Значення слова зло в тлумачних словниках Даля, Ожегова, Єфремової

пор. худе, лихі, зле, хвацько; противопол. добро. Духовний початок двояко: розумовий і моральне; Перше належить до істини, а протилежно полюбили неправду Другим до добра (блага) і до худу, до зла. Будь-яке зло противно божескому порядку. В абстрактному вигляді, зло уособлюється духом темряви. Зробити що на зло іншому, в досаду, на противагу, в образу. Зло злом губиться. Не плати злом за зло. Мн. ч. употребл. в рід. відмінку. Визволи нас від бід і напастей. Зло нареч. (Від докладаючи. Злий), зі злістю, злобно. Він зло звертається з людьми. Іноді в знач. церк. зло, люто, тяжко, жорстоко, за допомогою або заради зла. | Влад. старанно, про роботу. Злий, який бажає, заподіює зло іншим; шкідливий, згубний. Про людину: у кого душа звернулася до зла, противник всякого блага, добра, порочне, нікчемний хто жорстокий, тішачись страждання інших. Про тваринний: лютий, небезпечний. Іноді злий означає вищу ступінь мається на увазі властивості. Злий працівник, пск. Калузький. старанний, запопадливий, здатний, спритний; | гострий, насмішкуватий, мисливець жартувати. Нам добро, нікому зло - то законне життя! Дружбу пам'ятай, а зло забувай. Зла за зло Не платіть. На зло та наперекір. да людям в дорікне. На зло молящего Бог не слухає, т. Е. Хто молить про помсту. Зло злим виконати. Краще смерть, ніж зол живіт. З двох зол вибирай менше. У злі жити - по світу ходити. Світ у злі (у брехні) лежить. Зліше зла татарська честь! шану в Орді? Кумис? Наш Козьма все б'є зі зла (б'є з козла). Дівчата гарні, червоні гожі, так отколь ж злі дружини беруться? Лиха жінка - поборниця гріха. Лиха жінка - зліше зла. Всіх зліше злих лиха жінка. Лиха жінка - мирської заколот. Від злої дружини не втечеш. Від злої дружини одна смерть рятує, так постригу. Краще хліб є з водою, ніж жити зі злою жінкою. Злий не вірить, що є добрі люди. Молися, а злих справ бережися. Не побажаю і злому татарину, так зле. Зліше злого татарина. І добре слова не вгамує злого. Злий з лукавим водилися, та обидва в яму запали. Ні злому кари, ні доброму хвали, плутанина. Добром, так згадай, а злом, так повно! кажуть ікнувші. Що ти так зла, аль давно на Медведська дубах була? у Мещовского, Калузької. губ. при селі Медвежці, два сухих дуба, де, за переказами, збираються відьми. Зла ж. зла частина, година; зло, лихо, біда, нещастя. Його зла спіткала. Зловка ж. зла жінка. Зовиця зловка. Зла корча, хвороба, яка відбувається від вживання в їжу хліба з ріжків. (Наумов).

ЗЛО, зла, мн. тільки рід. п. зол, пор. 1. од. Щось погане, шкідливе, протилежне добру; злий вчинок. Заподіяти з. кому-н. Відплатити злом за добро. Чи не пам'ятає зла хтось н. (Про те, хто незлопам'ятний). 2. Біда, нещастя, неприємність. Від його допомоги тільки з. З двох зол вибрати менше (схилитися до того, що хоча і погано, але трохи кращий за інший). 3. од. Досада, злість. Зробити що-н. зі зла 3. бере. Мати (тримати) з. на кого-н. Зла не вистачає на кого-н. (Дуже злий на кого-н .; розм.).

ЗЛО, зла, мн. тільки рід. зол, пор.
1.Только од. Погане, гріховне, шкідливе; ант. добро.
• На зло - см. На зло. Заподіяти зло. Зробити зло. Велике зло. Платити злом за добро. «Полкові командири дивилися на мене, як на необхідне зло.» Пушкін.
2. Біда, напасти, нещастя (· книж. · Устар.). «Це зло ще не так великий руки.» Крилов. З двох зол вибирати менше.
3.Только од. Злість, зле почуття, досада, переважно. у виразах: зі зла; Зло бере, взяло або розбирає кого (· розм.). «Я дав слово, в ту ж ніч, до вас не ходити ніколи і прийшов до вас вчора вранці тільки зі зла, розумієте ви, зі зла.» Достоєвський. Зло мене бере, коли згадаю свою помилку.
II. ЗЛО нареч. до злий у 2, 4, 5 і 6 · знач. Зло пожартувати над ким-небудь. Зло кусатися. Зло посміхнутися.

зле, хвацько; з серцем, грізно, злобно, дратівливо, гнівно, сердито, зле, зле начало, неправда, люто, злість, отруйно, нещастя, виразка, неприємність, озвіріло, досада, розлючений, люто, біда, жовч, злоба. Ant. добро

• неизм 1. сердито, люто, люто, жестоко2. люто, люто3. злобно, зі злістю, люто, недобре, недоброзичливо, запекло, озлобленно4. сердито
• сущ 1. злість, злість, озлоблення, ожесточеніечувство недоброзичливості, ворожості по відношенню до кого-небудь, чого-небудь 2. зле, хвацько
• сущ 1. зле, ліхо2. злість, злість, озлоблення, ожесточеніечувство недоброзичливості, ворожості по відношенню до кого-небудь, чого-небудь

біда, досада, жовч, злоба, злість, хвацько, неправда, неприємність, нещастя, зле, отруйно, болячка прокази вона гнівно, грізно, злобно, розлючений, озвіріло, сердито;

Схожі статті