«Чорний» ж піар може служити лише допоміжним засобом, та й то лише в тих випадках, коли суперник випереджає нашого кандидата за темпами зростання рейтингу.
Результати дослідження показали, що переможці виборчих кампаній використовували подібні моделі інформаційного впливу на виборців, в частині співвідношення «сірого» і «білого» піару (див. Рис. 1-10). За критеріями Фішера і Колмогорова-Смирнова порівнювалися амплітуди неузгодженості графіків «білого» і «сірого» піару у переможців виборів (Яковлєв - Санкт-Петербург; Собянін - Тюмень; Ходирєв - Нижній Новгород; Штиров - республіка Якутія-Саха). Статистично достовірних відмінностей не виявилося. Тобто співвідношення «білого» і «сірого» піару в загальному обсязі інформаційного впливу переможців виборчих кампаній в різних регіонах країни було однаковим.
Сьогодні ще не пізно уникнути такої сумної долі. Наше дослідження виявило об'єктивно існуючі закономірності впливу ЗМІ на формування і актуалізацію політичних установок. Змінити виборче законодавство в напрямку надання засобам масової інформації рівних із зареєстрованими кандидатами прав на участь в інформаційному висвітленні виборчого процесу дозволить зробити інформаційний вплив кандидатів «прозорим» для виборців.
4 Надірашвілі Ш.А. Установка і діяльність. Тбілісі, 1987.