Жид (в позднепраславянском * id' - запозичення з італ. Giudeo. Де з лат. Judaeus - «іудей») - слов'янське позначення євреїв і / або юдеїв, розвинула в деяких мовах також ряд переносних значень. У сучасній російській мові набуло лайливе, образливе значення.
в українській мові
У старослов'янській мові і давньоруському служило нормативним етнонімом для іудеїв, в тому числі жили в Хозарському каганаті та Київській Русі (в однині вживалася також форма жідовін'). Літописи розрізняли жидовином і жидів хозарських. Від цього часу залишилися численні топоніми в Україні, як, наприклад, Жидівські ворота в Києві. Нейтральне значення слово зберігало до XV століття, що зафіксовано в зведенні Біблії св. Геннадія Новгородського.
У 1787 році при відвідуванні Катериною II міста Шклов, під час поїздки на південь, за протекцією князя Потьомкіна нею був прийнятий Іошуа Цейтлін з проханням від Шкловського іудеїв про припинення вживання в офіційних документах принизливого для них слова «жиди». Катерина дала згоду на це, наказавши використовувати в офіційних паперах української імперії тільки слово «євреї».
В СРСР в 1920-1930-і рр. в рамках ініційованої Львом Троцьким кампанії боротьби з антисемітизмом вживання слова жид і його похідних було криміналізоване і каралося тюремним ув'язненням. Ознаки кримінального злочину були написані навіть в складеному в той час словнику української мови Ушакова (см.такіе епітети: «в устах антисемітів», «в колах антисемітів», «шовіністичний позначення», «чорносотенно-погромний характер»).
У східнослов'янських мовах
В українській мові слово жид було нормативним етнонімом для єврея до XVIII-XIX ст. (На Західній Україні - до середини ХХ ст.), Який придбав негативний зміст під впливом української мови. У білоруській мові слово жид (yd) донині є нормативним етнонімом єврея нарівні зі словами габрей (habrej) і яўрей (jarej).
Нейтральне значення в західнослов'янських мовах
У польському, словацькому (id) і чеською мовами етимологічне відповідність українському слову жид означає як «єврей», так і «іудей», і не має негативного відтінку. Після створення комуністичної Польщі в 1940-і роки була спроба під українським впливом замінити польське слово yd на більш «коректне» з точки зору реформаторів Jewrej. однак вона не мала успіхів.
Назви від judaeus в інших мовах
До лат. judaeus сходять також нейтральні позначення євреїв і / або юдеїв у багатьох інших європейських мовах: ньому. Jude. лит. ydas. фр. juif. англ. Jew. ісп. judo. вже згадуване італ. giudeo і ін.
Самоназва євреїв на івриті - івр. (Йеhуді. Ієгуди). Того ж кореня самоназва на ідиш (вимовляється як «(й) ід»), у множині ідиш ( "(й) ІДН"), що родинно термінології інших германських мов, пор. ньому. Jude; дружин. рід ідиш «(й) ідішке».
Лайливі назви єврея в інших мовах
В американському англійською найбільш поширене образливе назва єврея - kike, ще більш принизливе - Jew-boy, Yit, Yitt, Yiddy. В американсько-єврейських колах побутує зневажливе Yid (вимовляють «йід») в тому ж значенні (також sheeny і hymie від імені Хаїм). Втім, останнім в США тж. дражнять німців.
У британському англійською - Iddy. Iddy-boy і ін.
Див. Словник образ
Переносні (не національні) значення
Жид - слово, зафіксоване в сільському, простонародному зверненні, лайливе в деяких контекстах. Вживається у значенні «індивідуаліст», «жадібний або підступна людина», «скупий», «скнара». Це значення ще в 19 столітті виділилося в відокремлений значення (див. Словник Даля). Від слова жид з цим значенням створено дієслово жідіться - «скупитися». Якщо судити за наведеними Далем прислів'їв, така поведінка сприймалося нормальним в комерційній діяльності, але не в побуті: «Живи, що брат, а торгуйся, як жид.» На Україні «жидами» називають горобців.
Аналогічно словопользованію в інших мовах англ. to jew «обдурити», ісп. judeo «шахрай».
Сучасне вживання слова
Значення слова «жид» в Ізраїлі
У сучасному Ізраїлі політики-євреї іноді вдаються до цього виразу в якості образливого випаду.
Згодом комісія кнесету з етики включила дане слово до переліку слів і виразів неприпустимих в стінах парламенту в якому б то ні було контексті.
В. Даль про слово «жид»
Жид, жидовином, жідюк, жідюга, м. Жидова або жідовщіна, ж. жидів - пор. собир. скупий, скнара, корисливий купець.
Єврей, чи не бачив ти жида - дражнять жидів.
На всякого мирянина по семи жидовином.
Живи, що брат, а торгуйся, як жид.
Жид хрещений, недруг примирення та вовк годування.
Родом дворянин, а справами жидовином.
Мужик зроблений, що стодола, а обойлів, що жидовином.
Проводила чоловіка за клуню, та й прощай жидовином!
Не торкайтеся чорти до дворянам, а жиди до самарянам.
Джерело: Словник велікоукраінского мови. В. Даля