Безбарвна прозора легкокипящая рідина зі слабким запахом. У воді не розчиняється, важча за воду. При нормальних умовах є стабільним малотоксичних речовиною; Пари фреону-113 важчий за повітря. При нагріванні ємності з речовиною фреон-113 вибухонебезпечний. При високих температурах і при впливі відкритого вогню розкладається з утворенням високотоксичних продуктів: галогеноводородов, фосгену, галогенів. [3] Термічне розкладання починається: в трубці з кварцу при 300 ° С, зі сталі - при 330 ° С, з нікелю - при 400 ° С. [4]
Основними хімічними властивостями є [4]:
- ізомеризація: в присутності хлориду алюмінію піддається ізомеризації і часткового заміщення фтору хлором;
- гідрування: при високій температурі реагує з воднем в присутності каталізатора;
- фторування: реагує з фтороводень і з фторидами металів, утворюючи продукти різного ступеня фторування.
Лабораторним способом отримання фреону-113 є фторування гексахлоретан фтороводень в присутності пентахлориду сурми.
У промисловості 1,1,2-тріфтортріхлоретан отримують з тетрахлоретилену. хлору і фтороводорода в присутності пентафторид сурми. Процес отримання складається з наступних основних стадій: синтез фторхлоретанов → відділення (розшаровуванням) поворотного фтороводорода → відділення хлороводню з подальшою його очищенням від фтороводорода і отриманням соляної кислоти → нейтралізація і осушення продуктів синтезу → виділення фреону-113 ректифікацією. [4]
Фреон-113 використовується в якості холодоагенту для турбокомпресорного обладнання, розчинника для очищення електронного та оптичного устаткування, діелектрика, як складова частина антиадгезійних покриттів і у виробництві мономерів. [5] є вихідною сировиною для отримання тріфторхлоретілена. пентафторхлоетана і інших фторсоедіненій.
Здійснюється згідно з ГОСТ 23844-79. [6]