Березники, м Губаха, м Чусовой, м Лисьва, м Чорнушка, м Краснокамськ, м Іжевськ і ін.).
В процесі реформування електроенергетики, функції організації обліку надходження, розподілу і відпуску електроенергії перейшли до електромережним організаціям, які раніше ці завдання вирішували. При цьому вважалося, що оскільки прилади обліку електроенергії знаходяться в ЕСС, то цього досить для організації обліку і рішення всіх перерахованих вище облікових завдань. Однак таке уявлення про необхідні і достатні умови вирішення облікових завдань виявилося помилковим, що може бути підтверджено наступним прикладом.
Електромережеві організації мають в своєму розпорядженні практично всю приладову базу обліку, проте формування полезногоотпуска електроенергії споживачам для багатьох ЕСО залишається важкою проблемою. Це призводить до того, що в багатьох випадках для визначення обсягів купівлі електроенергії з метою компенсації втрат у гарантує постачальника (енергозбутових компаній) при наданні послуг з передачі електроенергії, ЕСО використовують дані самих гарантують постачальників (корисний відпуск в перетин відпустки). У сучасних ринкових умовах така ситуація для електромережних організацій є невигідною, тому що економічні інтереси ЕСО і енергозбутових компаній не збігаються. У той же час, енергозбутових компаній приладів обліку в своєму розпорядженні не мають, однак використовуючи дані цих приладів, а також необхідне програмне забезпечення (в даному прикладі УРС «РЕП-ПРОМ») і створені з його допомогою електронні моделі систем обліку електроенергії, відповідні перетинах поставки (надходження) електроенергії в мережі і перетинах відпуску електроенергії з мереж, мають усю необхідну структурованої і достовірною інформацією про витрати електроенергії для ведення фінансових розрахунків з споживачами і cет вимі організаціями.
Звісно ж, що таке становище з рішенням облікових завдань в ЕСО багато в чому обумовлено помилково розставленими акцентами в реалізації ідеології обліку, спрямованої, як і раніше (в умовах функціонування електромереж в складі енергосистем) на заміну приладів обліку, збільшення їх кількості і (або) впровадження автоматизованих вимірювально-інформаційних систем (АИИС / АСКОЕ).
Дотримання мережевими організаціями шляхом збільшення кількості приладів обліку, що досягає у великих електромережах декількох тисяч одиниць, веде лише до подорожчання, ускладнення обліку, збільшення обсягу (іноді надлишкового) первинної оброблюваної інформації, але рішення вищевказаних проблем контролю передачі електроенергії, її розподілу з виділенням технологічних втрат не забезпечує. Також не може забезпечити рішення вищевказаних проблем і впровадження АИИС (навіть масштабне і масове), тому що по-перше, повне охоплення автоматизованими системами всіх точок мережі, в яких необхідно визначати витрати електроенергії, для вирішення всіх необхідних завдань економічно недоцільний і, як правило, практично неможливий. По-друге, АИИС (АСКОЕ) вирішує зовсім інші завдання - вимірювальні, головною з яких є надання з мінімальними похибками максимально повної інформації про результати вимірювань шляхом автоматизованого дистанційного збору даних з первинних перетворювачів (лічильників). Досягнення ж головних цілей потребує вирішення завдань обробки первинної інформації (результатів вимірювань), її доповнення, структурування, об'єднання в єдину, логічно пов'язану систему, що забезпечує визначення витрат в будь-яких точках мережі, в тому числі в точках, де прилади обліку відсутні.
Це зовсім інші завдання більш високого рівня, пов'язані перш за все з обробкою інформації в тому числі з обробкою результатів вимірювань, отриманих за допомогою приладів обліку або АИИС, в рамках структурованої логічно пов'язаної системи (віртуального структурного каркаса системи обліку).
Таким чином, для мережевої організації первинної і головним завданням в організації та розвитку обліку є не нарощування технічних засобів, а створення моделі системи обліку, що відповідає в перерізі отпускаелектроенергіі споживачам тієї моделі, яка застосовується гарантує постачальником (енергозбутовими організаціями). УРС «РЕП-ПРОМ», як було зазначено вище, дозволяє створювати такі моделі і на їх основі вести облік і контроль обсягів електроенергії, що надходить, що розподіляється і що передається по електричних мереж. Це дає можливість ЕСО реалізувати облік електроспоживання з використанням однакових з енергозбутовими організаціями алгоритмів обліку та визначати корисний відпуск електроенергії з мережі, надаючи необхідну інформацію цим організаціям та іншим зацікавленим суб'єктам електроенергетики, а також вирішувати інші завдання управління бізнес-процесами з передачі електроенергії. При такому підході установка нових приладів обліку і необхідність автоматизації обліку регулюються принципом необхідної достатності кількості і складу вихідних даних, одержуваних за допомогою приладів і використовуваних для ведення розрахунків розподілу електроенергії, що дозволяє проводити економічно обґрунтовану політику впровадження нових технічних засобів обліку.
У будь-якому випадку, на нашу думку, розвиток обліку необхідно проводити в рамках системи, що вирішує кінцеві завдання, а не закінчується установкою приладів обліку і, в кращому випадку, передачею первинних даних (результатів вимірювань) в центр збору з виникає проблемою їх подальшого використання.
Таким чином, використання вищевикладеного підходу до організації та ведення обліку електроенергії і застосування для цього УРС «РЕП-ПРОМ», що дозволяє цей підхід реалізувати, дає електромережним організаціям можливість ефективно вести бізнес-процеси, пов'язані з фінансовими результатами діяльності з надання послуг з передачі електроенергії в умовах, створених в результаті реформування електроенергетики.
Результати практичного використання системи «РЕП-ПРОМ» в діяльності електросетевихорганізацій підтверджують цей висновок.