РОСЛИНИ. БУДОВА, ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ, РОЗМНОЖЕННЯ квіткових рослин
ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТУ, перевіряють на ЄДІ
Царство рослин. Будова (тканини, клітини, органи), жит-недеятельность і розмноження рослинного організму (на прикладі покритонасінних рослин). Розпізнавання (на рисун-ках) органів рослин.
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОСЛИН
Рослини - фотоавтотрофи, т. Е. Виробляють органічні ве-щества з неорганічних, використовуючи енергію світла в процесі фо-тосінтеза.
Для рослин характерний необмежений верхівковий ріст.
Більшість рослин (за винятком деяких одноклеточ-них водоростей, наприклад хламідомонади) не пересувається.
Клітини рослин мають клітинну стінку з целюлози, пла-Стід (в т. Ч. Зелені - хлоропласти, що містять головний пігмент фотосинтезу - хлорофіл), великі вакуолі (у міру дорослішання клітини дрібні вакуолі зливаються в одну велику).
В якості запасного вуглеводу рослини відкладають крохмаль.
ОРГАНИ квіткових рослин
До вегетативним органам відносяться корінь і по-бег (стебло з листям і нирками), забезпечую щие життєдіяльність рослини і беруть участь в безстатевому розмноженні.
Генеративні органи (квітка, плід, насіння) обидві-спечівают статеве розмноження рослин.
закріплення рослини в грунті;
грунтову харчування (поглинання води і міні-ральних солей);
запасання поживних речовин;
Види коренів: головний-1, додаткові - 2, бічні - 3
Головний - корінь, що розвивається із зародкового корінця се-мени. Є тільки у рослин, які виросли з насіння.
Підрядні - коріння, що розвиваються на втечу (на стеблі, чи-стьях).
Бічні - коріння, що утворюються на будь-яких інших коренях.
Мал. Кореневі системи: стрижнева - А, мочковатая - Б
Коренева система - сукупність всіх коренів. Розрізняють два типи кор-невих систем: стрижневі, в яких головний корінь добре розвинений і помітний, і мочкувате, в яких головний корінь або рано відмирає, або розвинений слабко. В основному мочкувате системи утворені підрядними і бічними корінням.
Стрижнева коренева система харак-терну для дводольних рослин, моч-коватая - для однодольних. Крім того, мочковатую систему мають рослини, отримані шляхом вегетативного розмноження.
Зона поділу (2) представлена освітньої тканиною, клітини якої діляться, утворюючи все нові клітини кореня. Забезпечує зростання кореня в довжину. Зовні зона поділу покрита кореневих чехликом (1), що захищає діляться клітини. Клітини кореневого чохлика виділяють слиз, що полегшує просування кореня в грунті.
Зона росту (3) утворена молодими клітинами. У зоні росту клітини інтенсивно ростуть, розтягуються.
Зона всмоктування (4). У цій зоні кореня відбувається із-дит всмоктування води і мінеральних солей. Клітини покривної тканини утворюють довгі вирости - кореневі волоски, завдяки яким багато разів збільшується пло-ща всмоктуючої поверхні кореня.
Зона проведення (5) служить для проведення надійшли в ко-рень води і мінеральних солей до вищерозташованих органам рослини. Тут же утворюються бічні корені.
коренеплід - видозмінений головний корінь і нижня частина стебла (буряк, морква), служить для запасання поживних ве-вин;
корнеклубни - потовщені бічні корені (жоржин, батат), слу-жать для запасання поживних речовин;
коріння-причеплення є у лазающих рослин (плющ);
корені-присоски характерні для рослин-паразитів (повили-ка, петрів хрест);
повітряні коріння є у рослин епіфітів (орхідеї);
дихальні корені забезпечують газообмін у рослин, оби-танучих на заболочених ділянках;
коріння-підпірки (баньян), ходульні коріння (кукурудза) і до-сковідние коріння (деякі тропічні види) забезпечують підтримку надземних органів рослини.
Втеча - стебло з розташованими на ньому листям і нирками.
Нирка - зародковий втеча. За ме-сту розташування на втечу нирки бувають:
Верхівкові - на вершині втечі
Пазушні (бічні) - в пазухах листків
Підрядні - розташовуються на різних ділянках вегетативних органів (крім пазух листа).
Залежно від внутрішньої будови і подальшого розвитку нирки діляться на вегетативні, з яких розвивається стебло з листям, і генеративні, з яких розвивається квітконосне втечу. Існують також змішані нирки.
