Дивіться також
Кожен мусульманин знає, що зарозумілість - один з найтяжчих гріхів і причина, по якій Всемогутній Аллах, свят Він і великий, прокляв Ібліса, який відмовився поклонитися Адаму, нехай буде мир з ним. Редакція нашого сайту перевела для вас кілька десятків переказів від Посланника Аллаха і Ахль аль-Бейт його роду, нехай буде мир над ними всіма, що дають точне визначення зарозумілості і застережних віруючих про небезпеку, яку цей гріх представляє.
1. Імам Бакир, нехай буде мир з ним, сказав: «Не зможе зарозумілість знайти шляхи до серця людини, якщо той буде принижувати його в своїх думках незалежно від їх кількості» ( «Біхар аль-Анвар», т. 78, с . 186).
2. Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав: «Хто очиститься від зарозумілості, той стане щедрим» ( «Біхар аль-Анвар», т. 78, с. 229).
3. Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав: «Велич належить Аллаху, свят Він і великий. І хто буде зазіхати на це, того Аллах струсоне в пекельному вогні »(« Біхар аль-Анвар », т. 73, с. 215).
4. Імам Бакир, нехай буде мир з ним, сказав: «Велич і гордість - вбрання Аллаха: хто спробує забрати їх собі, того Аллах кине в Пекло» ( «Аль-Кафи», т. 2, с. 309).
5. Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав: «Не увійде в Рай той, в чиєму серці буде хоча б частинка зарозумілості» ( «Аль-Кафи», т. 2, с. 309).
6. Зурара ібн Аян передав: «Імам Бакир і Імам Садик, нехай буде мир над ними обома, сказали:" Не ввійде в Рай той, в чиєму серці є хоча б частинка зарозумілості "» ( «Саваба аль-а'маль», хадис 871).
7. Абдулла ібн Тальха передав слова Імама Садика, нехай буде мир з ним: «Не увійде в Рай раб, в чиєму серці є зарозумілість розміром з гірчичне зернятко. І не ввійде в вогонь раб, в чиєму серці є віра розміром з гірчичне зернятко ». Я сказав: «Так буду я жертвою за тебе! Чоловік одягає одяг, сідає на верхове тварина і він близький до того, що дізнається в собі зарозумілість ». Він сказав: «Це не зарозумілість. Воістину, зарозумілість - це заперечення істини, а віра - це визнання істини »(« Саваба аль-а'маль », хадис 872).
8. Абу Зарр передав слова Посланника Аллаха, нехай благословить Аллах його і його рід: «О Абу Зарр! Все, крім тих, хто багато каявся, якщо помруть і в серцях їх буде зарозумілість розміром з піщинку, що не почують вони своїм носом запах Рая ». Я сказав: «Про Посланник Аллаха! Я люблю красу. І навіть хочу, щоб держак моєї палиці була красива і мережива моєї взуття були красивими. Виходить від цього запах зарозумілості і себелюбства? ». Пророк запитав: «Якого твоє серце?». Я відповів: «Я бачу його на істині і бачу його заспокоєний». Пророк пояснив: «Оскільки це не зарозумілість. Зарозумілість - це заперечення істини і прийняття брехні. Зарозумілість - це вважати що честь людей не така, як у тебе, і кров їх не така, як у тебе »(« Біхар аль-Анвар », т. 77, с. 90).
9. Повелитель віруючих Алі, хай буде мир з ним, сказав: «Шукав я смиренність і не знайшов його ніде, крім як у прийнятті правди. Так будьте тими, хто прийняв правду. Адже від того, хто прийняв правду, віддалене зарозумілість »(« Біхар аль-Анвар », т. 69, с. 399).
10. Абдульаля ібн Аян передав слова Імама Садика, нехай буде мир з ним: «Посланник Аллаха сказав:" Найбільшим зарозумілістю є приниження людей і зухвалість до істини ". Я запитав: «Що таке приниження людей і зухвалість до істини?». Імам відповів: «Коли людина перебуває в невіданні істини і порочить її послідовників. Хто чинить так, той зриває вбрання з Великого і Всемогутнього Аллаха »(« Аль-Кафи », т. 2, с. 310).
11. Хафас ібн Кейас передав слова Імама Садика, нехай буде мир з ним: «З числа зарозумілих той, хто вважає себе вище інших». Я запитав: «А якщо він думає, що він вище грішника через те, що він сам не грішить?». Імам відповів: «На жаль, на жаль ... Можливо, грішник буде прощений, але він же залишиться з книгою діянь» ( «Аль-Кафи», т. 8, с. 128).
12. Посланник Аллаха, нехай благословить Аллах його і його рід, сказав: «Надзвичайно далекі від мене з вас в Судний день будуть говорять багато, тобто зарозумілі» ( «Біхар аль-Анвар», т. 73, с. 232).
13. Повелитель віруючих Алі, хай буде мир з ним, сказав: «Початок його - крапля сперми, кінець же - падаль. Як же дивує мене між ними мішок з нечистотами - людина, що виявляє зарозумілість »(« Біхар аль-Анвар », т. 73, с. 234).
