У попередніх частинах «Записок» (наприклад, тут) я розповідав про повчальні випадки з практики - в основному про недоробки виробників і помилки користувачів, які призводять до втрати даних. Варто розповісти і про профілактику. Принаймні клієнти, отримавши цінні (в прямому уже сенсі) дані назад, завжди цікавляться - як би в майбутньому користуватися моїми послугами рідше?
Питання непросте. Сучасні жорсткі диски стрімко ростуть в обсязі, але їх реальна, чи не паперова надійність неухильно падає. Виробників, з одного боку, підтискає щільність запису, з іншого - гостра конкуренція. Масові моделі максимально здешевлюють, а їх цикл розробки стискається. На складальних заводах повсюдно застосовуються бюджетні комплектуючі, йде економія на вхідний відбракування і навіть на вихідному контролі. Негласний девіз виробників - «Все в справу піде». На обкатку «сирих» технічних і програмних рішень немає часу, і це доводиться робити споживачам, тобто всім нам.
Далеко не всі користувачі можуть похвалитися постійною наявністю свіжих працездатних копій, що зберігаються в надійному місці і готових в будь-який момент замінити втрачені з тієї чи іншої причини файли. Незважаючи на різноманітний софт для резервного копіювання та все хмарні технології, що розвинулися в останні роки, регулярному бекапіть заважає як банальна інертність і лінь, так і неготовність багатьох йти на відчутні витрати. Те ж NAS-сховище варто в пристойному варіанті як цілий системний блок, а з нинішнім подорожчанням HDD і того більше. Інтернет-сервіси, що надають дійсно достатні обсяги для зберігання даних, теж аж ніяк не безкоштовні.
Тому краще за все не втрачати дані, а для цього поводитися обачно і намагатися, щоб жорсткі диски - головний інформаційний носій нашої епохи - якомога рідше виходили з ладу. Уникнути аварійних ситуацій допоможе грамотний вибір моделі HDD, його правильна установка і експлуатація. Не зайвими будуть контроль стану накопичувача і періодична профілактика. Про все це і поговоримо.
Але спочатку хотів би зупинитися на причинах втрати даних. Згідно зі статистикою, зібраною профільними компаніями, розподіляються вони так:
- 40% - несправності і збої обладнання;
- 29% - помилки користувача;
- 13% - помилки програмного забезпечення (ОС, утиліти, прикладні програми);
- 9% - навмисні збитки даними (крадіжка, пошкодження і т.п.);
- 6% - вплив вірусів та іншого шкідливого ПЗ;
- 3% - зовнішні впливи (стихійні лиха, пожежі і т.п.).
Як бачимо, поширена думка про те, що в проблемах з комп'ютером винен сам користувач, невірно - найчастіше до неприємностей призводять збої техніки. А «людський фактор» (читай: кривизна рук) займає в цьому рейтингу лише друге, але теж вагоме місце.
Як же виявляються несправності жорстких дисків? Симптомів не надто багато, тому наведемо найбільш поширені разом з їх вірогідними причинами. Причини, які зводяться до некоректних дій самого користувача, опустимо.
Згода на обробку персональних даних