Аде-нома бронха це доброякісна пухлина, яка має вигляд поліпа, іноді часточкової, покритого епітелієм, червонуватого або сіро-червоного кольору, м'якої консистенції, що звисає на ніжці в просвіт бронха або распола-гающих на широкій основі. Розміри ендобронхіальних аде-ном не перевищують 3-4 см в діаметрі.
За мікроскопічному ладі-ня їх розрізняють кілька форм.
Аденома бронха мукоїдного типу (слизова аденома) - справжня аденома бронха, що розвивається з слизових залоз. Зустрічається рідко. При мікроскопічному дослідженні виявляються порожнини раз-ного розміру, заповнені слизовим вмістом. Стінка порожнин утворена сполучною тканиною, вкритою високою цилиндрич-ським або сплощеним епітелієм.
Аденома бронха ціліндроматозного типу (цилиндрома) має дольчатое будова, складається з дрібних пластинчастих або округлих клітин з гіперхромними ядрами. Клітини розташовуються пластами, в яких видно численні, округлої форми порожнини без вираженої мембрани, що надає пухлини кріброзние вид. Поряд з цим зустрічаються тубулярні освіти, вистелені 1-2 рядами епі-теліальних клітин. В просвіті порожнин і трубочок містяться слиз або гіаліноподібні маси.
Мукоепідермоідная аденома бронха характеризується поєднанням високо диференційованих клітин, що виробляють слиз, і клітин, на-поминає плоский епітелій.
Злоякісне перетворення аденом бронхів зустрічається в 9% випадків, найбільшу тенденцію до озлокачествлению виявляють аденоми ціліндроматозного і мукоелідермоідного типу.
Симптоми аденоми бронха
Це найбільш частий вид доброкач-ських пухлин легенів (40-60%), що становить 2% всіх пухлин легенів. Спостерігається відносно частіше у жінок (60%), зазвичай значно більш молодому віці, ніж рак (в середньому 42,3 року), клінічні симптоми, пов'язані з ендоброіхіальним ростом пухлини переважно в великих, часткових, сегментарних і головних бронхах схожі з проявами раку легкого . Нерідко ендобронхіального зростання супроводжує більш значний за обсягом перибронхіальних ( «тип айсберга»). У початковій стадії захворювання може протікати безсимптомно, проте частіше відзначається кашель з мізерною мокротою. Кровохаркання - один з ранніх і постійних симптомів. Надалі при зазвичай еідобронхіальном розташуванні аденоми розвиваються минущі, а потім по-постійні явища бронхостеноз з неминучим ателектазом частки або, рідше, всієї легені. Виникають вторинні запальні через трансформаційних змін в бронхах і легеневої тканини (пневмоніт) з результатом в хро-ническое легеневе нагноєння з абсцедированием, бронхоектазами. карніфікацією легеневої тканини, нерідко емпієма.
Стадії аденоми бронха
Залежно від ступеня звуження бронха і супутніх изме-нений легеневої тканини розрізняють три стадії захворювання:
I стадія - пухлина без порушення бронхи-альної прохідності;
II стадія - минуща обтурація бронха з переміжним ателектазом і рецидивуючої пневмонією (пневмоніт);
III стадія - повне закриття бронха пухлиною з глибокими НЕ-оборотними змінами в відповідній ділянці легені.
Периферичні аденоми, що зустрічаються в 9% загальної кількості цих пухлин, пов'язані з дрібними і дрібними бронхами, распо-ложени всередині легеневої паренхіми, рідко досягають значних обсягів, не дають симптомів і часто бувають рентгенологічної знахідкою.
Перебіг захворювання повільне (роки). Періоди відносного благополуччя змінюються погіршенням стану в результаті обо-стрении запального процесу. Однак при аденомі відсутня характерне для раку прогресуюче погіршення стану біль-ного.
Діагностика аденоми бронха
Характер захворювання встановлюється з ура-те статі, віку хворого і анамнезу (тривалість страждання) на підставі даних рентгенологічного дослідження (гіповентиляція, ателектаз частки або легені, можливо клапанне здуття со-ответствуй частки, при бронхографії - дефект наповнення бронха з чіткими контурами або симптом кукси , при томографії - наявність пухлинного вузла в просвіті бронха). При бронхографії важливо ви-яснити стан бронхів до периферії від пухлини (бронхоектази), якщо вдається ввести контрастну речовину за місце обтурації брон-ха. Вирішальне значення в остаточній діагностиці аденоми бронха має бронхоскопія з біопсією, при якій виявляється пухлина з гладкою поверхнею, зміщується, зі збереженням рухливості НЕ-зміненої стінки бронха в безпосередній близькості від пухлини. Бронхоскопія дозволяє одночасно оцінити і можливий обсяг операції.
Диференціальна діагностика аденоми бронха
Диференціальна діагностика проводиться з цент-ральних раком і хронічними неспецифічними гнійних процесах легенів іншої етіології. Іноді диференційний діа-гноз між раком і аденомою вкрай важкий і навіть неможливий (лрі перибронхиальной її локалізації). При периферичної аде-номі діагноз встановлюється за загальними принципами для кулястих утворень і зазвичай у вигляді доброякісної пухлини легені взагалі з підтвердженням після видалення новоутворення.
Лікування аденоми бронха
Лікування тільки хірургічне - видалення ураженої частки або легені. У деяких випадках, якщо немає гнійного процесу в легеневій тканині (бронхоектази), можливі бронхотомії і видалення аденоми бронха з частиною слизової оболонки або циркулярна резекція бронха, в зв'язку з чим бронхотомії є першим етапом операції і завершальним моментом діагностики, уточнюючим обсяг втручання. Видалення аденоми через бронхоскоп недоцільно внаслідок можливості значного кровотечі, унерадикальних втручання з подальшим рецидивом і малигнизацией. При рідкісних периферичних аденомах операція обмежується зви-но клиноподібної або сегментарної резекцією легені.
Прогноз при аденомі бронха
Прогноз без хірургічного лікування поганий зважаючи неухильного прогресування гнійного процесу в легені і можливого переходу аденоми в рак.