Сталася така ситуація:
У забезпеченні позики дочки батько заклав автомобіль.
В увазі не виплат по позиці був поданий позов про звернення стягнення на авто.
Дізнавшись про це боржники розібрали і продали агрегати авто, а кузов розпиляли і здали в металобрухт.
У ГК знайшов тільки що заставодавець несе ризик при випадковій псування або знищення застави.
У КК взагалі нічого не підходить.
Як залучити заставодавця до відповідальності?
Ну наприклад, щоб він відповів за втрату застави іншим своїм майном або коштами або в рамках КК.
Добрий вечір! Вам необхідно подивитися договір застави, що в ньому сказано в разі втрати застави.
1. Заставодавець несе ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження заставленого майна, якщо інше не передбачено договором застави.
2. Заставодержатель відповідає перед заставодавцем за повну або часткову втрату або пошкодження переданого йому предмета застави, якщо не доведе, що може бути звільнений від відповідальності відповідно до статті 401 цього Кодексу.
Заставодержатель відповідає за втрату предмета застави в розмірі його ринкової вартості, а за його пошкодження в розмірі суми, на яку ця вартість знизилася, незалежно від суми, в яку був оцінений предмет застави за договором застави.
Якщо в результаті пошкодження предмета застави він змінився настільки, що не може бути використаний за прямим призначенням, заставодавець має право відмовитися від нього і зажадати від заставодержателя відшкодування за його втрату.
Договором може бути встановлений обов'язок заставодержателя відшкодувати заставодавцю і інші збитки, завдані втратою чи пошкодженням предмета застави.
3. Заставодавець, який є боржником по забезпеченому запорукою зобов'язанню, вправі зарахувати вимога до заставодержателя про відшкодування збитків, заподіяних втратою чи пошкодженням предмета застави, в погашення зобов'язання, забезпеченого заставою, в тому числі тоді, коли термін виконання цього зобов'язання ще не настав і дострокове виконання зобов'язання не допускається.
Вид предмета застави і його розмір визначаються судом з урахуванням клопотання про обрання даного запобіжного заходу, бажання заставодавця, а також характеру вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого і майнового стану заставодавця. При визначенні конкретної суми застави слід врахувати загальні положення про запобіжні заходи (см.ком. До ст. 97УПК). За загальним правилом розмір застави залежить від можливого покарання, а не від заподіяної шкоди або розміру заявленого цивільного позову. Для їх забезпечення застосовується накладення арешту на майно (ст. 115 КПК). Застава ефективний, коли обвинуваченому загрожує покарання у вигляді штрафу та сума застави з ним можна порівняти (так визначався розмір застави ст. 1164 Статуту кримінального судочинства 1864 г.), а встановлена ч. 3 кім. статті мінімальна сума застави в цілому відповідає розмірам штрафу як кримінального покарання (ч. 2 ст. 46 КК).
Удачі вам! З повагою, Тетяна!