14. Повелитель віруючих Алі, хай буде мир з ним, сказав: «Тільки низька людина може проявляти зарозумілість» ( «Гурар аль-хікам», хадис 9467).
15. Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав: «Після знаходження в собі смирення і приниження, ніхто не проявить зарозумілості і не випрямить шию» ( «Аль-Кафи», т. 2, с. 312).
16. Посланник Аллаха, нехай благословить Аллах його і його рід, сказав: «Гордість і щастя чоловіка в тому, що він буде приносити щось для своєї сім'ї і тим самим усуне від себе зарозумілість» ( «Танб аль-хаватір», т . 1, с. 201).
17. Імам Хасан, нехай буде мир з ним, сказав: «Той, хто знає про велич свого Господа і вважає себе великим - зайнятий справою негідною, бо знає про велич Аллаха і Його височини не повинен бути зарозумілим. Знаючі ж про силу і славу Аллаха повинні показувати свою нікчемність »(« Біхар аль-Анвар », т. 78, с. 104).
18. Повелитель віруючих Алі, хай буде мир з ним, сказав: «Зарозуміла людина з числа безплідних друзів» ( «Гурар аль-хікам», хадис 7464).
19. Повелитель віруючих Алі, хай буде мир з ним, сказав: «Хто буде зарозумілим, той не стане вченим» ( «Гурар аль-хікам», хадис 10586).
20. Повелитель віруючих Алі, хай буде мир з ним, сказав: «Хто буде представляти себе перед людьми високим, той буде зганьблений» ( «Біхар аль-Анвар», т. 77, с. 235).
21. Імам Бакир, нехай буде мир з ним, сказав: «Два чоловіки ввійшли в мечеть: один праведник, а інший - нечестивець. А коли вони вийшли з мечеті, нечестивець став праведним, а праведник - нечестивим. Так сталося, тому що, увійшовши в мечеть, праведник став милуватися своїм поклонінням, і всі його думки були зайняті цим. А думки безбожного були зайняті жалем про своє нечесті. І він просив Великого і Всемогутнього Аллаха пробачити вчинені ним гріхи »(« Аль-Кафи », т. 2, с. 314).
22. Абдурахман ібн Хаджадж передав: «Я сказав Імама Садиков, нехай буде мир з ним:" Людина робить гріх, після чого відчуває страх і співчуття. А потім він робить добро, після чого його охоплює почуття, схоже на марнославство ". Він сказав: «Його перший стан, коли він відчуває страх, краще стану, коли його охоплює марнославство» ( «Аль-Кафи», т. 2, с. 314).
23. Посланник Аллаха, нехай благословить Аллах його і його рід, сказав: «Одного разу до сидить Мусі прийшов Ібліс, на якому був різнокольоровий бурнус. Коли він наблизився до Мусі, він зняв свій бурнус і привітав його. Муса запитав його: "Хто ти?". Він відповів: "Я Ібліс". Муса сказав: "Ти Ібліс? Так віддалить тебе Аллах! ". Ібліс сказав: "Я прийшов тільки для того, щоб привітати тебе з-за того становища, яке ти займаєш перед Аллахом". Муса запитав його: "Що це за бурнус?". Ібліс відповів: "З його допомогою я викрадаю серця нащадків Адама". Муса сказав: "Скажи мені про гріх, через який ти заволодіває людиною, якщо він робить його". Ібліс сказав: "Коли він захоплюється собою, коли він вважає, що робить багато благодіянь, а його гріхи здаються йому незначними" ». І сказав Посланник Аллаха: «Великий і Всемогутній Аллах послав Давида:" Про Давуд! Обрадуй доброю звісткою грішників і застеріг праведників ". Давуд запитав: "Як мені порадувати доброю звісткою грішників і застерегти праведних". Аллах сказав: "Про Давуд! Обрадуй доброю звісткою грішників, сказавши їм, що Я приймаю покаяння і прощаю гріхи. І застеріг праведників, щоб вони не захоплювалися своїми діяннями. Немає людини, яка б не загинув, якби Я встановив його для розрахунку "» ( «Аль-Кафи», т. 2, с. 314).
24. Абдулла ібн Касим передав слова Посланника Аллаха, нехай благословить Аллах його і його рід: «Зарозумілі в День суду будуть відроджені дрібними мурахами в образі людей. І їх будуть топтати, поки Великий і Всемогутній Аллах не від'ôднаôтесь розрахунок Своїх творінь. Потім їх поведуть до вогню, не схожої на вогонь, і напоять з лон розпусних жінок брудом мешканців вогню »(« Саваба аль-а'маль », хадис 875).
25. Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав: «У Аду є прірва для зарозумілих, звана Сакар. Ця прірва скаржиться Великому і Всемогутньому Аллаху на нестерпний жар і просить у Нього дозволу зітхнути. І коли вона зітхає, то спалює вогнем весь Пекло »(« Аль-Кафи », т. 2, с. 310).