Мал. 11.5. Будова нирки: А - вегетативна, Б - генеративная, В - змішана нирка. 1 зародковий стебло, 2 ниркові луски 3 зародковий квітка або суцвіття, 4 - зародкові листя
Функ листа (типові):
- верхній епідерміс (шкіри-ца) - один шар прозорих клітин з товстою оболонкою, що не містять хлоропластів. Поверх епідермісу располо-дружина кутикула;
- столбчатая паренхіма (стовпчастий мезофіл) основна фотосинтезуюча тканину листа, утворена ви-тягнуть клітинами з великим числом хлоропластів;
- губчаста паренхіма (Губча-тий мезофіл) також виконують-няет функцію фотосинтезу. Великі межклетники (9) спо-собствуют газообміну і транс-аспірацій;
- нижній епідерміс, схожий на верхній, але містить продихи 5, через які і відбувається випаровування води і газообмін;
- ксилема, т. е. судини, по яких рухаються вода і мінеральні солі;
- флоема, т. е. сітовідние трубки, по яких рухаються органічні речовини;
- волокна механічної тканини, що забезпечують механічну міцність листа;
Всі разом вони (6, 7 і 8) утворюють судинно волокнистий пучок, або жилку
Внутрішня будова листка
колючки виконують захисну функцію, а також не випаровують воду (кактус);
вусики використовуються для лазіння (горох);
ловчі листя у рослин-хижаків служать для лову видобутку (росичка);
соковиті листя у рослин-сукулентів містять запас води (алое);
м'ясисті луски цибулинних рослин, що містять запас води і поживних речовин, також представляють собою відо-змінені листя.
Функції стебла (типові)
опорна - виносять листя до світла;
проводить - проводять органічні речовини від листків і воду з мінеральними солями від коренів до інших органів;
запасающая - стебла, що не відмирають на зиму, можуть содер-жати запас поживних речовин;
фотосинтез - відбувається зазвичай в молодих неодревесневших стеблах.
Будова деревного стебла
- шкірка (мається тільки у молодих, не більше одного року, пагонів);
- кора (зовнішня частина кори виконан-вується захисну функцію, а внутрішня містить сітовідние трубки, по кото-рим йде спадний струм органічних сполук);
- камбий (забезпечує ріст стебла в товщину);
- деревина (включає судини, по ко-менту, котрим йде висхідний струм води і мі-ральним солей);
- серцевина (містить запас пита-них речовин на зиму)
Видозмінені пагони (бульби, цибулини, кореневища) служать для запасання поживних речовин і вегетативного розмноження.
Мал. 11.14. будова квітки
Квітка - видозмінений пагін, виконан-няющій функцію насіннєвого розмноження.
Є тільки у квіткових (покритонасінних) рослин.
Головними частинами квітки є ти-лагодження (6) і маточки (5). У тичинках дозріваючи-ють пилкові зерна (чоловічі гаметофити), а в зав'язі маточки формуються семязачат-ки, всередині яких знаходяться зародкові .мешкі (жіночі гаметофіту).
Пелюстки (4) разом утворюють вен-чик. Чашолистки (3) утворюють чашеч-ку. Віночок і чашечка разом складають оцвітина, що виконує функції захисту головних частин квітки і привле-чення комах.
У дводольних рослин оцвітина зазвичай подвійний - є виражені чашечка і віночок. У однодольних расті-ний він простий - все листочки оцвітини однакові.
Всі зазначені частини квітки розташовуються на квітколоже (2). З рештою стеблом квітка з'єднується за допомогою квітконіжки (1).
- рильце, служить для уловлювання пилку;
- зав'язь, містить семязачатки, зі стінок зав'язі формується околоплодник, а з зав'язі в цілому - плід;
- семязачаток, згодом перетворюється в насіння;
- центральна диплоидная клітина, після оплодотво-ренію одним з сперміїв ділиться і дає тріплоідний ендосперм насіння;
6 - яйцеклітина, після запліднення розвивається в зародок насіння
Суцвіттям називають групу поруч розташованих квіток.
Значення суцвіть: підвищення ймовірності запилення. Суцвіття краще помітні для запилювачів, у вітрозапилюваних рослин також підвищується ймовірність запилення.
Будова насіння дводольних (А - квасоля) і однодольних (Б - пшениця) рослин: 1 - насіннєва шкірка; 2 - сім'ядолі; 3 - зародковий корінець; 4 - зародковий стеблинка з брунечку; 5 - ендосперм
Насіння складається з насінної шкірки, зародка і ендосперму
Зовні воно покрите щільною захисною насіннєвий шкіркою. У зародку розрізняють корінець, стебельце, брунечку і сім'ядолі.
Сім'ядолі - це перші зародкові листя рослини. Залежно від кількості сім'ядоль в зародку розрізняють однодольні рослини (одна сім'ядоля) і дводольні рослини (дві сім'ядолі).
Живильні речовини можуть перебувати в сім'ядолях або особливої запасающей тканини - ендоспермі, в цьому випадку сім'ядолі майже не розвинені.
сприяє поширенню насіння.